9 Лютого 2023

Гаврило Чернихівський – знаний історик і літературознавець Кременеччини

Related

Де знаходились, що і за скільки продавали відомі аптеки Тернополя 100 років назад

Люди мають здатність інколи хворіти. А тому займаються самолікуванням...

Розвиток лижного спорту на Кременеччині у 30-70-х роках ХХ століття 

Кременець є одним із найдавніших міст Тернопільської області. Розташоване...

“Інваспорт”: школа фізичного виховання для людей з інвалідністю в Тернополі

Дітям та молоді з інвалідністю потрібне спілкування й соціалізація....

Каміла Іващук: українська мама “залізного чемпіона” з боксу Майка Тайсона

Ім'я Майка Тайсона до сьогодні залишається самим впізнаваним серед...

Історія планерної школи “Сокола Гура”, що діяла у Кременці в 30-ті роки ХХ століття

У 30-х роках минулого століття на Кременеччині набуло активного...

Share

Літературознавство в Україні як чітко окреслена наукова дисципліна в теорії літератури сформувалася лише на початку ХХ століття. Це ознаменувалося значними досягненнями в цій галузі. В перші десятиліття минулого століття на літературознавчій ниві працювали такі відомі дослідники, як: М. Зеров, Л. Білецький, М. Грушевський, П. Филипович та інші. Далі на iternopolyanyn.

Кожен з них зробив свій вклад у розвиток української літератури. Гаврило Чернихівський, уродженець Тернопілля, також посідає важливе місце серед цих постатей. 

Біографія Гаврила Чернихівського 

Гаврило Чернихівський вроджений у селі Плесківці, теперішнього Зборівського району. Він посідає важливе місце серед дослідників старожитностей Кременеччини. Початкову освіту Гаврило Іванович здобував у рідному селі. Після цього навчався у Чернихівській та Обаринецькій десятирічці. 

Вищу освіту набував у Львівському державному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті. В цьому ж навчальному закладі склав іспит кандидатського мінімуму. Згодом повертається на рідну Тернопільщину. 

На Тернопільщині розпочинає педагогічну діяльність спочатку в селі Доброводи Збаразького району, а згодом у Горинці Кременецького району. Деякий час викладав і читав курс лекцій з історії України в Кременецькому педагогічному інституті. 

Джерело: фото uamoderna.com

З 1969 року розпочав співпрацювати із Кременецьким краєзнавчим музеєм. Згодом стає його старшим науковцем і завідувачем відділу. Працюючи у краєзнавчому музеї, Гаврило Іванович вів активну наукову і дослідну діяльність з історії регіону. Його цікавили найдавніші її віхи. Чернихівський також здійснив вагомий внесок і в розвиток музейної справи. Однак його основна заслуга – науковий спадок, який є цінним для сучасних дослідників, істориків, літераторів і не тільки. 

Кременецький краєзнавчий музей

Гаврило Чернихівський став одним із ініціаторів створення літературно-меморіального музею Уласа Самчука в селищі Тилявці, що на Шумщині. У Великих Бережцях ініціював заснування літературно-меморіального музею Олександра Неприцького- Грановського. У Кременецькому районі був автором 2 народних музеїв. Вони розташовані у селах Плоске та Крижі.

 В Кременецькому музеї зорганізував світлицю Уласа Самчука. Завдячуючи науковцю, сьогодні ми маємо можливість відвідати ці чудові місця і дізнатися більше про того чи іншого українського діяча. На громадських засадах літературознавець створював експозиції аж в 10 музеях!

Майже все своє життя науковець займався дослідженням Кременецького району. Його приваблювала історія міста, літератори, визначні процеси тощо. Гаврило Чернихівський був повністю відданий своїй справі. 

Праці науковця

Чималим є й доробок діяча. Його ще називають українським літератором. Він є автором і співавтором 18 наукових праць. “Портрети пером” вийшла у 2001 році. Чернихівський був співавтором цієї праці, як і наступної – “ Оксана Лятуринська: життя і творчість”. 

