Кава – це напій, який збуджує, додає енергії, п’янить своїм ароматом. Про такі властивості кавового напою людство знало вже багато років і з успіхом їх використовувало не лише в повсякденному житті, а й у війнах. В стратегічний продукт вона перетворилася під час громадянської війни в США. Її заварювали в походах, на привалах та навіть під час бою. В часи Першої світової солдати залюбки пили розчинну каву, а в Другу світову каву вживали в таблетках чи споживали шоколадки з кофеїном. Українські військові (серед них багато й тернополян), які захищають нашу землю від російських окупантів теж мають в своїх сухпайках розчинну каву. Читайте детальну інформацію про історію споживання кави під час військових конфліктів останніх століть та війни в Україні зараз на сторінках видання iternopolyanyn.
Як повідомляє видання Бабель, кава є частиною нашого життя вже багато століть. Розглянемо, як саме кава прийшла в наше життя та знайшла своє застосування на війні.
Історія появи кави серед європейців
Кава – це напій із смаженого насіння плодів, бобів кавового дерева. Важливо знати, що українське слово «кава» походить від турецького слова. kahve, можливо, якраз через польське слов (kawa).
Кава прийшла в Європу з Африки в першій половині 16 ст. Племена, які дізналися про підбадьорливі властивості кави виявили, що вона дає змогу підтримувати сили і сприяє активності. Ми писали про це тут. Це сталося після початку завоювань турками узбережжя Африки, а також посилення європейських мандрівок світом. З цього часу кава активно розповсюджувалась світом, зокрема з’явилась в Америці. І тут вона майже одразу стала важливою частиною набору продуктів харчування солдата під час Громадянської війни в США 1861-1865 років.
Громадянська війни в США
Війна між північними штатами та південними (11 штатів) почалася через питання звільнення рабів. Ця війна принесла на американську землю близько 2000 битв і завершилася поразкою південців або як їх тоді називали конфедератів.
Війна спричинила попит на каву. Адже «Ніхто не може нормально воювати без кави» – писав один з військових Півночі. Історики, які досліджують цей конфлікт звернули увагу на цікавий факт: слова «кава» в щоденниках солдатів зустрічається частіше, ніж військові терміни на кшталт «куля», «ядро», «війна», «рабство». Важливо, що влада північних штатів розуміла значення кави і виділяла кожному солдату 16 кг! кави на рік. А отже її пили, де тільки була можливість розпалити вогнище. Військовий побут змушував солдатів будувати містечка, де вони жили тривалий час. Саме в них вони щодня пили каву готуючи її на вогнищах. Ось як описав свій ранок один учасників: «На пагорбах та рівнинах один за одним спалахували маленькі багаття. Їхня кількість швидко зростала до сотен. І невдовзі десятки тисяч кавників уже булькали свіжою заваркою».
По іншому ставились до кави на Півдні. Ні, ні, зрозумійте правильно. Її теж любили, але територія південних штатів була відрізана від постачань кави чи інших припасів із сторони моря, а тому вона тут була в дефіциті. А тому каву готували з рису, ячменю, цикорію, буряка чи навіть солодкої картоплі. Чи смачна була така кава? Хто зна. Але колір мала схожий. Як пишуть дослідники, це було єдине, що споріднювало справжню каву з тим напоєм, що готували солдати Півдня. Але якщо Південь відчував брак кави, то Північ – тютюну. Залежність там і там, правда? А тому, інколи, в перервах між бойовими діями, солдати влаштовували зустрічі на яких і обмінювались цими важливими товарами.
А один з американських генералів – Бенджамін Батлер наказав носити каву в флягах і планував атаки лише після її споживання. Якщо ваші солдати будуть пити каву перед битвою, то скоріш за все перемога в цій битві буде за вами. Саме так повчав Батлер іншого генерала.
Кава також мала вплив на розвиток інновацій. Солдатам доводилось дрібнити зерна кави прикладом гвинтівки. А тому зброя псувалася. Компанія, яка виробляла карабіни випустила рушницю із вбудованою в приклад або рукоятку ручною кавомолкою.
Кава на початку ХХ ст.
Значний прорив в споживанні кави відбувся на початку минулого століття. В 1901 р. японський науковець, хімік, Сатоні Като придумав і запатентував сухий кавовий екстракт, або як ми його називаємо розчинну каву. Щоправда йому не пощастило, адже він лише придумав таку каву, а от поширив її «в народ, так би мовити Джордж Вашингтон (тезка першого президента США). Він заснував компанію G. Washington Coffee Refining Co., яка почала масовий випуск розчинної кави. Рекламне гасло було таким: «Тепер ви можете пити стільки кави, скільки забажаєте». Також виробник звертав увагу, що новий продукт принесе більше користі споживачу, адже має менше масел та кислот. А також тут не залишався осад. Після цього розчинна кава почала завойовувати світ.
