15 Серпня 2022

Голокост на Тернопільщині

Related

Іван Марчук – геніальний художник з Тернопільщини

Ім’я Івана Марчука знають в усьому світі. Відомий художник...

Олена Підгрушна – олімпійська чемпіонка з Тернополя

Олену Підгрушну називають «королевою українського біатлону». За свою спортивну...

Share

Голокост вважають однією з найбільших трагедій в історії єврейського народу. Усі ми ще зі школи знаємо, які звірства відбувалися під час Другої Світової на українських землях. Про це багатьом і розповідали прадідусі й прабабусі, які стали свідками тих кривавих подій. На жаль, цю сторінку в історії нашої країни аж ніяк не можна вирвати чи забути, тому нам потрібно пам’ятати про це й намагатися уникнути повторів у майбутньому. Далі на iternopolyanyn

Євреї у Тернополі: де проживали та чим займалися?

Євреї почали заселяти місто Тернопіль після його заснування польським шляхтичем Яном Амором Тарновським. У той час місто, як і весь сучасний регіон, знаходився у складі держави Речі Посполитої. Коли ж Тернопіль отримав довгоочікуване магдебурзьке право, тоді виріс наплив євреїв, що переселялися до цього регіону. Лише в XVI- XVII століттях тут проживало близько 300 єврейських сімей, які становили значну частину від усього населення міста. Їх місцем проживання стала сучасна вулиця Танцорова, Живова, які колись носили назву “Поділ”.

Джерело: фото Терміново

Тут вони активно займалися торгівлею, ремісництвом, банківською справою, домашнім господарством тощо. У Тернополі навіть існувала Велика єврейська Синагога, яка була зруйнована під час Другої Світової війни. За даними, лише у 1939 році в місті проживало більше 13 тисяч євреїв. 

Початок геноциду євреїв на Тернопільщині

Трагедія геноциду єврейського народу торкнулася Тернопільщини під час фашистської окупації. Проте їх переслідування почалося ще раніше, у 1933 році й тривала до закінчення Другої Світової війни, яку німці програли. 

За ці 12 років було вбито кожного третього єврея у світі та кожного другого в Європі. Для цього використовували різноманітні методи. Перш за все, у євреїв відібрали право на будь-що, тобто спочатку відбулася дискримінація народу. 

 Вона передбачала позбавлення прав у людей, навіть на проїзд у громадському транспорті. Згодом їх ізолювали у райони, в яких проживали в жорстоких умовах різні етнічні меншини. Вони мали назву гетто. Звісно, що ніяких умов для життя там не було. Відсутність їжі, антисанітарія, безробіття, це все повпливало на рівень життя євреїв. Такі дії призвели до того, що люди починали масово гинути від захворювань і голоду. Проте на цьому тодішня влада не зупинилася.

Джерело: Терміново

Чимало євреїв були депортованими до польських таборів знищення. Великі колони схилених людей вирушали на зустріч смерті. Чим більше німці окуповували нових земель у часи Другої Світової війни, тим більше євреїв їм вдалося розшукати й знищити. Такі “рейди” відбувалися й на Тернопільщині, адже як відомо, цю місцевість тривалий час заселяв єврейський народ і їх тут було чимало. В регіоні навіть існували синагоги, спеціальні молитовні будинки, де вивчалося Святе Письмо й влаштовувалися молитви. 

Рейди на Тернопільщині в 1941 році

У 1941 році, у той час, коли в світі точилася боротьба між добром і злом, німецькій владі вдалося окупувати Східну Галичину, до якої входила й Тернопільщина. Свої жорстокі дії над людьми нацисти проводили й у цій місцевості. За даними “Історії Голокосту в Україні”, під час такого геноциду в регіоні було знищено більше 162 тисяч євреїв. Вони заселяли ці землі ще з початком панування Речі Посполитої на території Західної України. Багато з них вели тут свій бізнес, проживали й створювали сім’ї.  

Джерело: Терміново

За А.І. Кругловим в книзі “Энциклопедии Холокоста”, в регіоні проживало більше 125 тисяч євреїв лише до середини 1941 року. У Тернополі їх становило близько 16 700 тисяч. Проте, коли німецькій владі вдалося таки захопити на той час Західну України, то одразу ж розпочалося переслідування й знищення людей, які належали до давнього семітського народу. У містах Тернопільщини їх просто забирали з вулиць, вигонили з власних будинків. У той час в місті існув молитовний дім “Реб Янкелез гоїз”, що в перекладі означає Дім рабина Янкеля. Він розміщувався на вулиці Старошкільній, яка зараз вже не існує в Тернополі. Це священне місце перетворилося на місце кривавого терору, адже усіх, кого вдалося спіймати розстрілювали саме тут. Проте це не було єдиним місцем вчинення такого страшного злочину, у Тернополі були й інші. 

