9 Лютого 2023

Станіслав Дністрянський: автор проєкту Конституції ЗУНР і талановитий правознавець

Related

Де знаходились, що і за скільки продавали відомі аптеки Тернополя 100 років назад

Люди мають здатність інколи хворіти. А тому займаються самолікуванням...

Розвиток лижного спорту на Кременеччині у 30-70-х роках ХХ століття 

Кременець є одним із найдавніших міст Тернопільської області. Розташоване...

“Інваспорт”: школа фізичного виховання для людей з інвалідністю в Тернополі

Дітям та молоді з інвалідністю потрібне спілкування й соціалізація....

Каміла Іващук: українська мама “залізного чемпіона” з боксу Майка Тайсона

Ім'я Майка Тайсона до сьогодні залишається самим впізнаваним серед...

Історія планерної школи “Сокола Гура”, що діяла у Кременці в 30-ті роки ХХ століття

У 30-х роках минулого століття на Кременеччині набуло активного...

Share

Станіслав Дністрянський  – видатний український вчений правник і автор конституції ЗУНР. У ХХ столітті зумів не лише створити більше 50 праць з філософії та теорії права, цивільного, сімейного права, але й став розробником основ правової держави та заклав підґрунтя української політології. Далі на iternopolyanyn.

Біографія Станіслава Дністрянського

Станіслав Дністрянський у минулому столітті користувався неабиякою пошаною як правознавець. Народився діяч 13 листопада 1870-го року в Тернополі. Його батько був поважною і знаною людиною в місті, обіймав посаду першого директора в місцевій чоловічій учительській семінарії і був доктором філософії. Цей освітній заклад зараз є не діючим. 

У Тернопільській чоловічій учительській семінарії навчався й Станіслав. Там він закінчив 4 класи початкової школи. Продовжив здобувати освіту в Тернопільській гімназії, який завершив з відзнакою. Хлопець вирізнявся з-поміж усіх своїм розумом. У ранньому віці помирає мати. Надалі вихованням дітей займався батько Северин Дністрянський. 

Після успішного завершення гімназії, вступає до Віденського університету на факультет права. Час від часу приїжджає до Тернополя відвідати могилу матері. У столиці тодішньої Австро-Угорської імперії здобув 3 докторських дипломи. У 1893 році став доктором австрійського цивільного права, у 1894-ому році – доктором політичного і доктором права. Вдосконалював свої знання у провідних університетах Берліну та Лейпцигу. 

Дуже швидко віднайшов роботу у Львові. Там на деякий час і осів. З 1901 по 1918 викладав цивільне право у Львівському університеті ( нині Львівський університет імені І. Франка). Сьогодні він є одним із найстаріших і найпрестижніших закладів освіти в Україні. У місті Лева Дністрянський розгортає чималу наукову діяльність.

ЛНУ імені Івана Франка. Джерело: фото uinp.gov.ua

У 1901 році одружується із дочкою відомого освітнього діяча Тернопільщини Льва Рудницького – Софією Рудницькою. У ті роки повністю приділив себе вивченню права та створенню новаторських праць з правознавства. І хто зна, скільки б ще Дністрянський творив тут, на українських землях якби не емігрував би за кордон.  

Станіслав та Софія Дністрянські. Джерело: фото Державний архів Тернопільщини на suspilne.media

Дністрянський долучився до державотворчих процесів на українських землях. У 1918 році в ЗУНР займався діяльністю щодо визнання нової держави європейськими країнами і не тільки. Варто зазначити, що Станіслав Дністрянський щиро хотів незалежності українській державі, був патріотом рідної землі. У Західноукраїнській Народній Республіці посідав не останнє місце в її державотворчому процесі. Брав участь у розробці офіційних документів. Із занепадом республіки у 1919 році Дністрянський покидає Україну. 

Діяльність науковця в еміграції та спроби повернутися в Україну

Того ж року приїжджає до Праги. Там деякий час працював у Німецькому університеті і став засновником Українського вільного університету. У новоствореному навчальному закладі був першим деканом правничого факультету ректором, а згодом і проректором. Деякий час працював у Вільній школі політичних наук. Співпрацював також із Українським науковим інститутом у Берліні та Українською господарчою академією в Подєбрадах. Станіслав Дністрянський дуже скоро здобув визнаність не лише за кордоном, але й на рідній землі. Його навіть заочно обрали у членства до Всеукраїнської академії наук. 

