9 Червня 2023

Симон Візенталь: історія “мисливця на нацистів” з Бучача

Related

Як вибрати найкращу одноразову сигарету: поради та рекомендації

Одноразові сигарети стали популярним вибором для тих, хто шукає...

Як зрозуміти що бізнес по продажі спортивного одягу процвітає?

Ведення бізнесу з продажу спортивного одягу є перспективною та...

Дослідження Леонтія-Людомира Дмоховського у галузі онкології

Дослідженням патологічних явищ та пошуком їх лікування вчені займалися...

Владислав Сатке – метеоролог-самоук, дослідник клімату Тернополя

Історія розвитку метеорології Тернополя тісно пов'язана з польським природником...

Симон Візенталь: історія “мисливця на нацистів” з Бучача

Український дослідник Голокосту присвятив більшу частину свого життя  пошуку,...

Share

Український дослідник Голокосту присвятив більшу частину свого життя  пошуку, викритті справжніх воєнних злочинців Другої світової, що після війни зачаїлися й повернулися до нормального життя. Він – мисливець за нацистами. Його ім’я – Симон Візенталь, пише iternopolyanyn.com.

Голокост – це спільна трагедія людей усіх національностей в Україні. Так чи інакше, вона заторкнула кожну родину, що проживала на території нашої батьківщини. А що саме пережила у роки війни сім’я Візенталя годі й уявити, але давайте все спочатку.

Відомості про Симона Візенталя

Симон Візенталь народився напередодні Нового року, 31 грудня 1908 року в місті Бучач на Тернопільщині, тодішньої Австро-Угорської імперії. Його батько як герой загинув на фронті. У 1915 році, під страхом перед російською армією, що просувалася, мати хлопчика переїхала в безпечне місце до Львова, невдовзі – до Відня. Ймовірно, після закінчення війни родина повернулися до Бучача, тоді ж мати одружилася вдруге. 

У Львові Симон вперше пішов до школи. Вищу освіту здобув у Празькому технічному університеті, навчався на архітектурному факультеті. Він міг залишитися за кордоном і будувати власне життя, проте не зробив цього. 

Джерело: фото www.bhmpics.com 

Після навчання повернувся до України, оселився у Львові, де влаштувався архітектором. Робота захопила Симона. Невдовзі одружився з Цилею Мюллер, далекою родичкою австрійського психолога і невролога Зигмунда Фрейда. 

Симон Візенталь і Циля Мюллер проживали безтурботно, у щасті, плануючи спільне майбутнє до 1939 року. Трагедія для їх сім’ї, як і багатьох єврейських родин, розпочалася після підписання пакту Молотова-Ріббентропа. Друга світова війна  докорінно змінила хід історії, долі тисячі людей. Вона змінила і Симона Візенталя. 

У гетто 

На початку війни Львів окупували радянські війська. Родина Візенталя одразу ж пізнала всю жорстокість влади. На щастя, їм вдалося уникнути заслання до Сибіру. Однак вітчиму врятуватися не вдалося. Радянські війська змінили нацисти, вони були ще жорстокіші за попередніх. 

Колюча огорожа Янівського табору. Джерело: фото photo-lviv.in.ua 

У 1941 році Симон Візенталь потрапив до львівського гетто. Спершу це був Янівський концентраційний табір. Чоловік побував ще в 11 схожих, де став свідком усіх тих жахіть, про які нам зараз відомо, нелюдського ставлення до свого народу. У гетто, як архітектор, Симон займався інженерними проєктами. 

Йому вдалося втекти з пекла, але в 1944 році він знову попав до рук нацистів. Симона відправили до Маутгаузена, концтабору неподалік німецького містечка. Там перебував до звільнення американськими військами в 1945-му. Це рік волі.  

Полювання на нацистів 

Життя Симона Візенталя повністю змінилося після війни. Він вже не міг займатися улюбленою справою, трагедія єврейського народу сильно вразила чоловіка. Тому вирішив присвятити своє життя пошуку й боротьбі з нацистами, яким вдалося уникнути покарання за свої злочини. В Австрії, де Симон оселився після війни, ця справа й набрала обертів. 

Дослідник зосередив усі свої сили на те, щоб злочинці були покарані. Він співпрацював із багатьма спецслужбами, зокрема, з ізраїльською розвідкою з 1948 року. 

Джерело: фото uain.press

Його найгучнішою справою у пошуку воєнних злочинців є виявлення місцеперебування колишнього посадовця й керівника гестапо Адольфа Айхмана. Цей німецький офіцер відповідав за остаточне розв’язання єврейського питання. Під таки евфемізмом малося на увазі повне знищення, очищення території Європи від їх населення. 

Після поразки Айхман переховувався у сільській місцевості. Колишній співробітник гестапо найнявся на ферму доглядати корів. Йому вдалося повернутися до Німеччини під фальшивим ім’ям і вивезти всю свою сім’ю до Аргентини. 

Адольф Айхман. Джерело: фото hromadske.ua 

У 1960 році Адольфа Айхмана схопила на вулиці Буенос-Айреса група ізраїльських агентів. Німецького офіцера таємно вивезли до Ізраїлю. У розшуку небезпечного воєнного злочинця роль Візенталя багато джерел подають зовсім іншу інформацію, зокрема, сам директор Моссаду і керівник операції Іссер Харел. “Мисливець на нацистів” запевняв, що сам виявив місцеперебування Айхмана. 

Симон Візенталь навіть допомагав у невдалому затриманні гестапівця в Австрії. У 1960 році після затримання офіцера Симон поповнив ряди агентів “Моссаду”. Можливо, він знову ж таки брав участь у спійманні Айхмана. На ізраїльську розвідку працював 10 років. Його основна робота полягала в розшуку злочинців, інформуванню розвідки про інших німецьких вчених та інженерів, що базувалися в Єгипті. 

Джерело: фото www.jta.org 

Світ неоднозначно сприйняв діяльність Візенталя. Були такі, що засудили дії мисливця і прирівняли їх до методів мафіозі. Симон Візенталь за роки своєї служби мав чимало конфліктів з громадськими й державними діячами. Усі вони, так чи інакше, стосувалися його роду діяльності. 

Мисливець на нацистів помер 20 вересня 2005 року у Відні. Йому було 96.

Центр Симона Візенталя

У 1977 році було засновано неурядову організацію, діяльність якої спрямована на захист прав людини, боротьбу з тероризмом і вивчення Голокосту. Центр, що має ім’я мисливця за нацистами Симона Візенталя, знаходиться зі штаб-квартирою в Лос-Анджелесі, США. 

Цікаво, що в його створенні, як і роботі сам мисливець участі не брав. Він лише сказав, що Центр “буде жити як його спадщина”. 

Джерело: фото thecompletepilgrim.com 

Неурядові установи успішно діють в Буенос-Айресі, Парижі, Маямі, Торонто та інших містах. Вони також спеціалізуються на створенні документальних фільмів з історії євреїв. У 1993-му на базі Центру з’явився Музей Толерантності, який розповідає про події Голокосту. 

.,.,.,.