Кава в Першій світовій війні
Готуючись до війни в Європі американці заздалегідь планували забезпечення своїх військових кавою, а тому у Франції побудували заводи для обсмажування та мелення зерен кави. Але їх турбувало питання дороговизни зернової кави. А тому було вирішено споживати розчинну. Військові перед відправкою скупили всю розчинну каву. Цей момент не залишився без уваги чиновників і після цього таку каву почали закуповувати за державні гроші. В кінці 1918 р. влада постачала на фронт 17 тис. кг кави щодня.
Було вирішено, що оптимальним буде індивідуальний пакетик з кавою в 7 грамів. Такий напій розмішували в гарячій воді в бляшанках, які називали «чашками Джорджа» на честь засновника компанії. Один з військових відзначив, що «кава була не менш важливою, ніж хліб та м’ясо, бо вона відновлювала сили, мужність та бойовий дух». Один з американців писав: «Як тільки я повернуся з війни, то обов’язково потисну руку Джорджу Вашингтону з Брукліна, другу солдатів».
Німеччина мала схожі проблеми з кавою з конфедератами. Країни Антанти заблокували постачання кави до цієї країни, а тому цивільним німцям доводилось споживати ячмінь та цикорій. В кінці війни і вони закінчились. З ячменю готували хліб, а цикорій йшов на відгодівлю худоби. Справжню каву могли пити лише військові після того, як в 1916 р. влада створила Військовий комітет з кави, чаю та замінників. Ця організація розпоряджалася всіма кавовими запасами країни та відправляла їх на фронт.
Кава в післявоєнний час
Розчинна кава після перемоги продовжувала крокувати світом, а компанія-виробник не лише збільшила виробництво такої кави, а й навіть запустила нову рекламну компанію: «Наша кава була на війні, а тепер повернулася додому». Щоправда тепер в американців з’явився європейський конкурент. Швейцарська компанія Nestlé запустила власне, вдосконалене виробництво кави. З 1938 р. кава Nestlé почала домінувати на світовому ринку кави. А ось компанія Вашингтона втрачала популярність і власник в 1943 р. продав компанію. А в 1961 р. торгова марка George Washington взагалі зникла.
Солдатська кава під час Другої світової війни
Під час війни кава продовжувала залишатися важливим напоєм для американських військових. Кожен споживав близько 15 кг кави на рік. Замість «чашки Джорджа» прийшла «чашка Джо». Чому така назва? Можливо це на честь американського міністра ВМФ Джозефуса Деніелса, який ще в Першу світову заборонив алкоголь на флоті, а тому почали пити каву. Змінився також зовнішній вигляд кави. Тепер вона з’явилась в таблетках. Кожна також містила вітаміни В і три грами кофеїну. Щоб ви розуміли в міцній чашці кави міститься 100 грам кофеїну. Також американці придумали різновид кави – «американо», коли почали в Італії розбавляти місцеву каву водою.
Німці ж споживали кавовмісний шоколад. Так, компанія Scho-Ka-Kola виробляв солодкі плитки, які містили 96 грамів кофеїну. Їх отримували солдати, але переважно пілоти, а тому такі шоколадки назвали «Шоколад пілота».
Чи пили каву радянські військові? Так, адже США передали по ленд-лізу не лише техніку й зброю, а й каву в таблетках. А Ємен в 1943-1944 рр. передав СРСР 25 тонн кави сорту мокко.
Кава у військових конфліктах у другій половині ХХ ст.
Під час війни у В’єтнамі американці вигадали новий спосіб споживання кави. Для цього вони просто висипали пакетики з розчинним напоєм в рот і жували. В мирний час цей спосіб не набув популярності.
Кава поступово починає відігравати важливу соціальну роль, адже біля або на території американських військових баз почали відкривати кав’ярні, де солдати могли спілкуватися без командирів. А тому кава створила й американський антивоєнний рух.
Кава є важливим продуктом для американських морських піхотинців. «Військові працюють на каві. Особливо морські піхотинці, для них це вже ритуал», – розповідає морпіх Харрісон Суарес. Саме п’ючи каву Суарес познайомився з Майклом Хафтом. Вони служили разом в Афганістані, а коли повернулися то створили компанію «Compass Coffee». Вони навіть відправляли каву солдатам в Афганістан авіаносцями США чи військовими літаками.
В Швейцарії кава настільки важлива для населення, що влада навіть запасається нею на випадок війни, лиха чи інших ситуацій. Загалом запас кави в цій країні 15 тис. тонн, а отже для цієї маленької країни її має вистачити на 3 місяці. Декілька років назад уряд мав в планах виключити каву з переліку важливим продуктів, але швейцарці почали протестувати і рішення було переглянуто.
Кава в Тернополі
Взагалі кава потрапила в Україну з Криму, де її вживали турки, татари, а потім і запорізькі козаки. В Тернополі каву могли пити міщани з 18 ст. Спочатку це було в місцевих каварнях, а далі в ресторанах, кав’ярнях, як «Віденська», «ресторація Горка», «Болевард» («Бульвар»), «Полонія», а також «Андрія», «Адамовського», «Ангельського».
