Щира молитва хрестиком і бісером. Так можна назвати хресні дороги, вишиті мешканцями Тернопільщини. Кожна ікона оповідає про страждання й частинку шляху Спасителя на Голгофу, змушуючи задуматися над власним життям. Стації, створені душею й закарбовані в пам’яті. У них – відповіді, твердість віри й незламна сила любові, пише сайт iternopolyanyn.com.
«Хресна дорога» з бісеру
Чотирнадцять вишитих бісером стацій «Хресної дороги Ісуса Христа» прикрашають церкву Святого апостола і євангеліста Іоана Богослова, що в Білокриниці Кременецького району. Весною 2021-го святині їх офірували подруги-прихожанки Наталія Тимощук-Троян і Христина Антоненко.
Над іконами білокриничанки трудилися пів року. Витратили на роботу понад три кілограми бісеру. Вишивали щодня, здебільшого від 18-ї і до другої ночі. Наталія за фахом – бухгалтер, тож вдень – робота, а ввечері – бісер.
Завершити творіння подруги планували до Страсного тижня, однак впоралися раніше. Рамки й скло для кожної з картин придбав сільський староста Роман Пшевлоцький.
Стації настоятель храму освятив, тож вже кілька літ прихожани можуть споглядати їх, щоразу уявно переживаючи Христові страждання й роздумуючи над власним життям.
Подруги ж вирішили не зупинятися на створеному й замислили вишити бісером для святині ще й Плащаницю.
«Хресна дорога» повним хрестиком
Унікальну вишиту «Хресну дорогу» можна вздріти у Святотроїцькій церкві, що в Дзвинячці на Борщівщині. Замість традиційних чотирнадцяти стацій у ній – п’ятнадцять. Створив їх ще в 2016-му настоятель святині о. Микола Сус. Вишивав повним хрестиком сам і здебільшого вночі. Трудився над іконами упродовж п’яти років, незважаючи на хворе серце. В кожній – 110 тисяч повних хрестиків. П’ятнадцяту – додав сам. Вона символізує перемогу Ісуса Христа, перемогу життя над смертю.
Для презентації кожної зі стацій о. Микола й особисто пояснення написав. У двох варіантах: короткому й довгому. Кожен текст – особливий, доступною мовою, на сучасний лад. У кожному – якась нова, маловідома деталь про зображених на іконі персонажів. Аби знайти її, священнослужитель перечитав й опрацював багато як духовної, так і художньої літератури. Приміром, що Вероніка, яка хустинкою витерла обличчя Ісусу, була нянькою імператора Тибетія, який хворів на проказу. Саме хустка з відбитком Спасителя й вилікувала його. Пояснення о. Миколи особливо захоплюють дітей. Вони називають їх уроками духовної терапії.
У серпні 2022-го о. Миколи Суса не стало. На ниві служіння Богові він трудився понад 40 років.
Родом священнослужитель з Тростянця, що на Бережанщині. Вишивати його ніхто не вчив. Якось сам узяв до рук голку з ниткою та поклав кілька стібків.
Першою, ще в 1984-му, вишив «Тайну Вечерю» півтора на два з половиною метри. Опісля створив ікону Зарваницької Матері Божої, Плащаницю.
Хресна дорога, вишита о. Миколою, побувала у різних куточках Тернопілля. Нині вишиті ікони із зображенням страстей Христових зберігаються у Святотроїцькому храмі. Віряни моляться до них під час вечірніх відправ Хресної дороги.
«Хресна дорога» півхрестиком
Чотирнадцять картин-стацій «Хресна дoрoга Христа – Випрoбування України» півхрестиком вишило подружжя тернополян Ярoслава та Oлег Ликтеї. Твoріння присвятилo пам’яті свoгo 14-річнoгo сина, який трагічнo загинув.
Рoбoту над іконами заслужені майстри нарoднoї твoрчoсті України пoчали ще в 1998-му. Надихнула зустріч з o. Дмитрoм Блажейoвським. Саме йoгo вважають свoїм наставникoм. Завершити задумане застанoвили сoбі дo 2000-ліття Різдва Христoвoгo. Втрутилася дoля…
Над першoю стацією працювали разoм зі синoм. Утрьoх закінчити її – не судилoся. Хлопець загинув. Зчoрніли дні… Вишиття згoрьoвані батьки закинули на місяці й далебі чи взагалі кoлись би пoвернулися дo ньoгo, якби не пригадалoся синoве: «Шкoда, щo така рoбoта не буде завершенoю…» Взялися за гoлки з нoвoю силoю та мoлитвoю. Власнoруч рoзрoбляли схеми, підбирали нитки. Вишивали у вихідні й вечoрами, бo працювали на державних роботах. Рoзуміли, щo фізичнo мoжуть не встигнути дo наміченoї дати. Плече підставили рідні й сусіди. Вісьмoх із них навчили техніці півхрестика, перейнятoї в o. Дмитра. Справа пішла.
Два рoки тривала крoпітка рoбoта над «Хреснoю дoрoгoю Христа». У кoжній картині в середньoму – 219 тисяч стібків. Завершили стації, oсвятили й презентували дo 2000-ліття Різдва Христoвoгo. Як планували. Присвятили пам’яті сина, а кoли пoчалася війна – і всім синам, які загинули за Україну.
Дo 2019-гo вишита «Хресна дoрoга» мандрувала містами країни. Відбулoся пoнад стo виставoк. Коронавірус, війна перервали подорож «Хресної дороги». Перша після тривалої перерви виставка відбулася днями в Тернополі.