Є люди про яких складно писати, адже велич їх таланту неможливо передати словами. Але про них важливо знати, чути, бачити результати їх професійної діяльності, мати можливість насолоджуватись їхньою творчістю. Це все про Соломію Крушельницьку, тернополянку, яка стала відомою на весь світ завдяки своєму таланту оперної співачки і яка до кінця життя не забувала свого коріння, свого народу, свого міста. Детальніше про Соломію Крушельницьку в честь 150 річниці з дня її народження розповість видання iternopolyanyn.com.
Як повідомляє видання Локальна історія, Соломія Крушельницька була донькою двох українських шляхетських родів і їй вдалося підкорити столиці європейських та американських держав. І хоча радянська влада забрала в неї все, але єдина, а це гідність, забрати не змогла. Шляхетність Соломії залишилось з нею, як і життєлюбність та любов до людей. Її шляхетність – це не лише слова, а й вони можуть бути підтвердженні реальними історичними фактами. Так, Крушеницькі отримали право називатися шляхтичами в 1395 р. від Владислава Ягайла, польського короля. Шляхетське походження мала й мати Соломії – Теодора.
Альтернативна історія життя Соломії
Можете собі на хвильку уявити, що Соломія Крушельницька, як співачка могла б ніколи не відбутися? Уявили? А тепер скажемо, що таке могло статися. Справа в тому, що коли їй було 18 років (1890 р.), то вона заручилася з семінаристом Зеноном Гутковським. Це був син товариша її батька. І ніби все в нього було гаразд. Хороша сім’я, манери, привабливість. Але не подобалось хлопцеві, що Соломія грає, співає та говорить лише про музику Баха, Бетховена та Шопена. А тому почав говорити, що після заміжжя ніякої музики в їх домі не буде. Жінка має бути господинею, а на музику часу вона не матиме. Весілля ставало все ближче, дівчина сумувала, адже могла втратити своє найкраще захоплення до якого мала талант. І тому одного дня обговорила своє протиріччя з батьком і він зайняв її сторону. Весілля не відбулося. А тому ми маємо можливість слухати записи з голосом Соломії. А могли б її втратити через консерватизм її майбутнього чоловіка.
В той же час розрив майбутнього шлюбу не пройшов тихо. Хлопці перестали приходити в оселю Крушельницьких. Селом Біла пішли чутки, обмовки. Сини священників більше не залицялись до їх сім’ї.
Італійський період життя Соломії
Соломія не довго тужила за хлопцем, який хотів їй обрізати крила. І вже з 1893 р. навчалася в Італії, а саме в Мілані. Її енергійність, розум, талант захоплювали вчителів. Професорка Фауста Креспі була вражена цим і зазначала, що не бачила таких «здорових духом учениць». Детальніше про Соломію Крушельницьку можна прочитати тут і тут.
Дівчина теж була задоволена навчання, яке йшло швидко та успішно. Тим більше, тепер вона могла підтримувати свою сім’ю. Як вона писала політику та громадському діячу Михайлу Павликові «мені важливо, що я можу допомагати молодшим отримувати знання».
З часом вона почала підкоряти італійську сцену. А до цього дебютувала у Варшаві. Перший концерт приніс їй овації, заклики вийти і вийти до глядачів, іменні прикраси на подушці з написом (брошка та сережки з перлів і діамантів) та цілий водоспад троянд, фіалок та конвалій.
Весною 1902 р. Соломія вже підкорювала Париж в театрі Grand Opera в опері Ріхарда Ваґнера «Лоенґрін». Французька преса була захоплена її талантом і називала «однією з великих співачок сучасності. Її гра – ідеальна, а постава – королівська». «Прекрасний голос пестливий та трагічний».
Смерть батька
Її кар’єра стрімко йшла вгору. Але перед новий роком 1903 р. помер її батько, що був її другом, кумиром, рятувальником, порадником. Вона завжди виступаючи на світових сценах про нього не забувала і часто надсилала листівки з милими надписами: «Батькови мому – Їх Солоха. Петербург». Смерть батька сильно вдарила по Соломії. Тим більше, що вона не могли приїхати на його похорони. Вона багато страждала і висловлювала свій біль в листах друзям, а також на сцені. Щоб подякувати батькові вона замовила статую з мармуру, де зображена жінка з лірою та надписом про батька та його серце й розум. Пам’ятник було завезено в село Біла.
Квартира у Львові
Смерть батька змусила її бути ближче до України, а тому вона купила 2-х поверховий будинок у Львові на вулиці Крашевського 23. Там почала мешкати її родина протягом 30 років. А Соломія періодично приїжджала до них. В 1939 р. радянська влада забрала будинок, залишивши Соломії одну квартиру, де й вона жила з сестрою Анною. В 1989 р. в квартирі виник музей співачки.
Чоловік співачки – Чезаре Річчоні
В 1908 р. Соломія відправилась в Каїр на виступ в опері «Мадам Баттерфляй». В Єгипті Соломії дуже сподобалось. Вона фотографувалась біля пірамід та Сфінкса. Також саме під час цієї подорожі вона зблизилась з своїм майбутнім чоловіком Чезаре Річчоні, який на той час був секретарем Джакомо Пуччіні – оперного композитора. Вони до цього були знайомі, адже Річчоні захищав її в 1906 р. в суді. Справа в тому, що один з театрів хотів відсудити в Соломії гроші, бо вона під час виверження Везувію виїхала з регіону, щоб не пошкодити горло. Їх знайомство продовжилось в інші роки. Справа тому, що Чезаре був екс-мером маленького італійського міста, а також вихідцем з аристократичного роду.
Одружились вони в 1910 р. в Буенос-Айресі, адже Соломія називала Аргентину третьою батьківщиною після України та Італії. Їй на той час було 38, а йому 42 роки.
Жили в Віареджо. Соломія багато працювала, подорожувала, любила фотографувати, робила зарядку, їздила на велосипеді, автомобілі й плавала.
Соломія Крушельницька і захоплення авто
Соломія любила їздити на автомобілі. Свій перший купила після 1910 р. Можливо це був Форд, а можливо італійська марка Фіат. На жаль його довелось продати в 1918 р. адже сестру Соломії Анна треба було покласти в санаторій на лікування. Разом з авто пішли коштовності співачки та заощадження. Але вже в 1930-ті рр. Соломія знову купили автомобіль і подорожувала Європою.
Соломія і Україна
Щороку співачка відвідувала своїх близьких в Україні. Часто їздила з ними в Карпати, у село Дубина, що біля Сколе. Тут вона грала в бридж, жартувала, купалася, робила руханку (останню до речі вона робила до 70 років).
В 1940 р. Соломія Крушельницька впала через слизький тротуар і зламала ногу. Через деякий час співачку забрали з лікарні додому. Але там вона переоцінивши свої можливості знову пошкодила ногу, а тому довелось знов лягати в лікарню. Під час хвороби співачка багато співала народних пісень. Цим самим вона дякувала людям, які відвідували її. В 1944 р. їй запропонували посаду в Львівській консерваторії, де й вона працювала до кінця життя.
Отже, видатна тернополянка Соломія Крушельницька ніколи не забувала Україну і була щирою та привітною до всіх людей. А чули її твори?
