Почаївська Лавра – колишня греко-католицька святиня, а тепер найбільший форпост російського православ’я на Волині та в Тернопільській області. Зараз на її території існує духовна семінарія, а сам монастир перебуває в оренді в РПЦ. Про існування цього релігійного центру знають усі, хто має відношення до релігії чи просто дорослі свідомі українці. Про це детальніше розкаже iternopolyanyn.com.
Як повідомляє видання Локальна історія, монастир на Почаївській горі має давню історію.
Історія Почаївської лаври
Духовний центр тут був заснований ченцями, що втекли з Києва після монголо-татарської навали в 1240 р. Так це чи ні, але існує релігійна споруда досить давно. Щоправда перша його згадка в письмових документах відома лише у 1527 р. А це означає, що дата заснування саме цей рік. Після Брестської унії, коли польська влада здійснила свідомий акт окатоличення українців монастир виступив проти цього і перетворився на значний центр православ’я на Волині. Поступово він отримує ікони, землі, кошти від меценатів, шляхтичів, розбудовується. Під час української національної революції 1648-1676 рр. в монастирі переховувались козаки, але були знайдені поляками і страчені. З 1713 до 1832 року Почаївський монастир належав до греко-католицької церкви. Тут будується новий храм. Архітектор Ян Ґотфрід Гофман. Стиль епохи бароко. Завершено в 1791 р. Верхівка храму розташована на висоті 56 метрів над землею. Поряд з головним фасадом розташовані менших вежі, а це основна риса давніх католицьких церков в Україні. Малюнки Почаївської лаври є в арсеналі Тараса Шевченка, саме великий українець мав можливість намалювати цю святиню в 1848 р. Щоправда зовні сучасна Лавра і тодішня відрізняються.
В часи польського повстання 1830-1831 рр. монахи допомагали полякам боротися з російськими військами, підтримували харчами та вступали в польське ополчення. В 1832 р. монастир був переданий православній церкві. Тут розмістилася кафедра Волинської єпархії ПРЦ. Він став 4-м в імперії за значенням.
Собор Успіння Пресвятої Богородиці
Сьогодні ця святиня – мекка для всіх, хто хоче покластися на Бога у вирішенні своїх мирських справ і турбот. Сюди приїжджають багаті та бідні, щоб помолитися, поставити свічку, купити церковне начиння. Це місце, де багато жебраків і стільки ж продавців церковної символіки, мирно уживаються між собою просто заробляючи гроші на туристах. Одним словом «блєск і ніщєта». Мова спілкування на території лаври – російська або російсько-український суржик. Надписи переважно російські або ж зверху російські, а знизу українські. Вхід на територію Лаври лише в хустині і спідниці. Або ж їх можна взяти за 50 грн. застави. Заборонено пропонувати священику молитися за вас, якщо ви іншої віри. Інша віра – це в трактуванні РПЦ – греко-католики в тому числі.
В 2013 р. території Лаври побудований новий Преображенський собор, який має 33 бані, всередині мозаїку на стінах та стелі, позолоту, велетенські люстри, висоту на 14 метрів вищу, ніж Успенська Лавра. Його звели, щоб приймати більшу кількість вірян, а саме 4,5 тис. зараз І нікого не турбує, що нова споруда має російський архітектурний стиль, а не українське бароко, як власне Лавра. Священики та монахи відкидають українське, греко-католицьке минуле Почаївської лаври, критикують Томос, українську владу, міркують про Крим та війну на Сході, як про свавілля євреїв, а також продовжують сіяти «руський мир» в Україні… А на вашу думку Почаївська лавра – це чия святиня?
