Україна подарувала світу цілу плеяду талановитих людей. Серед них – лікарі, вчені, дослідники, герої війни, науковці, письменники, спортсмени, художники та багато-багато інших. Ці відомі особистості зуміли прославити нашу неньку в різних куточках світу. А деякі здобутки навіть повністю змінили хід розвитку тієї чи іншої галузі. Завдяки їхнім винаходам і досягненням, світу вдалося дізнатися про таку країну як Україна. Далі на iternopolyanyn.
Ці люди творили не лише на теренах нашої держави, але й і за її межами. Попри це, їх здобутки до сьогодні прийнято вважати українськими, а людей – українцями. Серед відомих постатей виділяється фізик і хімік Олександр Смакула.
Олександр Смакула: життя відомого науковця та навчання
Тернопільщина- це край талановитих людей. Її “діти” робили неабиякі внески у розвиток світової науки, медицини, педагогіки, мистецтва тощо. Зі здобуттям Україною Незалежності, до наукового обігу почали водити великий масив малознаного або ж невідомого матеріалу, а серед звичних нам науковців з’явилося чимало нових прізвищ. Про Олександра Смакула на Тернопільщині знає, мабуть, не так багато людей. Для багатьох виявиться несподіванкою й те, що походить він саме з цього мальовничого краю. Український вчений зробив колосальний внесок у розвиток світової науки, зокрема фізики, якій присвятив чи не все своє життя.

Олександр Смакула народився 1900 року неподалік Збаража, у селі Доброводи, що у Тернопільській області. Тоді ці землі входили до складу Австро-Угорської імперії, Королівства Галичини та Володимирії. У світі Смакула є відомим передусім як оптик, фізик, хімік та кристалограф. Походив з селянської родини.

Спочатку вчився у рідному селі, згодом переїхав на навчання до Тернопільської української класичної гімназії. Там проявив себе як патріот своєї держави. Ще у гімназії виявив неабиякі здібності. У 1914 року вибухнула Перша Світова війна. Олександр Теодорович став її свідком. У ті роки брав участь у встановленні національної влади рідного села. Навіть перебував у лавах військ УГА. Через деякий час вступив до секретної “Студентської української громади”. Вона діяла нелегально і підпільно, ймовірно через те, що мала проукраїнські погляди. Усі її члени поширювали твори українських заборонених письменників і драматургів.
Переїзд до Німеччини
У 1922 році успішно завершує Тернопільську українську класичну гімназію. Вступаючи до ВИШу, отримав цінну пораду від “друга” та вчителя математики Мирона Зарицького, дослухається до неї та вирішує студіювати в Геттінгенському університеті, що у Німеччині. У цьому тогочасному науковому центрі тоді працювало чимало вчених. Це місце вважалося Меккою молодих науковців світу.

У 1927 році Олександр Смакула здобув наукову ступінь доктора філософії. Успішно склавши іспит та захистивши дисертацію на тему “Абсорбційні спектри лужно-галоїдних фосфорів, активованих металами – сріблом та міддю”, розпочав працювати під керівництвом німецького фізика та вченого Роберта Поля. Фактично, до України майбутній науковець не повернувся, хоча і дуже хотів. Деякий час жив і працював у Німеччині. До Одеси приїхав на запрошення історика літератури і земляка Андрія Музички. Проте через складні часи у рідній країні був відкликаний назад до Німеччини.

На початку 30-х років минулого століття розпочинає працювати у Інституті медичних досліджень кайзера Вільгельма. Там обіймав посаду керівника оптичної лабораторії. Займався дослідженням стероїдів, органічних вітамінів, кристалів тощо. Через 4 роки своєї наукової діяльності, зумів “вирости” до керівника дослідної лабораторії у відомій фірмі Карла Цейса.
У ті часи йому вдається зробити велике наукове відкриття – винайти бромйодид талію. Вперше його синтезує. Це дозволило у подальшому створювати прилади нічного бачення. У своїх наукових працях він детально описав всі ті підходи, створені засоби, що пізніше стали своєрідним стандартом галузі.
Наукова діяльність і винаходи українського дослідника
Фактично наукова діяльність Олександра Микули розпочалася ще тоді, коли він захистив дисертацію. Молодий вчений приділяв увагу дослідженням забарвлення кристалів після радіаційного опромінення й навіть зумів пояснити це, вивести кількісну залежність. Перша праця науковця з’явилася лише у 1930-му році. Вона має назву “Zeitschrift fur Physik”. Ставши на посаду керівника і директора дослідної лабораторії в Єні, займається дослідженням оптичних кристалів і, навіть, створює їх.

Цей період був плідним у науковій діяльності Олександра Теодоровича. Чи не найбільшим його винаходом стало відкриття нової для людства сполуки бромйодиду талію. Це стало прогресом у хімічній галузі, дозволило створювати прилади нічного бачення. У 1935 році Смакула знову робить відкриття. Йому вдалося винайти і впровадити поліпшення оптичних приладів, нанесенням на лінзу шару тонкої плівки. Це відкриття має назву “просвітлення оптики”. Воно допомагає збільшити прозорість деталей оптичних систем.

На сьогодні оптичні лінзи є незамінним механізмом у сучасних фотоапаратах, телескопах, мікроскопах та інших схожих приладах. Її активно застосовують навіть у стрілецькій зброї. “Просвітлення оптики” стало величезним здобутком українського науковця, уродженця Тернопільщини Олександра Смакули. До сьогодні цей винахід активно застосовують у різних галузях.
Ще серед цікавих винаходів Олександра Теодоровича варто виділити також оригінальні технології очищення, вирощування і дослідження кристалів, які дослідив і запропонував чоловік. З фізикою також мав зв’язок. Займався квантовою теорією.
Еміграція до США і продовження наукової роботи
Складним виявився період Другої Світової війни. У науковця помирає син. У цей час він активно працює над проблемою світовідбивчих шарів. Однак на довго затриматися у Німеччині не вдається. Олександр Смакула став емігрантом у США не по своїй волі. Американська окупаційна влада його, та ще багатьох науковців, вивезла до США. Там перебував у штаті Вірджинія. Його змусили працювати на військовому форті-лабораторії. Науковець займався дослідженням матеріалів для інфрачервоної техніки.
Це галузь у прикладній фізиці та техніці, що включає розробку і вживання в наукових дослідженнях, військовій справі і не тільки приладів, дія яких є заснованою на використанні інфрачервоних випромінюваннях і його фізичних властивостей. Діяльність українського науковця спрямовувалася на потреби військово-промислового комплексу США.

В Америці, у 1951 році обійняв посаду професора в Массачусетському інституті технологій. До кінця свого життя перебуває на цьому континенті. При університеті навіть заснував і очолив самостійно лабораторію фізики кристалів. Професора Смакулу вважали найкращим фахівцем своєї справи. Він займався видавницькою діяльністю, зокрема оформив свою багаторічну працю “Монокристали: вирощування, виготовлення й застосування” як монографію.

Світ побачив більше 80 наукових доробків вченого. В Америці навіть став почесною головою Товариства українських інженерів. В історію науки його ім’я увійшло як одного з найвидатніших науковців і фізиків ХХ століття. Ним пишається не лише Україна, але й і вся світова спільнота. І попри те, що український науковець і дослідник не жив і працював в рідній державі, про нього все таки пам’ятають науковці-земляки. У Тернополі ще в 1996 році було засновано обласний фонд Олександра Смакули. За свою мету він ставив пошук і повернення до обігу наукової спадщини фізика й інших вчених.