5 Грудня 2022

Привиди Тернопільського краю

Related

Талановитий митець ХХ століття Юліан Панькевич і Тернопільщина

З кожним роком українська культурна спадщина лише наповнюється. Роботи...

Станіслав Дністрянський: автор проєкту Конституції ЗУНР і талановитий правознавець

Станіслав Дністрянський  - видатний український вчений правник і автор...

Гаврило Чернихівський – знаний історик і літературознавець Кременеччини

Літературознавство в Україні як чітко окреслена наукова дисципліна в...

Богдан Гевко та його розробки у машинобудівній галузі

Україна є країною з високим рівнем розвитку науки. Це,...

Share

Протягом усього життя людина проходить шлях від усього нового, незрозумілого, цікавого, складного до такого періоду, коли вона може дати відповідь на майже будь-яке питання, має досвід вирішення буденних чи професійних справ і фактично все в житті побачила, спробувала чи відчула на собі. Можна сказати пропустила крізь себе. Тобто життя стає стабільнішим, впорядкованішим, прогнозованішим (дім, робота) і фактично сірим, буденним, малоцікавим. Певне сум’яття в таке життя вносять речі, які людина не може пояснити, які не можуть пояснити ні вчені, ні священики, ні політики. Мова про привидів. Зокрема, тернопільських привидів. Детальніше про це розповість iternopolyanyn.

Міфи і легенди про привидів народів світу

Як виглядає привид? Це нечітка, біла, прозора тінь, форма тіла людини. Слово «привид» походить від слова привиділося. Тобто мається на увазі якась ілюзія, марево, фантазія. В давні часи і сьогодні люди вірили і вірять, що кожна людина має душу. А тому часто привидом називають душу людини, яка по якійсь причині не може покинути світ живим і переселитись в світ мертвих. Але інколи їй заважають це зробити якісь перепони.

Зокрема, в грецькій міфології вірили, що всі померлі можуть мати зв’язок із світом живих. А тому з цього вірування розвинувся спіритизм, тобто спілкування з померлими через різні ритуали. В німецькому фольклорі існує міф, що привиди часто себе проявляють під час негод, природніх катастроф у вигляді дикого полювання під час якого натовп грішників проноситься небом разом з гончими псами і лякає людей. В китайській міфології існує легенда, що в ніч з 14 на 15 серпня відкривають ворота до підземного царства і в наш світ виходять примари, які хочуть забрати душі живих людей і перенести їх в царство мертвих, а собі забрати їх тіло. В японській міфології людина, яка померла насильницькою смертю стає злим духом – юрей. Переважно такий дух з’являється в жіночій подобі. Такий дух, привид не прив’язаний до конкретного місця і може переслідувати свою жертву будь-де. Люблять юрей старі, покинуті будинки, релігійні храми, закинуті приміщення.

Привиди в Україні

Населення українських земель вірило в Бога, а також надзвичайних істот, привидів та духів. Видатний український історик В. Антонович доводить що судові процеси над відьмами відбувались в Україні протягом близько 3-х століть, під безпосереднім наглядом польської влади. Також з ХVІ століття в Польщі та на підвладних їй українських землях (куди входила й українська частина Галичини), починає діяти «Свята інквізиція» – право судити і в «руських областях». Він наводить свідчення, що в 4-й частині міського уставу Кракова (Західна Галичина) є стаття наступного змісту: „… люди , що відмовляються від християнської церкви, повинні бути спалені. Це покарання стосується і відьом …» („Porzadek cadow mieislien”, Краків, 1629). Безпосереднім доказом «Святої інквізиції» в Польщі є вказівки в кодексі «Магдебурзьких прав» (запозичених з Кодексу Карла V): де говорилось, що за відьомство необхідно спалити таку особу, якщо ж вона не визнаватиме вини, то слід це довести за допомогою катувань.

Також в Україні вважали, що люди, які померли насильницькою смертю можуть приходити до живих і шкодити їм (таких називали заложні мерці). Щодо них говорилось, що вони знаходяться під владою нечистої сили. Серед них слід розрізняти привидів, а також просто мерців, які виходять із своїх могил. Існували ще й покутники – це ті, хто не мав спокою через гріхи і вештався по світу. Також були невідспівані душі. Це ті, що не отримали відповідного обряду поховання і тепер вони нагадують рідним, що слід їх відспівати.

Пояснення привидів

Вчені говорять, що привидів не існує. Що це насправді тінь, шум вітру, протяги, вплив природи на дерево, камінь, туман, втома, вплив сонця, психологічних та емоційних переживань. Також повідомляється, що якщо багато думати про конкретну людину чи предмет, то є можливість її побачити через таке навіювання. Тобто привиди – це зорові образи, що накладаються на наш зір. Інколи ми бачимо знайомі образи у випадкових зображеннях, які наш погляд схожі на людські. Важливим також для сприймання привидів є віра в них. А тому чим більше ви вірите в привидів, тим більша ймовірність їх побачити.

