Історія розвитку метеорології Тернополя тісно пов’язана з польським природником Владиславом Сатке. Його вклад у царину науки є важливим насамперед для наступників. Втім, постать науковця, як і його труди для багатьох залишаються невідомими.
Саме тому в статті на iternopolyanyn.com наш журналіст відкриє ще одну невідому сторінку з історії Тернополя.
Невідомий Владислав Сатке
Народився майбутній природознавець-метеоролог 25 травня 1853 року в Бережанах, частині Австрійської імперії. Нині це Тернопільська область. Про дитинство науковця достеменно невідомо, як і не знаходимо відомості про те, ким були його батьки, або чи були в родині Сатке ще діти.
За національністю Владислав – поляк. У місцевому середньому навчальному закладі, Бережанській гімназії, здобув ази науки, після чого поїхав навчатися до Мюнхенської політехніки. Метеорологом став не одразу, спочатку викладав природничі науки у виділових школах Тернополя, а також працював у Золочівській народній школі.
Паралельно виконував обов’язки окружного інспектора народних шкіл. Після 17 років активної педагогічної діяльності Владислава Сатке зробили головним учителем у Тернопільській чоловічій учительській гімназії, де він викладав декілька дисциплін – зоологію, ботаніку та математику.
Його великою заслугою насамперед є реорганізація освітньої програми, системи шкіл Тернополя.
Важливі дослідження у галузі кліматології та метеорології
Чи завжди польського педагога-природника вабила метеорологія – невідомо. Як частина природничої дисципліни вона посідала важливе місце в житті Владислава Сатке, адже саме у цій галузі прославився науковець. Тож, коли розпочалися дослідження? Ймовірно, з початком педагогічної діяльності, адже вже з 1897 року, коли Сатке став головним учителем, його увага зосередилася виключно на цій науці.
Окрім метеорології, займався дослідженнями в галузі кліматології. Цікаво, що цьому Владислав Сатке навчався сам, однак як для самоука зробив досить важливі відкриття.
Працюючи педагогом, у 1893 році паралельно очолював метеорологічну станцію в Тернополі за дорученням Академії знань. Робота на станції значно розширила світогляд науковця, збагатила його новими знаннями.
Дослідження Сатке з кліматології та метеорології зосереджувалися навколо Галичини, зокрема, Тернопільщини. Польський метеоролог одним із перших у Європі почав вивчення вітру, його напрямку і швидкості на основі хмар. Щоб дослідити цей процес навіть спорудив прилад нефоскоп для визначення швидкості і їх напрямку. Це прилад ХІХ століття. Лише за 3 роки Владислав Сатке за допомогою нефоскопа зробив понад 8 000 тисяч вимірювань.
Багато років вивчав опади, вологість і температуру в різний час доби, клімат Тернополя. Варто зазначити, що саме Тернопіль, як містечко Галичини, було вивчене найкраще, бо всі дослідження Сатке зосереджувалися саме тут. Окрім погоди, яку дуже часто передбачав, досліджував також снігові опади, покриви, їх товщину, глибину.
Польський метеоролог один із перших почав вивчав температуру ґрунту. У цьому йому допомагали привезені з Відня спеціальні прилади – термометри в мідно-латунних трубах. У 1903 році його призначили на посаду кореспондента Віденського центрального бюро метеорології та геомагнетизму, а через 2 роки взяв під своє керівництво метеостанції Східної Галичини (у сучасній Львівській області). Доклав чималих зусиль у розвитку метеорології та кліматології.
Владислав Сатке недовго провадив наукові дослідження на метеостанціях Східної Галичини. У 1904 році, за невідомих обставин, у віці 51 рік польський природник-метеоролог помер у Тернополі.
Важливі наукові праці Сатке
Владислав Сатке протягом усього свого наукового життя займався активною просвітницькою діяльністю, публікував власні статті у популярних виданнях. Усього в доробку 84 публікації, більша частина складає праці на тематику метеорологічних досліджень.
“Przyrodnik” вміщував публікації “Nowa teoria o powstaniu gradu” і “Początek i koniec światów”. Інші, не менш відомі роботи Сатке, були опубліковані в львівському “Kosmos”, краківському “Sprawozdania Komisji Fizjograficznej”, віденському “Meteorologische Zeitschrift” та інших популярних наукових виданнях.
Серед відомих напрацювань Сатке варто згадати фантастичну повість, видану під псевдонімом Abulа у Тернополі “Goście z Marsa”, монографію “Рowiat tarnopolski pod względem geograficzno-statystycznym”, яку побачили в “Щорічнику Тернопільського наукового клубу” (“Rocznik Kółka Naukowego Tarnopolskiego”).
