9 Лютого 2023

Іван Франко і Тернопільщина: що пов’язує письменника з цим краєм?

Related

Де знаходились, що і за скільки продавали відомі аптеки Тернополя 100 років назад

Люди мають здатність інколи хворіти. А тому займаються самолікуванням...

Розвиток лижного спорту на Кременеччині у 30-70-х роках ХХ століття 

Кременець є одним із найдавніших міст Тернопільської області. Розташоване...

“Інваспорт”: школа фізичного виховання для людей з інвалідністю в Тернополі

Дітям та молоді з інвалідністю потрібне спілкування й соціалізація....

Каміла Іващук: українська мама “залізного чемпіона” з боксу Майка Тайсона

Ім'я Майка Тайсона до сьогодні залишається самим впізнаваним серед...

Історія планерної школи “Сокола Гура”, що діяла у Кременці в 30-ті роки ХХ століття

У 30-х роках минулого століття на Кременеччині набуло активного...

Share

Мабуть, немає в Україні такої людини, яка б не знала про видатну постать в українській літературі як Іван Франко. Маловідомим є те, що громадський діяч і письменник неодноразово бував на Тернопільщині. У цьому краї деякий час Каменяр навіть проживав і писав свої твори! Однак, що ж насправді пов’язує Івана Франка з Тернопільщиною? Далі на iternopolyanyn.

Іван Франко – непересічна постать в історії української літератури 

Іван Франко є непересічною постаттю в історії української літератури. За своє життя ця людина добилася значних висот. Його знають не лише як талановитого автора, але й літературного критика, публіциста, науковця та громадського й політичного діяча. Саме таким постає перед нами Каменяр. Його доробки є значними, за оцінками налічують близько кілька тисяч творів загальних обсягів більше 100 томів. 

Народився Іван Франко в селі Нагуєвичі, що на Східній Галичині ( сьогодні Дрогобицький район, Львівська область) 27 серпня 1856 року. Хлопчик ріс сиротою. Початкову освіту здобув в школі, що у Ясениці-Сільній. Згодом навчався в школі при василіанському монастирі у Дрогобичі й гімназії. Іван Франко вступає до Львівського університету на філософський університет. У перші студентські роки відбулося самовизначення Івана Яковича як українського діяча. 

За “небезпечні листування” з українським діячем Михайлом Драгомановим був заарештований. Його із товаришами тодішня влада звинуватила у створенні таємного соціалістичного товариства. Звільнили через 6 тижнів ув’язнення. Перебування в неволі негативно відобразилося на подальшому житті Івана Яковича. 

У нього відібрали стипендію в університеті, а кар’єра вчителя студента була під загрозою. Та це не найменші проблеми. Під час ув’язнення український діяч сильно застудився. У майбутньому ця недуга стане хронічною і переслідуватиме Каменяра. Окрім цього, шлюб із коханою Франка Ольгою Рошкевич так і не відбувся. Через те, що Франко у очах всіх був злочинцем, батько дівчини відмовив у сватовстві з його дочкою. Так, життя Івана Франка було нелегким, однак це не зламало його, а навпаки – загартувала на ще більші подвиги. 

Іван Франко розпочинає вести активну літературну діяльність. Разом із Михайлом Павликом заснував журнал “Громадський друг”. Вперше видає 2 збірника – “Дзвін” та “Молот”. Проте переслідування на цьому не закінчилися. У 1880 році Івана Франка заарештовано вдруге. Причина та ж сама – “соціалістична агітація”. Через три місяці ув’язнення нарешті відпустили на волю. Через рік він розпочинає навчатися у Чернівецькому університеті. У 1883 році розпочинає працювати в газеті “Діло” та журналі “Зоря”. 

Перебуваючи в Києві у 1885 році знайомиться із Ольгою Хоружинською, студенткою Вищих жіночих курсів. Вони одружуються через рік. Згодом у подружжя з’явиться аж 4 дітей.  1887 рік є знаковим у творчій діяльності письменника. Виходить його найпопулярніша збірка “З вершин і низин”. У 1896 році виходить нова збірка Каменяра “Зів’яле листя”. У її основу автор вклав найкращі зразки інтимної лірики. З перших рядків дозволяє читачу розгорнути власне бачення такого почуття як любов. 

Через свою хворобу Франко був змушений проходити довготривалий курс лікування. На жаль, це захворювання лише прогресувало. Мабуть чи не найгіршим для письменника стали паралізовані руки. 28 травня 1916 року Іван Франко помирає. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Останні роки його життя були важким випробуванням і всі подолати таки не вдалося. 