Привиди Тернополя

Про тернопільських привидів говорять багато і часто. В той же час дослідники Тернополя ХХ ст. Л. Бойцун, Я. Гулько, І. Дуда не згадують в своїх творах про такі надприродні явища. Але в нашому місті на рівні чуток про привидів згадують переважно з метою привернути увагу, розповісти щось цікаве. А також привидами в Тернополі часто називають закинуті, давно не ремонтовані будинки, споруди. Зокрема, один з них до недавнього часу знаходився на вулиці Пушкіна 4А на місці кафе «Зірочка». Там майже 20 років існувала закинута будівля, яку в кінці 2020 р. почали ремонтувати для потреб і за кошти військових. А тому тепер там знаходить управління квартирування ЗСУ. А тому один з тернопільських привидів знайшов спокій.

Ще один будинок, який має погану славу і про який розповідали різні жахливі історії знаходиться на вулиці Броварна 35. І хоча про нього переважно говорили, як про місце вбивства, самогубства, але й інколи як про містичне місце. Детальніше про це тут.

Іншим будинком-привидом називають споруду на вулиці Вояків дивізії Галичина. На початку будівництва в Тернополі залізниці тут була перша поштова станція. Пошту одразу з будівлі закидали в потяг. Будівлю побудували німці чи австрійці. Це стара будівля, що тривалий час використовувалась залізничниками, які перевіряли колії, переводили стрілки і для яких вона слугувала місцем для зберігання інструментів, матеріалів. Зараз вона почорніла, вкрита плющем стоїть пусткою і відповідно викликає в людей захоплення, здивування і навіть страх.

В тернопільських ЗМІ також поширена інформація про будівлю, яка знаходиться в приватному секторі мікрорайону Дружба і збудована на місці колишнього кладовища. На жаль на старовинних мапах його не вдалося локалізувати. А тому це скоріш за все вигадка. Адже також сказано, що через те, що будівля була збудована на місці кладовища в ній оселився привид. Було чути крики, виття, гасло світло. Там навіть літали предмети і переміщувались меблі. А тому місце тривалий час пустувало, а тепер там живе жінка, яка знайшла спільну мову з духами.

Цікавою є розповідь тернополянки Ірини Максимів. До речі сім’я пані Ірини в період війни врятувала багато євреїв. Ми писали про це тут. Пані Ірина розповідає, що в дворі по вулиці Листопадовій 3, де в період Другої світової війни був німецький військовий шпиталь було поховано близько 200 померлих солдатів Вермахту. При кожному була пляшка з ім’ям. І коли на початку 2000-х років там споруджували (можливо ремонтували) каналізацію, то було знайдено рештки загиблих. Приїхали німецькі дослідники, які зробили спробу викопати і перезахоронити цих співвітчизників. За деякий час вони закінчили свою роботу. Прах німецьких солдатів було вивезено у Львів, далі мабуть на Батьківщину. Але якраз після цього там почалися коїтися дивні речі. Сторож цього місця, пан Ярослав, розповідав, що ночами після 1-2 ночі вночі хтось ходив, голосно стукотів ногами, так, ніби в чоботях. Так тривало кільканадцять ночей підряд. Собака, кавказька вівчарка на ім’я Лінда, жалібно вила і тулилась до сторожа.

Привиди Тернопільської області

Розповідають, що привид є частим гостем в Микулинецькому замку. Микулин до речі згадується в «Повчанні» Володимира Мономаха 1096 р. В часи Київської Русі – першої української держави, Микулин належав дружинам теребовлянських князів. Тобто прибутки з його земель йшли їм на «шпильки». Можливо саме в цей час так склалось, що жінки відігравали важливу роль в житті Микулина. А пізніше, в 1550 р. в Микулині було побудовано замок за проханням Ганни з Йорданів (Сенявської), яка була дружиною польського чиновника в Кракові Спітка Йордану. А отже, знову жінка відіграла важливу роль в житті містечка. А ще пізніше, вже в ХІХ ст. в Микулинецькому замку жив коваль з дочкою, яка по словах очевидців була писана красуня. Але одного разу вона народила позашлюбну дитину. Громадський осуд і батькові погляди були настільки красномовними, що дівчина через деякий час померла. Поховали її в у весільній сукні. Але після цього на замкових стінах почали з’являтись жінка у весільній сукні. А тому роль жінки в Микулині змушує задуматись, а може там справді щось є?

Розповідають про привидів і в Бережанському замку. Пан Олексій, столичний археолог, якось в 2001 р. попросився в охоронців переночувати там. Од другій ночі він почув стукіт в шибку. Подумав, що це його колега Юрій. Але він був в іншій кімнаті. Коли ж Олексій вийшов в коридор, то побачив перед собою хмару висотою метри 3. Поки він протирав очі і кликав друга хмарина зникла. Цієї ночі археологи не спали. А люди розповідають, що привида в Бережанах часто видно біля склепа родини Сенявських, які мають відношення до замку, адже побудували і доглядали його.

Якщо говорити і далі про привидів, то можна згадати і тернопільські села, які через відсутність людей, самі стали привидами. Зокрема, це такі села, як Вербиця (Шумський район), Плоске (Козівський район), Червоне (Бережанщина), Збриж (Борщівський район), Цецівка (Зборівщина) та Білинівка (Гусятинщина). Але історія цих сіл, це вже зовсім інша історія.

А вас доводилось бачити привидів?

.,.,.,.