В радянський час каву пили в ресторані «Мрія», «Тирасполь», «Калина», «Росія», «Світанок», «Москва», «Хутір», «Українська ніч», «Поплавок», «Україна» та «Пролісок», барі «Мемфіс», кафе «Зустріч», дитячих кафе «Сніжинка», «Вогник» та «Казка», «Меридіан».
Кава для ЗСУ
В період незалежності України та російської агресії кава завжди була невід’ємною частиною життя воїнів ЗСУ. В сухпайок військових входить розчинна кава в пакетику. Також волонтери намагаються передавати військовим щось цікавіше. Зокрема, одна з українським компаній Coffee in Action організувала проект Coffee Care. Його суть забезпечення військових на фронті якісними джезвами. Джезва або турка – це товстостінна кавоварка з кованої міді, яка використовується для приготування кави. В результаті виникла джезва Soy Ukrainer, яка використовується військовими для приготування міцної та насиченої кави. Протягом 4-х місяців волонтери передали на фронт 200 джезв (вартість однієї близько 50 доларів). Кожною користуються десятки людей. І кілька тонн кави сортів арабіка, які змелені для джезви.
Про значне споживання українськими військовими кави пишуть навіть російські військові. Так, в одному з записів, які перехопило СБУ зазначено, що росіяни скаржаться, що українці «просто сидять, каву п’ють. На кнопочки натискають – і тебе просто закидають снарядами».
А ще в умовах війни благодійники створили для військових каву, що має назву «Ukrainer» або кава по-українське. Її суть дати можливість військовим чи цивільним пити гарячу каву з українською назвою. Це суперміцна кава. І не важливо, де ти знаходишся, але коли будеш пити таку українську каву, то буде відчувати в собі міць усіх українців.
В Тернополі триває акція «Моя кава для ЗСУ». Організатори мають намір таким чином зібрати побільше коштів для військових. Як все відбувається? Все просто. Купуєш каву собі, то й не забудь віддати 30 грн. для військових. Так вдалося вже зібрати 680 тис. грн. для придбання 3 автомобілів для військових. Триває збір на четверту. За 1,5 днів вдалося зібрати 1500 кав! Уявляєте! Авто, а це позашляховики, привозять з-за кордону і передають військовикам.
Про значення кави для військових говорить такий факт. На одній з ділянок фронту (район Попасної) командир одного з підрозділів на ім’я Євген, вирішив пригостити своїх побратимів кавою і для цього під ворожим вогнем відправився в сусідній підрозділ. Довелось бігти, повзти, стріляти, знову повзти, лежати. Через годину з палаючими очима приніс термос кави. Виявляється в сусідньому підрозділі була можливість кип’ятити воду, а в цьому була свіжозмелена кава. А тому як сказали бійці: «то була найсмачніша кава в житті».
Як розповів тернопільський військовий Андрій, в підрозділі щоденно є свіжоприготовлена їжа. Також є кава, і чай, і шоколад, печиво. Інший тернополянин повідомив, що військові регулярно споживають каву. Інколи навіть з тортиком чи печивом.
“Підвішена кава” в світі та Тернополі
Також в Україну вже давно прийшла традиція з Італії (зокрема з міста Неаполя), яка має назву «підвішена кава» (італ. sospeso – підвішена, знята, не рішуча, притримана (на майбутнє). Зміст такий. Оплачуєш каву, але не споживаєш. В Італії це практикували з метою показати свою великодушність, щедрість. В минулі часи бідні люди чи просто безхатченки могли таким чином зайти в кав’ярню і запитати чи немає такого напою. Також так міг зробити мандрівник.
Сьогодні в Україні ця традиція працює наступним чином. Квитанцію наклеюють на спеціальну стіну, дошку для того, хто її потребує більше за тебе. В умовах війни українці масово почали пригощати такою кавою воїнів Збройних сил України. В Україні ж цей звичай першими перейняли на заході України, проте він швидко поширився всією країною. Зокрема, в Тернополі такою кавою можна поділитися в кав’ярнях «Галич та «Відень». В Києві таких місць є близько 15. Захисники правда не завжди беруть таку каву, соромляться, але цей маленький крок є важливим для цивільних людей, які зараз не на фронті.
Отже, кава – це смачний ароматний напій на який звернули увагу ефіопські племена ще в далекому 6 ст. н.е. З цього часу цей напій активно поширювався світом і тепер складно уявити наше життя без чашки ранішньої чи обідньої кави. Важливу роль кава відігравала і під час воєнний дій. Військові пили її для того, щоб бути активними, сміливими та бадьорими. Під час російського вторгнення в Україну кава продовжує залишатися на фронті важливим засобом для відчуття смаку життя, насолодити, згадок про мирне життя, спокій, дім, роботу. Також кава дозволяє тримати себе в тонусі, бути активним та жвавим. А як ви п’єте каву? А під час служби в армії чи перебування на фронті? Поділіться думками.
