9 Лютого 2023

Богдан Гевко та його розробки у машинобудівній галузі

Related

Де знаходились, що і за скільки продавали відомі аптеки Тернополя 100 років назад

Люди мають здатність інколи хворіти. А тому займаються самолікуванням...

Розвиток лижного спорту на Кременеччині у 30-70-х роках ХХ століття 

Кременець є одним із найдавніших міст Тернопільської області. Розташоване...

“Інваспорт”: школа фізичного виховання для людей з інвалідністю в Тернополі

Дітям та молоді з інвалідністю потрібне спілкування й соціалізація....

Каміла Іващук: українська мама “залізного чемпіона” з боксу Майка Тайсона

Ім'я Майка Тайсона до сьогодні залишається самим впізнаваним серед...

Історія планерної школи “Сокола Гура”, що діяла у Кременці в 30-ті роки ХХ століття

У 30-х роках минулого століття на Кременеччині набуло активного...

Share

Україна є країною з високим рівнем розвитку науки. Це, передусім так, через внесок українських науковців у різні галузі техніки. Українські науковці зробили чималий внесок у розвиток фотографії, комп’ютерної технології, астрономії, ракетної техніки, космонавтики і машинобудування. Важко перелічити насправді всі здобутки. Наприклад, напрацювання уродженця Тернопільщини, Богдана Гевко, були включені до Нормалу Міністерства тракторного і сільськогосподарського машинобудування. Далі на iternopolyanyn.

Наука в Україні набула значного розвитку ще в ХІХ столітті. Поступово вона набула всемасштабного характеру. ХІХ-ХХ століття характеризується значними здобутками українців у цьому напрямі. Вони “творили” не лише на теренах рідної землі, але й за її межами, тим самим прославляли Україну та виводили її на міжнародну арену. Богдан Гевко, уродженець Тернопільщини, також доклав чималих зусиль у розвитку, передусім, галузі машинобудування та прикладної механіки. Він є засновником школи “Розробка технологічних методів покращення параметрів машинних комплексів на основі застосування гвинтових механізмів”.

Життєпис Богдана Гевка 

Богдан Гевко народився 24 січня 1940 року в селі Нижчі Луб’янки, що у Збаразькому районі, Тернопільської області. Закінчив Збаразьку середню школу №2 у 1957 році з відзнакою і медаллю. Вступив до Львівського сільськогосподарського інституту на механічний факультет. Там навчався з 1957 по 1962 рік. Здобув фах інженера-механіка. Після навчання в інституті розпочав працювати інженером, а згодом – старшим інженером і начальником інструментального цеху на Тернопільському комбайновому заводі. Там працював 6 років.

За цей час Богдан Матвійович зрозумів, що майбутнє людства і України за новими, якісними і сучасними машинами, провідними технологіями, що значно полегшують життя. Це і стало основною справою життя науковця. До кінця своїх днів Богдан Гевко займався розробками. 

Попрацювавши на Тернопільському комбайновому заводі, Богдан Гевко вступає на аспірантуру до Української сільськогосподарської академії. У 1971 році успішно захищає кандидатську дисертацію. Знову повертається на Тернопільщину. З 1971 року розпочинає працювати асистентом на кафедрі  технології машинобудування Тернопільського філіалу Львівського політехнічного університету. У 1974 році стає завідувачем цієї ж кафедри, а з 1988 року став її професором. Богдан Гевко велику увагу приділив створенню власної школи “Розробка технологічних методів покращення параметрів машинних комплексів на основі застосування гвинтових механізмів”.

Створення Тернопільського приладобудівного інституту

Богдан Гевко впродовж усього свого життя невтомно трудиться у галузі машинобудування. За його досягнення йому навіть було присвоєно звання “Заслужений винахідник України” у 1990 році. Ще через рік на базі старого Тернопільського філіалу Львівського політехнічного університету створив Тернопільський приладобудівний інститут. Тоді ж на території всієї області вперше було відкрито зовсім нову спеціальність – Сільськогосподарські та меліоративні машини. 