Нові німецькі порядки й закони дуже швидко впровадили й почали виконувати на території усієї області. Згідно архівних даних, лише від 1941 року в Тернополі знищили від 4,6 до 4,7 тисяч євреїв. Ця трагедія назавжди закарбувалася у пам’яті багатьох її мешканців, які стали свідками кривавих подій того часу. Такі рейди проводили й у інших містах області, лише в липні у Кременці було вбито 300 людей, у Вишнівці 40, Микулинцях 18 тощо. Наступного місяця було розстріляно 90 людей у Чорткові та 60 у Бучачі за нібито співпрацю з радянською владою. 

Не оминула ця трагедія й Збараж, де фашисти знищили 75 мирних євреїв, у Бережанах близько 600, а в Козові – 500. Лише за 1941 рік на Тернопільщині було знищено більше 12 тисяч євреїв. Проводили “зачистку” спеціальні айнзацгрупи і зондеркоманди. Наприклад, у Кременці така політика фашистської Німеччини забрала життя у близько 20 тисяч мирного населення євреїв. Тоді кожного місяця відбувалися страти. 

Де розміщувалися гетто в регіоні?

Фашисти розмістили на території Тернопільщини, зокрема у Кременці, Шумську, Почаєві, Ланівцях так звані “гетто”, де було вбито чимало люду. Тим, кому таки вдалося тимчасово переховатися від фашистів, на жаль, чекала страшна участь в майбутньому. Нацисти робили дуже ретельні обшуки, тому найчастіше сховатися від них було практично нереально, хоча й існували виключення. Існує чимало історій, про те, як мешканці Тернопільщини ризикуючи своїм життям, переховували у власних домівках сім’ї, жінок з дітьми або ж самих єврейських дітей.

Потяг смерті

Гетто на Тернопільщині мало дещо схожу модель до польської, адже було довгостроковим. Сюди привозили євреїв із усієї навколишньої місцевості. В цьому місці їх примушували важко працювати на об’єктах, які відповідали намірам окупантів. Звісно, що цей важкий труд не оплачувався. Часто людей використовували й як робочу силу для якихось військових потреб. 

У Тернополі гетто було створене в 1941 році, а у 1942 воно з’явилося у Чорткові. У той час вони почали з’являтися й у інших містах, де проживали євреї: Збаражі, Бучачі, Бережанах, Теребовлі та інших. Тоді лише у Тернополі в гетто перебувало близько 3 тисяч людей, у інших населених пунктах ці цифри були дещо подібними.

Табори примусової праці

На Тернопільщині існували й табори примусової праці, де важко та безоплатно працювали євреї перед подальшим знищенням. Один із них розміщувався у Тернополі, в районі Загребелля. В області працювало 11 таких таборів. До роботи часто залучали жінок-єврейок, які займалися вирощуванням рослини кок-сагиз. Під час війни її вважали важливою стратегічною сировиною, яка могла повністю замінити каучук. Жінки переважно працювали у маєтках, які не так пильно охоронялися як гетто, тому багатьом таки вдавалося з них тікати. Щоправда, їх чекав розстріл при наближенні військових дій. Багатьох втікачок переховували у своїх домах українці разом із дітьми. 

Ліквідовувати такі табори розпочали лише в 1943 році, проте разом із ними відбувалися масові страти людей. Цей рік вважають найтяжчим для євреїв. Тоді ж проводилися так звані криваві акції, під час якої було вбито більше 37 тисяч євреїв. Згідно “Енциклопедії Голокосту” під час німецько-фашистської окупації на Тернопільщині було знищено більше 132 тисячі євреїв. Проте цифри можуть бути, щоправда, набагато більшими. Востаннє в регіоні такі “зачистки” проводилися влітку 1943 року. 

Джерело: Терміново

Проте не всі вони помирали від катувань, важкої праці й розстрілів, велика частина загинула через режим, який диктували нацисти, голоду, хвороб тощо. Не бажаючи бути розстріляним й закатованим, чимало євреїв просто вчиняли самогубство. Після закінчення геноциду в Східній Галичині вони становили лише 2% від населення. Частина поверталася до звичного життя, щоправда, це було дуже не легко. Інші ж не змогли змиритися із загибеллю рідних та подіями, які пережили, тому емігрували. 

Життя єврейських общин почало налагоджуватись лише за часів Незалежної України. На початку 1990-х років у місті Тернопіль нараховувалося близько 2000 євреїв, а через рік в області проживало лише 167 людей. 

.