24 Вересня 2022

Полум’я козацьких повстань на Тернопільщині

Related

Мати «Пташки» з Тернопільщини розповіла про останню розмову з дочкою

Медик Катерина Поліщук на прізвище «Пташка» вже декілька місяців...

«Не зможу дивитися в очі синові»: поліцейський з Тернопільщини віддав життя за Україну

З перших днів повномасштабної війни старший сержант поліції Тарас...

Диригент з Тернополя, який першим серед українців, очолив Празьку оперу

Випускник Тернопільського музичного училища імені Соломії Крушельницької збудував престижну...

Особливості Apple iPhone 13

У 2021 р. у продажу з'явилася найтехнологічніша новинка в...

Share

Українці виборювали свою незалежність протягом багатьох століть, намагаючись звільнитися від польського ярма, а згодом і від окупації Російської імперії. Яскравим прикладом національно-визвольної боротьби є козацькі повстання на межі 16-17 століття, які зачепили й Тернопільщину. Далі на iternopolyanyn.

Виступи проти польської шляхти

Багато років польські та литовські феодали чинили гніт на місцеве населення, що вилилося у хвилю козацько-селянських повстань.

В січні 1648 року сталася знаменна подія в історії України: Богдана Хмельницького проголосили гетьманом Запорізької Січі. Козаки протягом декількох місяців готувалися до боротьби проти польського панування і весною цього ж року вирушили у похід.

Перші перемоги козацького війська під проводом Богдана Хмельницького надихнули жителів Тернопільщини на бунт проти польських шляхтичів та організацію повстанських загонів.

Перший повстанський загін на Тернопільщині сформували у містечку Зборів. Він складався з двох десятків незаможних селян, яких очолив Грицько Турчиняк. Загін здійснив набіг на місцевий костел, де зберігала нажите майно шляхта. Під гарячу руку селян потрапили декілька панів та двірський писар.

Після цього загін Грицька Турчиняка під власноруч виготовленим прапором систематично проводив рейди навколишніми селами. Так, в одному з сіл повстанці захопили вози з сіллю, що їх покинули чумаки.

Під час втечі селянам вдалося впіймати шляхтича Людзінського та забрати в нього усе срібло і десятки коней. Загони повстанців успішно діяли й в інших районах Тернопільщини, грабуючи костели та захоплюючи панське майно.

Повстання на Теребовлянщині

У вересні 1648 року козацьке повстання докотилося і до Теребовлянського району. Спочатку селяни захопили замок старости, після цього забрали все панське майно та повністю знищили костел. Завдяки допомозі козаків загону повстанців вдалося встановити контроль над містечком Теребовля.

Козаки разом з селянами взялися за призначення української влади: було обрано місцеве самоврядування, яке очолив Іван Лаврінов. Повстанські ж загони розділили на чотири сотні, кожна з яких отримала свого керівника. Варто додати, що до рядів повстанців активно долучалися не лише чоловіки, але й жінки.

В цей період на Тернопільщині почали діяти козаки-агітатори, які закликали місцевих жителів долучатися до рядів повстанців. Мешканці Тернопільщини з нетерпінням очікували на прихід козацького війська.

Представники польської шляхти в паніці покидали міста, адже люди зовсім не мали наміру протистояти козакам. Навпаки примикали до їхніх лав та всіляко допомагали в захопленні містечок і сіл.

До наших днів зберігся лист польського каштеляна, в якому він з острахом розповідає, що ймовірніше за все Тернопіль приєднається до інших міст. В місті панував дух зради й місцева влада мала намір тікати з Тернополя, як тільки наблизяться козацькі війська.

Загони Максима Кривоноса

Після розгрому польського війська під Пилявцями козацьке повстання перекинулося на усе Руське воєводство. Козацьке військо Богдана Хмельницького вирушило визволяти землі Західної України.