Власними доробками є праці: “Улас Самчук: сторінки біографії” , путівників “Кременеччина від давнини до сучасності”, “Кременець, Великобережецький літературно-меморіальний музей О. Неприцького-Грановського”, тощо. Цікавим є доробок “Кременеччина від давнини до сучасності”. Його можна вважати першим синтетичним дослідженням минувшини краю від найдавніших часів до сьогодення. У праці автор чудово схарактеризував природу, дав оцінку історичним подіям і фактам. Його надбання є корисними для істориків і дослідників, адже містять достовірні факти і численні посилання на правдиві джерела.  

Джерело: фото odb.te.ua

Гаврило Чернихівський деякий час був редактором і книг інших авторів: Ю. Ваврового “Наче скошений цвіт”, збірки “Українські колядки та щедрівки”,  В. Адамович “На поклик волі” та інші. Загалом, доробок науковця налічує більше ста праць з історіографії, літературознавства та історії Кременеччини. Варто додати також і те, що Гаврило Іванович свого часу опублікував 88 праць про Михайла Драгоманова. Його доробки публікувалися не лише на території України, але й поза її межами: в Польщі, Канаді, США тощо. 

Гаврила Чернихівського дуже часто називають ще українським літературознавцем. Він дуже шанував і любив українську літературу, зокрема літературу Кременеччини. Досліджував її. Так свого часу Гаврилу Івановичу вдалося зібрати і видати спадщину Юрія Ваврового, Сергія Даушкова та Олександра Грановського. Всі вони походили з теперішнього Кременецького району. Завдяки літературному науковцю, ці праці не загубилися в часі. 

Гаврило Чернихівський – громадський діяч і член товариств

З 1969 по 1983 рік Гаврило Чернихівський працює заступником начальника Волино-Подільської археологічної експедиції. Метою цієї експедиції стало дослідження пам’яток пізнього палеоліту на горі Куличівка міста Кременець, Кременецького району. У 1991 році став почесним членом редакційної колегії журналу “Тернопіль”, що було засноване ще в 1990-ому. Що ж цікавого публікувалося на сторінках періодики?

Його основними рубриками були: “Мала проза”, “Пантеон українства”, “Сучасність. Полеміка”, “Велика проза. Першодрук” та інші. На сторінках опублікували кілька оповідань Богдана Лепкого, 2 і 3 частина роману Юліана Опільського “Опирі”, деякі художні твори Галини Гордасевич, Левка Крупи, Петра Медведика, Степана Сапеляка тощо. 

Журнал Тернопіль

З 1992 року Гаврило Чернихівський став членом Всеукраїнської спілки краєзнавців. Вона була заснована ще у 1925 році. Спілка є добровільною творчою організацією, що об’єднує краєзнавців з всієї України, а також професійних літописців і професійних дослідників. Основна її мета – об’єднання та розвиток краєзнавчого руху, використання досвіду, створення наукових творів з історії та культури рідного краю. 

 Ця спілка спрямована на виховання почуття патріотичності, глибокої поваги, мови і традицій українського народу. З 1995 році був почесним членом всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, осередок якої знаходиться у Львові,  а 1996 року перебував у членстві Українського історичного товариства. 

Подальша діяльність науковця

У 2002 році став членом ТЕС, а у 2004 зарахований у членства Наукового товариства імені Тараса Шевченка, всесвітньої української академічної організації. Гаврило Черняхівський удостоївся звання лауреата Всеукраїнської премії в галузі охорони пам’яток історії та культури імені професора Володимира Антоновича. Також був нагороджений літературною премією у 2001-2002 році імені братів Лепких. 

Джерело: фото zolotapektoral.te.ua

Нагороджений міжнародною премією фонду родини Водяників-Швабінських у 2004 році. За свою активну наукову і громадську діяльність того ж року Гаврило Чернихівський став почесним громадянином міста Кременець. У 2007 році отримав звання заслуженого працівника культури України. Ця державна нагорода, надається Президентом України відповідно до Закону України “Про державні нагороди України”. 

У 2001 році до ювілею Гаврила Чернихівського було видано книга “Гаврило Чернихівський: життєписно-бібліографічна студія”. Її укладачем став М. Друневич. У 201 році, у віці 74 років, серце науковця і літератора припинило битися. Похований на місцевому Туницькому кладовищі. Гаврила Чернихівського пам’ятають і шанують у рідному Кременці. Він є яскравим прикладом для сучасного покоління знавців, істориків, літератераторів та літературознавців. 

.,.,.,.