30 Листопада 2022

Найбільші захворювання та епідемії у Тернопільському повіті в Австро-Угорський період

Related

Топ-5 додаткових можливостей у сучасному телевізорі

Ще 10-15 років тому телевізори були просто пристроями для...

Який генератор вибрати для приватного будинку

У зв'язку з енергетичною кризою уникнути блекаутів не вдасться,...

Діяльність спортивного товариства “Сокіл” на Тернопільщині

Спортивні товариства в Україні з’явилися дуже давно. Перше було...

Розвиток гімнастики на Тернопільщині від кінця ХІХ і дотепер

ХХ століття вважають сторіччям гімнастики. І це зовсім не...

Share

Людство впродовж своєї багатовікової історії зазнало чимало пандемій. Деякі з них охопили значну частину земної кулі, забираючи життя мільйони людей. Чи не найбільше спалахів інфекційних захворювань та епідемій спостерігалося у Тернопільському повіті за часів панування Австро-Угорщини на українських землях. Віспа, холера та епідемія скарлатина деякий час лютувала в нашому краї. Холера у ХІХ- початку ХХ століття призвела до великих демографічних втрат і трагедій. Далі на iternopolyanyn.

Кожна хвороба була грандіозним викликом для українців, а бажання перемогти невидимого ворога – стимулом для розвитку і становлення медицини у Тернопільському повіті. Розповідаємо, про найбільші епідемії та інфекційні захворювання, їх причини та заходи запобігання поширення. 

Становище Тернопільщини у складі Австро-Угорської імперії

Українські землі Галичини, зокрема Тернопільщина, яка належить до цього історико-географічного району ( окрім сучасного Кременецького, Шумського, Лановецького та частини Збаразького районів) входила до складу Австро-Угорської імперії. Адміністративною одиницею коронного краю Королівства Галичини та Володимирії, створеного на землях Королівства Руського, у складі Австро-Угорщини були повіти. Тернопіль обрали центром Тернопільського повіту. Він існував з 1854 по 1918 рік. 

Українців в Австро-Угорщині становило меншість. У 1910 році від загальної частки населення – лише 10%. Більша частина території потрапила під владу Габсбургів. Життя під однією із наймогутніших тогочасних імперій  було вкрай складним. Українців позбавили багатьох політичних прав, а представництво у Галицькому сеймі залишилося обмеженим. Побажання населення не враховувалося. Національна мова і культура неодноразово зазнавала утисків. Це ж стосується і літератури. Щодо інших сфер життя, то не в найкращому становищі перебувала медицина. 

Причини спалаху епідемій у Тернопільському повіті

Тернопільський повіт у складі Австро-Угорської імперії переживав не найкращі часи. Люди перебували у вкрай важкому становищі. Вони були змушені важко і виснажливо працювати. Більшість українців проживали у складних умовах: будинки були холодними, приміщення – темними, а інколи навіть сирими. Не всі могли забезпечити себе надійним і теплим одягом. Люди одягали зазвичай те, що мали. Новий одяг був “не по кишені” більшій частині населення. 

Сюди також варто додати і раціон харчування. Українці важко і виснажливо працювали, окрім цього харчувалися не належним чином. Вони не отримували достатньої кількості поживних вітамінів, білка, вуглеводів тощо. На харчах економили. 

Міські і сільські вулиці, заклади, та й самі будинки перебували у жахливому стані. На вулицях стояв неприємний запах, лежали купи сміття, які ніхто не прибирав. Гігієна населення також перебувала на низькому рівні. Ці всі фактори стали провідними до спалаху різних видів захворювань та епідемій на Тернопільщині в часи Австро-Угорської імперії. 

Новий австрійський уряд взагалі не опікувався охороною здоров’я місцевого населення. Вони дуже мало, або зовсім не виділяли кошти для проведення навіть найпростіших санітарно-гігієнічних заходів. Розвитку медицини того часу варто завдячувати лише місцевим громадським діячам, лікарям і меценатам. За їх сприяння згодом розпочнеться становлення медицини, товариств і закладів охорони здоров’я в Галичині. Проте це відбуватиметься дещо пізніше. Щодо перших років перебування Тернопільщини у складі Австро-Угорщини, то їх можна охарактеризувати як роки тотальної байдужості зі сторони влади до проблем і здоров’я населення. 

