Астрономія вважається однією з перших наук, якою людство цікавилося ще тисячі років тому. Сьогодні вона не втрачає своєї актуальності, а, навпаки, розвивається з шаленими темпами. Науковці з усього світу намагаються розгадати ще недосяжні таємниці Всесвіту, ба, може, віднайти в космосі інші форми життя?
До них, безперечно, належить відомий український астроном та доктор фізико-математичних наук Іван Климишин, про наукові здобутки у сфері астрономії якого детальніше розглянемо далі у статті на iternopolyanyn.com.
Іван Климишин – становлення у галузі астрономічної науки
Часом великих звершень у галузі астрономії стали 20-ті роки ХХ століття. Розпочалося зародження позагалактичної астрономії, а сам розвиток науки набирає шалених темпів. Астрономи з усього світу роблять дивовижні відкриття, які повністю перевертають світобачення людей про Всесвіт і космос загалом.
Іван Климишин народився 17 січня 1933 року в селі Кутиска, що на півдні Кременецького району, Тернопільської області. На власні очі став свідком важливих історичних подій: Другої Світової війни, окупації Польщею українських земель, протистояння УПА й інших, які неабияк вплинули на молодого хлопця.
На рішення стати астрономом Івана вплинуло бажання пізнати світ у всіх його проявах, і батько Антон, який вражав умінням добре орієнтуватися в часі за зорями у будь-яку пору року. Його шлях як майбутнього науковця розпочався з Львівського національного університету ім. І. Франка, де навчався на фізичному факультеті.
Після його завершення, вступив на аспірантуру того ж ВНЗ й одночасно працював в обсерваторії Львівського університету. У обсерваторії промайнули найкращі роки Івана Антоновича, де він створив свої основні наукові роботи. З 1958 по 1960 роки обіймав посаду начальника станції спостережень штучних супутників Землі при АО.
Більше 25 років український астроном був референтом Всесоюзного інституту наукової та технічної творчості. Цікавився науковими журналами з астрономії, і навіть входив до редакційної колегії декількох. У 1961 році став завідувачем відділу астрофізики, а з 1962 по 1970-ті роки – заступником директора з наукової роботи.
У 1974 році розпочав викладати в одному з найстаріших вищих навчальних закладів Івано-Франківської області – Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. До 1993 року був професором кафедри фізики в цьому навчальному закладі, через 3 роки – завідувачем кафедрою релігієзнавства філософського факультету, а невдовзі завідував кафедрою теоретичної фізики.
З 1980 року Іван Климишин очолив Спеціальну проблемну групу з історії астрономії при Астрономічній раді Академії наук СРСР. У минулому – це найвища наукова установа Союзу зі штаб-квартирою в москві та санкт-петербурзі. У СРСР АН швидко зростала і стала однією з найбільших наукових установ у світі. Протягом усього існування Академії наук, до її роботи залучали найкращих українських вчених з різних галузей.
Особливо великі успіхи вони мали у ядерній фізиці, астрономії, математиці, металургії, радіофізиці та інших. І в цьому велика заслуга й наших українських вчених.
У 90-роках Іван Климишин виступав як активний поборник української державності.
Відкриття, що повністю змінили розвиток науки
Академік Климишин зробив надзвичайно великий вклад у розвиток астрономічної науки. Його основні праці стосуються радіаційної космічної газодинаміки. Він є першим, хто для позначення характеристики стану газів з урахуванням їх ізотропного поля випромінювання ввів показник, який називають “адіабата”, а так званий “адіабатний процес” у термодинаміці є зміною стану тіла без обміну теплом з навколишнім середовищем. Загалом, на сьогодні цей термін використовується в різних значеннях, тому в кожному з таких випадків потрібні додаткові уточнення.
Введення показника “адіабати” значно полегшило визначення стрибків параметрів на фронті ударної хвилі (області різкого стиснення атмосферного тиску з висотою, яка руйнує, і розповсюджується від цього місця з швидкістю, що перевершує звукову). Це дало можливість науковцям записувати закони збереження в компактному вигляді.
Не менш важливою є його оцінка протяжності зони іонізаційної релаксації за фронтом та зони прогрівання перед фронтом з напрямом у зоряній атмосфері. У 1980 році, спільно з українським астрофізиком, краянином Богданом Гнатиком, створив асимптотичну формулу.
Вона дозволяє описувати зміну швидкості руху ударної хвилі в неоднорідному середовищі та з довільним розподілом густини. Разом з радянським астрофізиком Самуїлом Капланом, здійснив розв’язки теорії розсіювання світла з руховою межею та отримав її у різноманітних варіаціях.
Важливі наукові праці у галузі астрономічної доктрини
Іван Климишин є автором низки наукових підручників, статей, монографій, посібників та іншої літератури. Його основне коло інтересів – астрономія, якій, власне, присвятив всі свої праці. Переймався розвитком освіти в державі. Саме він запропонував Концепцію розвитку астрономічної освіти в Україні. Створив кілька посібників та підручників для учнів і студентів з вивчення астрономічної доктрини.
Відомими працями науковця є: “Астрономія наших днів” 1976 рік, “Релятивістська астрономія” 1980 рік, “Ударні хвилі в неоднорідних середовищах” 1972 рік та інші. Це як його власні, авторські праці, так і спільні розробки з іншими українськими науковцями.
У 1990 році вийшов “Шкільний астрономічний довідник”, а через 13 років – “Астрономічний енциклопедичний словник”. Останній вміщує близько 3000 словникових статей не лише з астрономії, але й суміжних наук. Словник виданий за загальною редакцією І. Климишина та А. Корсуня. Його основу склали рукописи “Довідника з астрономії”, а окремі статті взято зі “Шкільного астрономічного довідника”, редакції І. Климишина та В. Тельнюка-Адамчука. Український астроном брав активну участь у розробці не лише словників, але й наукових довідників.
Українському науковцю притаманна дещо фанатична відданість своїй справі. Астрономія стала справою усього життя, любов до якої Іван Антонович проносить до тепер.
Відкриття астероїда Климишина
У 1979 році радянський та український астроном Микола Черних відкрив астероїд 3653, який назвали на честь видатного науковця з Тернопільщини Івана Климишина. Його тіссеранів параметр щодо Юпітера – 3, 627.
Це астероїд головного поясу, або як ще його називають “поясом астероїдів”. Область сонячної системи знаходиться між орбітами Марса та Юпітера, і є місцем великого скупчення таких об’єктів різного розміру.
Точна дата відкриття астероїда Климишина – 25 квітня 1979 рік. Власне, подружжя Черних прославилося як рекордсмени за кількістю відкриття небесних тіл. Їх здобутками є виявленні малі планети та періодичні комети.
Нагороди науковця
За багаторічну бездоганну працю в галузі науки, у 1985 році, нагороджений медаллю “Ветеран праці”. У 1988 році нагороджений почесним званням, державною нагородою Української РСР “Заслужений працівник вищої школи УРСР”.
На початку 2000-х отримав орден “За заслуги” ІІІ ступеня, за досягнення у науково-технічній галузі. Так як Іван Климишин приділяв значну увагу розвитку освіти, створення підручників і посібників для учнів, був сам відмінним професором і “служив” на благо України, це не залишилося непоміченим. У 2000 році отримав знак “Відмінник освіти України”.
