Він був одним із перших українців у діаспорі, що здобув ступінь доктора-ентомолога, звання професора американського університету. Свято вірив у своє повернення на батьківщину, яке так і не відбулося. Усім серцем любив Україну й проніс це крізь усе життя.
Про непростий та досить цікавий шлях українського американського науковця, зоолога-ентомолога Олександра Грановського-Неприцького та його розробки, що стали відомими на весь світ, детальніше у статті на iternopolyanyn.com.
Від письменства до біологічної доктрини
Олександр Анастасійович Грановський-Неприцький народився 4 листопада 1887 року в колишньому містечку, тепер селі Великі Бережці, що розташоване посеред соснових лісів на схилах Медоборів за 10 км на захід від Кременця. Походив з родини місцевого коваля.
Виховувався у панівній атмосфері добра та взаєморозуміння. Ще з дитинства Сашко проявляв себе як багатогранна особистість: цікавився малюванням, поетичним словом, комахами, яких збирав і колекціонував. Можна сказати, любов і цікавість до ентомології (науки, що вивчає комах) зародилася у хлопця в досить юному віці.

Майбутній світоч науки навчався спочатку в школі у рідному селі, невдовзі – у Білокриницькій сільськогосподарській школі. У цей час розпочав серйозно займатися літературою, зокрема, писав вірші, які отримують схвалення Олени Пчілки. Мабуть, саме це стало визначним чинником у рішенні юнака переїхати на подальше навчання до Києва.
У “городі Володимира” одночасно навчався, писав свої вірші, співпрацював з незліченною кількістю часописів і заводив нові цікаві знайомства з місцевою інтелігенцією. Студіював у комерційному інституті декілька дисциплін – економіку, мистецтво, історію, літературу тощо.

В Україні розпочинав як публіцист і письменник. Публікувався в “Українській хаті”, перевозив з Галичини нелегальну літературу, яку поширював на Сході України та перебував у членстві “Просвіти”. Олександр Грановський вів активне мистецьке життя до 1913-го. Його дії як просвітника, діяча товариств не залишилася непоміченою російською жандармерією.
Того ж року на молодого письменника розпочалося переслідування. Олександр Грановський прийняв непросте, виважене рішення покинути рідну землю. Виїхав до США, де у вимушеній еміграції прожив до кінця свого життя.
Становлення Олександра Грановського як зоолога-ентомолога у США
Агрономом працював деякий час ще після завершення Білокриницької сільськогосподарської школи у селищі Коршів, сучасного Луцького району, Волинської області. Однак після переїзду до Києва більше зосередився на видавничій й просвітницькій діяльності
В Америці Олександр Грановський більше знаний як науковець, зоолог-ентомолог. Але так було не завжди. 26 березня 1913 року він ступив на американський континент. Думав, що його переїзд буде тимчасовим і згодом таки зможе повернутися до України, проте залишився там назавжди.