Тернопільський магістрат

Дбати про санітарію, гігієну, розвиток медицини та інші аспекти людського життя в Тернопільському повіті було доручено магістрату. Щодо сіл, то там взагалі не існувало спеціальних органів, які б стежили за цим. До кінця ХІХ століття в регіоні не здійснювалися належні контролі за чистотою на міських вулицях. Більшість з них перебували у жахливому, занедбаному стані. На вулицях стояв неприємних запах, вони перебували у багні, болоті та людських відходах. Це спричинило серйозні захворювання. 

Шпитальний фонд князя Острозького. Джерело: фото risu.ua

Стан охорони здоров’я покращився лише на початку ХХ століття. Тоді на Тернопільщині розпочалося становлення медицини, зокрема функціонували 2 лікарні, а штат лікарів з кожним разом збільшувався. Люди вже були обізнаними з елементарними гігієнічними нормами і правилами, могли запобігти поширенню різного роду захворювань. Однак давайте з’ясуємо, що ж відбувалося до цього часу та на які хвороби хворіли мешканці Тернопільського повіту.

Найбільші спалахи захворювань та епідемії у Тернопільському повіті

Антисанітарія, байдужість Австро-Угорської влади та місцевого уряду до проблем населення, жахливі умови та харчування призвело до поширення різного роду інфекційних захворювань у Тернопільському повіті. У регіоні переважала висока смертність, адже для боротьби із захворюваннями не було ліків. Та ще сюди варто додати й низький імунітет у людей. У повіті спалахнула епідемія холери. 

Ця гостра, інфекційна хвороба ширилася між людей з блискавичною швидкістю. Несприятливі умови вона швидко набула характеру епідемії, або навіть пандемії. Наприкінці 1885 року, у період панування на українських землях Австро-Угорської імперії, холера досягла Галичини. Тоді проминула 5 пандемія цього захворювання на теренах України. 

До цього повітом ширилася азіатська холера. Вона є не менш небезпечною за попередню. Епідемія азіатської холери охопила Тернопільський повіт у 1931 році. Влада намагалася зупинити її поширення. Тоді вперше було запроваджено посаду міського лікаря. Через кілька років повітом ширилося нове захворювання – нервова пропасниця. Вона супроводжувалася гострими і виснажливими приступами гарячки. На ню хворіли переважно діти. 

У ці часи в Тернополі вперше розпочали будівництво лікарні. Щоправда, через брак коштів її будівництво тривало понад 20 років. Влада ж нічого не виділила для спорудження медичного закладу. Будівництво лікарні здійснювалися за гроші міщан. У 1851 році в Тернополі діяло 3 шпиталі. 

Серед дітей і шкільної молоді декілька разі спалахувала епідемія скарлатини у Тернопільському повіті. Це гостре інфекційне захворювання проявлялося, передусім, інтоксикацією та гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки. Ним хворіли діти від 2 до 10 років. Причиною стали важкі умови та неналежний догляд. 

Не менш небезпечною була епідемія віспи у 1881 році. Через 9 років у місті вперше було відкрито 2 аптеки. У них працювало 3 фармацевта. Ще одними з найпоширеніших захворювань у ті часи був: кір, скарлатина, тиф, дизентерія, коклюш, дифтерія тощо. Від них щороку вмирали люди. На сьогодні ці захворювання не становлять такої небезпеки для людей як у минулому і є виліковними. На жаль, колись впоратися з ними було дещо важче. Попри те, що вже були медичні заклади та працювали аптеки, все ще більшість не могли скористатися їх послугами. Медицина була дорогою. 

Смертність серед дітей

Високою була смертність серед дітей, підлітків, а, особливо – серед новонароджених. Їх організм був найбільш вразливий до існуючих хвороб. Щоб це розуміти, варто поглянути на статистику. З 1884 по 1885 рік у Тернопільському повіті народилося 5433 дитини, з них померло 4208 дітей. Найбільше дітей помирало впродовж першого року життя. Хворіли на гострі інфекційні захворювання. До 6 років доживала лише більша половина від усіх дітей в повіті. Смертність перевищувала народжуваність. Однак це спостерігалося не лише у Тернопільському повіті.  

.,.,.,.