Тернопільський приладобудівний інститут є другим вищим навчальним закладом такого профілю в Україні. На його базі в 1996 році було створено Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя. Варто зазначити, що створення ТНТУ в Тернополі варто завдячувати Богдану Матвійовичу. Він приклав неабиякі зусилля у цій справі. 

Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя в минулому Джерело: фото spogadproternopil.blogspot.com

У 1992 році Богдан Гевко отримав звання академіка Інженерної Академії України. Через 2 роки він очолив кафедру технології машинобудування. У 1999 році він обирається депутатом до обласної ради народних депутатів від Збаразького виборчого кругу. Однак на цьому наукова діяльність Богдана Матвійовича не припиняється. У 2002 році він стає головою спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій за такими спеціальностями: “ Технологія машинобудування”, “Процес мехобробки, верстати та інструменти”, “Піднімально-транспортні машини”. Що цікаво, вони й надалі продовжують функціонувати у навчальному закладі.

Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя в минулому Джерело: фото spogadproternopil.blogspot.com

Попит на деякі технічні спеціальності з кожним роком зростав. Це зумовило відкриття нових в інституті, зокрема, завдяки Богдану Матвійовичу було розпочато підготовку за спеціальністю “Технологія машинобудування”. Її відкриття викликало шалений ажіотаж у інституті. Богдан Гевко здійснював чудову наукову діяльність, здійснив визначну роль у формуванні державної політики в сфері освіти. 

Напрацювання науковця-дослідника

Як ми вже зазначили, Богдан Гевко все своє життя інтенсивно працював у галузі машинобудування. Науковець розумів, що за майбутнім стоїть технологічний прогрес, новітні технічні засоби та сучасні машини. Він розумів і всі недосконалості та потенціал транспортно-технологічного процесу. Його найперша фундаментальна праця називалася “Технология изготовления спиралей шнеков”. За все своє життя науковець видав близько 420 праць, був не лише їх автором, але й співавтором. З них варто виділити 5 монографічних напрацювань, 302 авторських свідоцтва і патентів України, 115 наукових статей та 2 підручники з грифом МОН. Багато напрацювань широко знані не лише в Україні, але й і за кордоном. 

Деякі монографії і підручники було перекладено іноземними мовами. Серед основних праць Богдана Гевка: “Винтовые подающие механизмы сельскохозяйственных машин”, “Технологічне забезпечення оброблення спеціальних внутрішніх поверхонь”, монографія “Підвищення ефективності вібраційно-відцентрового оброблення деталей вільними абразивами”, посібник “Гідропривод і гідроавтоматика сільськогосподарської техніки”, монографія “Науково-прикладні основи проектування піднімально-транспортних лебідок підвищеної навантажувальної здатності з гвинтовими опорами”, підручник “Технологія сільськогосподарського машинобудування” та інші. 

“Технологія изготовления спиралей шнеков” була видана у Львові. До сьогодні цією працею послуговується чимало науковців не лише з України. У ній Богдан Матвійович вперше дослідив напружено-деформований стан при прокатуванню стрічок з утворенням гвинтових поверхонь внаслідок нерівномірного їх обтиску та при навиванні стрічок на оправу з малим плечем прикладання згинальної сили, про це йдеться у праці Р.М. Рогатинського “На вшанування пам’яті доктора технічних наук, професора Гевка Богдана Матвійовича”. Науковець навіть сам розробив, про що й вказав у напрацюванні, нові способи виготовлення широкострічкових шнеків, і не тільки!

Останні роки життя науковця та його розробки

Розробки і вдосконалення технологій з гвинтових робочих органів дозволило науковцю-винахіднику створювати вже нові та сучасні системи для сільського господарства, будівельної промисловості та інших. Було зроблено зовсім нове теоретичне обґрунтування і розроблено нові конструкції сепараторів, гвинтових очисників тощо. Свої напрацювання Богдан Гевко широко застосовував у тогочасне виробництво. 

У роки Незалежної України був науковим керівником багатьох тем, що стосувалися машинобудування. У 2015 році Богдана Гевка нагородили орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. Життя науковця обірвалося у віці 79 років. До сьогодні наукові здобутки є важливими не тільки в машинобудівній галузі, але й інших технічних. Його традиції до сьогодні продовжують сини та сучасники-науковці. 

.,.,.,.