31 Березня 2023

Чому тернополян в ХІХ ст. називали кавунами?

Related

Функціональні можливості кухонного блендера

За допомогою блендера можна урізноманітнити страви та напої, а...

Як вибрати бензиновий генератор

Сучасні люди чудово знають, що при постійних відключеннях електрики,...

Історії війни: волонтер з Тернополя на передовій захищає Україну від окупантів

Українське законодавство передбачає можливість багатодітним батькам отримати звільнення від...

Share

Тернопіль давнє місто. І хоча перша згадка лише в 1540 р, але археологічні знахідки говорять, що тут проживали люди і 12 тис. років тому. В 1522 р. тут вже були поселення і навколишні села: Петриків, Пронятин, Кутківці, Загребелля. Після заснування міста і будівництва замку Ян Амор Тарнавський запросив сюди заселятися мешканців навколишніх міст і сіл. А тому заселили місто українці інших частин Галичини, а також поляки, німці, євреї, вірмени. Відповідно від наповнення міста різним людом ми зараз маємо велетенську кількість прізвищ, які дивують, змушують задумуватись і вирішувати, що ж вони означають. А тому мабуть цікаво буде згадати про прізвиська тернопільських міщан на початку ХХ ст. Як пише історик Богдан Остап’юк, колись багатьох тернопільських міщан-господарів прозивали «кавунами». Яке походження цієї назви, складно зараз визначити. Але про це детальніше розповість iternopolyanyn.com.

Кавуни

Існує легенда, що жив в Тернополі один багатій, якого звали Джус. І жив він на вулиці Широкій, яка тоді і зараз з’єднувала вулицю Острозького і весь центр міста з торговицею, місцем, де продавали худобу. Зараз тут розташовано частину тернопільського ринку і район Оболоня. Сьогодні Широка має назву Митрополита Шептицького. І завдяки торгівлі Джус був такий багатий, що мав багато землі, яку не знав, як правильно використати. А тому вирішив одного року засадити цілий морг кавунів (1 морг міг дорівнювати від 0,3 – 1 гектара залежно від місцевості). І так як кавуни в нього не вдалися, тому й всі тернополяни розпочали насміхатися. Зокрема, при зустрічах кепкували, називали кавуном і запитували навіть один в одного: «Як справи чоловіче-кавуне?», або «ей чи чули ви, чи вже вийшли наші кавуни з Середньої церкви? Чи може і далі п’ють пиво в Бальбуха?» Бальбух – це ресторан єврея на вулиці Руській, поряд з Катедральним собором Різдва Христового.

Існував й інший варіант, чому тернопільських міщан називали кавунами. Вважається, що таким чином міщани відрізняли себе від селян, які зранку пили молоко на сніданок. В той же час міщани споживали каву. Яка версія правдивіша – невідомо. Але кожна має місце бути правдою. Але це прізвисько все ж тривалий час, аж до ХХ ст., існувало серед міщан Тернополя. Тим більше, що відомо, що така назва – «кавун» відноситься до міщан-рільників (тих, що мали городи), а не до купців і промисловців.

1

Інші прізвиська

Були міщани, які мали й інші, не менш цікаві прізвиська. Так, зокрема пана Г. Чубатого, неодруженого чоловіка, що жив на Оболоні називали «книшем» або «гріцьом». А його сусід Михайло, маючи добру та жартівливу вдачу отримав прізвиську «вуйць; а от  Василь Кордуба, що жив на вул. Дороша, мав прізвисько «кривий», бо шкутильгав на одну з ніг. Також інколи називали його «письом». Адже він мав ніжне, так ніби жіноче обличчя. Але все ж прізвисько «письо» повелося від того, що він часто запитував друзів: «Що хорошого чути в світі, «писю»?… Ще одного тернополянина Чубатого, який проживав біля Нового Городу, називали «цьвірінькалом, а С. Бриковича – гусаком. А суддю В. Бриковича, «Гонтою».

Спільна назва для всіх мешканців Гаїв також була. Їх звали «бомками»; говорили, що вони живуть серед своїх чудових гаїв-садів, неначе бомки у стрісі…

Отже, місто в нас велике, людей багато і відповідно прізвищ не менше. А які найцікавіші прізвища вам зустрічалися?

.,.,.,.