Передвиборча кампанія Івана Франка на Тернопіллі 

Мало хто знає, але Франко деякий час проживав на Тернопільщині й навіть творив тут свої шедеври української літератури. Його зв’язок із цим краєм досліджувало чимало науковців. Відомо те, що Івану Франку вдалося познайомитися із Гусятинським, Бережанським, Підволочиським, Збаразьким і Тернопільськими повітами. 

У період з 1895 по 1898 рік він був кандидатом у посли до австрійського парламенту. Це зумовило відвідування сіл на Тернопільщині. Сам Франко відвідав їх чимало: Настасів, Глибочок, Купчинці, Пронятин та багато інших. Це безумовно залишило чималий слід не лише у біографії діяча, але й історії цього краю. Але про відвідини Франком Тернопільщини відомо ще задовго до цього. 

У 1896 році він навіть виступив на передвиборчому народному вічі у Збаражі, про це йдеться на Персональному сайті Іванни Склярової. Як ми вже зазначили, Іван Франко бував на Тернопільщині ще задовго до своєї передвиборчої кампанії у посли до австрійського парламенту. 

Того ж року був у Тернополі на передвиборчій радикальній агітації. Варто зазначити, що цей період є навіть описаним у його творах. Через рік знову приїжджає до Тернополя. Цього разу метою його відвідування цього міста стала крайова етнографічна виставка. У 1911 році місто знову радо зустрічало письменника. Іван Франко приїхав на Тернопільщину на запрошення “Учительської громади” задля прочитання своєї славнозвісної поеми “Мойсей”, що вийшла у 1905 році. 

Поштовхом до її написання стала скульптура Мойсей, яку письменник побачив у Італії. Ця подорож до Тернополя була як-не-як складною. Хвороба Івана Яковича прогресувала, він вже був частково паралізованим.

Іван Франко працює у дідичів 

У 1883 році Каменяр відвідав село Вікно, що неподалік Гримайлова. Туди прибув на запрошення дідича Володислава Федоровича. Варто зазначити, що Федоровичі належали до представників шляхетського галицького роду, який володів чималими статками в цьому краї. У Вікнах Іван Франко займався упорядкуванням родовід і архів посла Віденського парламенту Івана Федоровича. Паралельно письменник створив і кілька власних наукових праць. На цьому його діяльність на Тернопіллі не завершилася. 

Володислав Федорович 

Наприкінці того ж року переїжджає до села Яблунів, теперішнього Чортківського району. Тут деякий час перебував у дідича Чарторийського. Цей український княжий рід у 1433 році навіть отримав титул князів Священної Римської імперії. Вони володіли значними маєтками на Волині і Кременеччині. У селі Яблунів Іван Франко займався пошуками документів у архіві. Відомо також, що у 1883 році йому вдалося побувати й на Підгаєччині. 

У цьому мальовничому краї розшукував старовинні рукописи та цікавився місцевим фольклором і народною творчістю. У 1885 році відвідав Збаражчину. Якщо приблизно підрахувати кількість міст і сіл в яких вдалося побувати Каменяру, то їх налічимо більше 50-ти. Попри основну роботу, Іван Франко не покидав своєї улюбленої справи- письменства. Після кожного нового візиту в нього виходили нові праці.

Садибний будинок-палац Чарторийських, на фасаді якого знаходиться меморіальна дошка Іванові Франку, що відвідав це місце у 1884 році. Джерело: фото ukrainaincognita.com

Так, перебуваючи у Тернополі, у 1883 році пише низку віршів “Не схиляй своє личко прекрасне”, “Не покидай мене пекучий болю” та “Vivere memento!”. У Тернополі також заводить нові знайомства із місцевою інтелігенцією. Займався вивченням життя людей. В Підволочиську того ж року пише вірш “Беркут”. На Тернопільщині Іван Франко мав чимало знайомих і друзів. Часто відвідував українського письменника Андрія Чайковського, Василя Щурата й Івана Труша. 

Останній візит на Тернопільщину 

Останні роки свого життя хвороба Івана Франка прогресувала. Він вже не міг так з легкістю подорожувати як колись. Останній візит на Тернопільщину відбувся у 1913-ому році. Письменник приїхав до Підволочиська дуже хворим. Йому також вдалося відвідати й кілька сіл. У 1916 році талановитий Каменяр помирає. Тернопільщина для Франка, як ми бачимо, була місцем провадження та популяризації ідеологічних і мистецьких ідей. Однак не лише це. 

В цьому краї письменник мав чимало друзів серед інтелігенції, політичних і громадських діячів, письменників тощо. Можливо Тернопілля слугувало й засобом натхнення, адже після кожного приїзду сюди, в письменника виходила низка чудових творів. 

.,.,.,.