Максим Кривоніс на чолі одного з загонів захопив замок в Скалі Подільській та вирушив походом на містечко Кременець. До козацького війська приєднався декілька тисячний загін з місцевих повстанців. Для того, щоб захопити неприступну Кременецьку фортецю козакам знадобилося шість тижнів.

В замку повстанці натрапили на документи про феодальні повинності місцевих селян. Козаки одразу ж знищили всі документи. Також були повністю зруйновані фортечні мури, що так і не відбудувалися. Для сучасників у Кременці добре зберігся старовинний козацький цвинтар, де знайшли свій останній спочинок козаки, які визволяли місто від польської шляхти.

Після захоплення Кременецької фортеці козацько-повстанське військо взяло Збараж та Вишнівець. В Збаражі їм вдалося захопити монастир бернардинців, де якраз переховувалися представники польської шляхти.

Коли козацький загін підійшов до містечка Зборів, місцеві жителі вийшли зустрічати визволителів з багатими дарами. В місті козаки забрали для потреб війська всіх коней. Загалом селянсько-козацькому війську вдалося звільнити від польського панування чимало містечок та сіл на Тернопільщині.

Головні повстанські центри знаходилися в Теребовлі, Чорткові, Товстому, Хоросткові та Тернополі. Однак, основною проблемою осередків повстання було те, що вони не мали узгодженості дій та спільного керівництва.

Після вдалих військових операцій 1648 року обидві сторони готувалися до реваншу. Тому, вже на початку наступного року Богдан Хмельницький оголосив про мобілізацію до українського війська. Заклик був позитивно сприйнятий населенням, яке отримало поштовх і натхнення до боротьби після ряду успішних перемог козацько-селянського війська.

Битва біля села Озерна

В травні 1649 року почався наступ трьох полків під керівництвом Богдана Хмельницького. Український гетьман заручився підтримкою кримського хана Іслама Гірея та разом з союзним військом вирушив назустріч польським шляхтичам. Польські війська налічували три армії.

Польське та українське військо зустрілося неподалік села Озерна на Тернопільщині. Саме тут і відбувся перший бій. Польська армія намагалася переправитися через річку Стрипа, однак війська кримського хана непомітно взялися форсувати річку. В результаті вони вщент розбили польське з’єднання.

Король Ян ІІ Казимир розвернув війська, щоб дати відсіч кримському хану, проте було вже пізно. Так, лише перша битва забрала життя декількох тисяч поляків. Армія противника змушена була відступати.

Ян ІІ Казимир спостерігаючи невідворотність ситуації, надіслав листа хану, просячи про мир. В цей час козацьке військо штурмувало польський табір. Король змушений був вислати послів та просити про перемир’я. Хан Іслам-Гірей змусив Богдана Хмельницького погодитися на перемир’я.

Варто додати, що Зборівська битва обернулася на катастрофу для польського війська. Козаки мали всі шанси повністю розгромити армію противника, однак зрадлива позиція кримського хана змусила українського гетьмана прийняти пропозицію короля.

Козацьке військо зняло облогу польської армії та повернулося до Чигирина в серпні 1649 року. Завдяки здобуткам Богдана Хмельницького вперше в українській історії було визнано автономію територій України в межах Речі Посполитої.

На жаль, перемир’я укладене в Зборові не принесло бажаних результатів. Україна фактично так і не отримала незалежності, ні звільнення від польського поневолення місцевого селянства. На землях Західної України знову почали панувати старі порядки. Селяни намагалися чинити опір шляхтичам, які поверталися до своїх маєтків.

В червні 1651 року козаки знову зіткнулися у бою з польським військом. Шлях війська Богдана Хмельницького на Берестечко пролягав через Тернопільщину. Козаки в черговий раз захопили Збаразький замок, звідки забрали всі боєприпаси та продовольство. Однак, Богдана Хмельницького та його писаря Виговського захопив у полон князь Ярема Вишнівецький. Навіть, перебуваючи у неволі гетьман видав декілька універсалів, в яких закликав український народ не здаватися та продовжувати боротьбу.

.,.,.,.