Будівля УВУ в Празі. Джерело: фото radiosvoboda.org

Проте вчений-правник не зміг повернутися в Україну та приїхати до Києва, щоб розпочати працювати в цій установі. Причиною стала заборона на в’їзд зі сторони польської влади. Станіславу таки вдалося позбутися польського громадянства та отримати чехословацьке. У 1926 році уряд радянської України надіслав запрошення Дністрянському на переїзд до УСРР. Науковцю запропонували очолити кафедру цивільного права у Київському інституті народної освіти. І він погодився, проте стару проблему замінила нова – репресивна політика радянської влади, що скеровувалася проти інтелігенції. Дністрянський таки не приїздив до УСРР. 

Будинок Дністрянських у Тернополі

Серце Станіслава Дністрянського не витримало. У 1933 році він переніс 2 інфаркти. Це дуже сильно підірвало здоров’я науковця. Він був змушений покинути свою викладацьку діяльність. Покидаючи все, переїжджає до Ужгорода. Ще однією причиною переїзду стало припинення фінансування чехословацького уряду УВУ. 

Там планував продовжити свої наукові дослідження та надавати послуги адвоката. І все ніби почало налагоджуватися, однак під час чергової публічної лекції у 1935 році Станіслав Дністрянський отримав сердечний напад, який назавжди зупинив серце талановитого вченого.

Станіслав Дністрянський – автор Конституції ЗУНР

Вчений-правник Станіслав Дністрянський свого часу користувався великим авторитетом на західноукраїнських землях. Аналізуючи його наукову і громадську діяльність, можемо зробити висновок, що вона стосувалася більшою мірою рідної землі. Він вів боротьбу за розвиток національної науки та культури. 

У часи ЗУНР його обрали до найвищого представницького органу  держави – Української Національної Ради. Станіслав Дністрянський підготував два проєкти західноукраїнської конституції, брав активну участь в розбудові і становленні держави. Є автором конституції ЗУНР.

Дністрянський серед депутатів-українців австрійського парламенту, 1911 рік. Джерело: фото Державний архів Тернопільщини на suspilne.media

Деякий час вчений навіть очолював правничу комісію у Науковому товаристві ім. Шевченка. Також належав до засновників і провідних викладачів Українського вільного університету. Чи не головним здобутком є розробка власної політичної концепції Української держави. Над нею розпочав працювати в останній період Першої Світової війни, однак не завершив. Продовжив працювати над нею і в часи ЗУНР. Провідною думку Дністрянського стало те, що Українська держава повинна ґрунтуватися на надійному політичному механізму, засадах демократії, громадянських свободах тощо. 

У радянський час про Станіслава Дністрянського не згадувалося. Причиною цього стало його причетність до національно-державного напряму в українському правознавстві. А ті теорії і засади, що сформував ще у ХХ столітті науковець є актуальними дотепер.

Доробки науковця-правознавця

Станіслав Дністрянський здійснив колосальну працю в фундаментальних дослідженнях. Він є автором більш ніж 50 наукових статей і монографій. Всі вони є дотичними до правознавчої галузі. У 1901 році видав “Австрійське право облігаційне”, а через рік – “Звичаєве право та соціальні зв’язки”. Для учасників мирної конференції, що відбулася у Париж в 1919 році підготував працю “Україна і мирова конференція”. 

У ній науковець розповів про Україну в деталях, її населення, культуру, етнічні особливості тощо. Цей доробок було видано і перекладено кількома мовами. Для студентів у Празі в 1923 році видав власний підручник “ Загальна наука і політики”.  Празький період в науковій діяльності Дністрянського є чи не найпліднішим.

Джерело: фото dukat-art.com

У цей час з’являються праці “Нова держава”, “Провідні думки історії і теорії міжнародного приватного права”, “Погляд на теорії права та держави” та інші. Його доробок охоплює проблеми державного, цивільного, авторського права. Окрім цього, заторкує й питання історії держави і права. У своїй праці “ Загальна наука права і політики” створив власну концепцію держави. Право для науковця – це універсальне, звичне явище, що обов’язково повинне існувати як в державі, так і поза її межами. 

Адвокат також мав і власні погляди на міждержавні та міжнародні відносини. Що цікаво, він став одним із ініціаторів створення й унормування української правничої термінології. На сьогодні Станіслав Сіверянський вважається одним із провідних основоположників національно-державницького напрямку. Його постать варта увага сучасників. 

.,.,.,.