У перші роки працював важко на золотих копальнях, а згодом навіть воював у лавах американського війська. І це все для того, щоб мати гроші на прожиття та науку. У містечку Форт-Коллінз, в окрузі Ларімер штату Колорадо, закінчив Вищий агрономічний коледж. А вже через рік навчався у Парижі, в університеті Сорбонна.
Так, остаточно Олександр Грановський вирішує присвятити своє життя біологічній доктрині та захисту природи. З 1919 по 1922 роки працює вчителем біології у гімназіях. Вчительство стало не єдиним його родом діяльності. До 1926-го був інструктором-ентомологом при Вісконсинському університеті.
Перша Біологічна станція США, співпраця з ЮНЕСКО та ООН: вагомі здобутки українського-американського науковця
Вважається, що з 1925 року, Олександр Грановський досягнув значних здобутків у біологічній доктрині. Упродовж 1926-1930 років, український науковець обіймав посаду професора-асистента у Вісконсинському університеті, а в 1930-му отримав запрошення до Міннесотського університету як професор ентомології та економічної зоології. У навчальних закладах викладав як нові на той час курси з ентомології, так і загальну дисципліну, зоологію та багато інших.
У 1934 році український ентомолог-зоолог отримав пропозицію організувати й очолити першу Біологічну станцію США. Відзначився ще як активний громадський діяч. У 1945 році вченого обрали до складу американської делегації установчої конференції ООН.
В Українському конгресовому комітеті Америки був обраний до Політичної Ради. Ця організація репрезентує українську громаду в США і є членом Світового конгресу українців. Чи не все своє життя в Сполучених Штатах займався активною дослідницькою та науковою діяльністю. Написав близько 300 праць з ентомології та захисту рослин.
Співпрацював з ЮНЕСКО. Після завершення Другої Світової війни отримав дозвіл відвідати Німеччину, своїх співвітчизників, що перебували у таборах для переміщених осіб. Олександр Грановський допоміг багатьом переїхати до США й уникнути радянського терору. До кінця свого життя вірив у незалежну країну та її світле майбутнє. 4 листопада 1976 року видатного українського вченого та поета не стало.
Розробки Олександра Грановського, що стали відомими на весь світ
У багатьох питаннях Олександр Грановський став новатором. Так, наприклад, першим у США український науковець запровадив захист городини з використанням спеціального порошку – дусту (дихлордифенілтрихлорметилметану). Що це таке?
Це так званий хімічний препарат, який використовують для захисту рослин (бавовняника, соєвих бобів, арахісу) від шкідливих комах. А ще – один із найдієвіших засобів у боротьбі проти сарани. ДДТ є забороненим препаратом у багатьох країнах, адже, за проведеними дослідженнями, він здатний накопичуватися як в організмі людини, так і тварини. До прикладу, в СРСР його активно використовували, попри згубні дії.

Олександр Грановський став одним із перших, хто запропонував дотримуватися сівозмін для зниження чисельності травневих хрущів, а також не застосовувати пестициди у боротьбі з ними. Досягненням українського вченого є й сконструйовані автоматичні електроосвітлювальні пастки. За їх допомогою можна ловити комах у темну пору року.

На сьогодні обприскування городини, великої території насаджень чи лісів з повітря не є чимись незвичайним. А чи знали ви, що саме Олександр Грановський подав таку ідею? Зараз це є досить популярним і використовується не лише у США, але й інших країнах світу.
Майже всі розробки Грановського, так чи інакше, отримали схвалення серед світової спільноти. Багато з них активно використовуються дотепер. Саме завдяки дослідженням українського науковця було доведено, що не всі комахи позитивно впливають на розвиток рослин і їх життєдіяльність, а багато з них є шкідниками, з якими варто боротись.
Яких комах досліджував?
Олександр Грановський цікавився комахами, їх біологією, особливостями життєдіяльністю тощо. Вів активне дослідження попелиць, маленької рослиноїдної комахи, шкідників сільськогосподарських і садових культур. Здійснив опис декількох нових таксономічних одиниць попелиць, що стало важливим внеском у розвиток науки світової ентомології загалом.
Досліджував життєвий цикл вишневої попелиці, дрібної комахи чорного кольору, яку часто можна помітити на черешні й вишні у садку. Це шкідник, що забруднює листя й приріст своїми екскрементами. Вчений з’ясував важливу складову їх життєдіяльного процесу, встановив міграцію комахи з дикої черемшини на плодові рослини.

Як зазначалося раніше, Олександр Грановський видав близько 300 праць у галузі прикладної ентомології та захисту рослин.
Найважливішими є: “Вишневі блохи і контроль над ними”, “Дві нові категорії і роди попелиць (гомоптера)”, “Екологічні дослідження місць розмноження саранчі”, “Ефективність приманки з тирси для контролю над саранчею”, “Попелиці Північної Америки: види каліптеріні та дрепаносіфіні”, “Оцінка пошкоджень листя картоплі стрибунцями, блохами, жучками і ранніми личинками”, “Контроль над білими личинками” та багато інших.