30 Листопада 2022

Діяльність спортивного товариства “Сокіл” на Тернопільщині

Related

Топ-5 додаткових можливостей у сучасному телевізорі

Ще 10-15 років тому телевізори були просто пристроями для...

Який генератор вибрати для приватного будинку

У зв'язку з енергетичною кризою уникнути блекаутів не вдасться,...

Діяльність спортивного товариства “Сокіл” на Тернопільщині

Спортивні товариства в Україні з’явилися дуже давно. Перше було...

Розвиток гімнастики на Тернопільщині від кінця ХІХ і дотепер

ХХ століття вважають сторіччям гімнастики. І це зовсім не...

Share

Спортивні товариства в Україні з’явилися дуже давно. Перше було засноване ще у Львові. У місті Лева вперше провели змагання, створили професійні стадіони і спортивні архітектурні об’єкти. Зі Львова спортивні товариства і організації поширювалися й на інші галицькі міста, містечка та села. 

Одним із таких товариств на західноукраїнських землях, зокрема Тернопільщині, що варте уваги є товариство “Сокіл”. Далі на iternopolyanyn.

Історія заснування спортивного товариства “Сокіл”

Офіційною датою заснування “Сокіл” є 1862 рік. Воно з’явилося у Празі, виникло  з метою поширення в маси фізичної культури й пробудження національної свідомості. Згодом поширилося у Словенії, Сербії, Словаччині й серед інших країн, що перебували у складі Австро-Угорської імперії. Це товариство відіграло важливу роль не лише на українських землях, але й країн Центральної та Східної Європи. У 1894 році перші збори “Соколу” відбулися у Львові. Це засвідчує те, що вперше на західноукраїнських землях ця організація виникла в місті Лева. Того ж року було окреслено основні напрями їх роботи та розроблено чіткий план дій.

Товариство “Сокіл”

Спортивне товариство неодноразово змінювало свою назву. Це було спричинене передусім політичними чинниками. Діяльність цієї “організації” була дещо нетиповою і неприйнятною для влади. Вони поєднували фізичне виховання із вихованням патріотичних світоглядів. Велику увагу товариство присвячувало змаганням, руханкам, фехтуванню, мандрівництву тощо. І, що цікаво, роль спорту таки виросла. Спортивні змагання відвідувало все більше людей.  За мету організація ставила виховання в українського народу почуття єдності, народної сили й почуття честі. 

Василь Нагірний

Першим головою “Соколу” був Василь Нагірний, громадський діяч та інженер-архітектор. За сприянням Василя Нагірного та Володимира Лаврінського, в Україні почали діяти перші локальні відділення цього спортивного товариства. У 1901 році новим очільником став Альфред Будзиновський.

Товариство деякий час діяло виключно у Львові. Лише з 1908 поширилося й іншими містами Галичини. У всіх західноукраїнських містах діяли філії товариства “Сокіл”. Щодо сіл, то там працювала руханково-пожежна філія. Вони мало дещо відмінні назви: “Січ” або “Сокіл”. Вибір назви залишався за засновниками цих філій. 

Перші українські пожежні товариства “Сокіл” з’явилися у кількох селах Галичини. У Тернопільському повіті вони діяли у селі Денисів, що неподалік Тернополя та Настасів. 

“Сокіл-батько” на Галичині 

Дуже скоро чисельність спортивних філій зростала в українських містах. Вони були об’єднаними у централ “Сокіл-Батько” з 1909 року. Йому підпорядковувалася мережа товариств, що діяла на Західній Україні. 

1-й Крайовий здвиг у Львові. Джерело: Приватний архів Степана Гайдучка на photo-lviv.in.ua

“Сокіл-батько” провадив активну тіловиховання діяльність, яка лише  була додатком до основної. Вони плекали український спів, музику, традиції й навіть організовували Стрілецькі сокільні курені. У 1910 році в Тернополі відбувся масовий здвиг товариства, а у 1911- в Бережанах. Крайові здвиги були важливим заходом “Сокола-батько”. Вони влаштовувалися не лише задля розвитку фізичної культури, але й національної консолідації і підняття рівня патріотизму, національної свідомості. 

“Сокіл” у роки Першої Світової війни 

До Першої Світової війни товариство успішно розвивалося. У її членствах перебували сотні українців, а їх кількість з кожним роком лише зростала. Подальшу діяльність “Соколу” гальмувала війна. Воно не могло повноцінно діяти через активні воєнні дії. Згодом сюди добавилася й польська політика. Вони не лише не дозволяли подальшому розширенню товариства, але й значно гальмував її розвиток у тих містах, де вони раніше діяли. 

Після завершення Першої Світової війни відбулося зібрання членів “Соколу”. Постало важливе питання – відновлення діяльності товариства на українських землях. Згідно цього, Галичину поділили на кілька областей. На Тернопіллі діяла область “Чортків” і “Тернопіль”. До “Чорткова” увійшли такі міста, як: Бучач, Заліщики, Борщів, Чортків, Гусятин. Деякі міста сучасної Тернопільської області, такі як, наприклад, Бережани та Підгайці увійшли до складу області “Рогатин”. 

До області  “Тернопіль” увійшов Тернопіль, Збараж, Скалат і Теребовля. У 1923 році відбулося чергове зібрання членів товариства у домівці “Сокола”. Воно стало початком розбудови. Щоб відновити діяльність філій товариств і створити нові, до областей було відправлено студентів з Українського таємного товариства. Звісно що, про це аж ніяк не здогадувалася тодішня влада. Студенти від товариства володіли усіма важливими інструкціями та інформацією. У 1923 році “Сокіл” відзначав свою 30-ту річницю. Товариство за свою мету поставило інтенсивний розвиток і залучення нових членів. Вони займалися вихованням не лише фізичного духу, але й морального. Патріотичне спрямування становило основу “Соколу”. 

“Соколи” і “сокілки” з довколишніх сіл із публікою. Копичинці, 1912 рік. Джерело: localhistory.org.ua

Спортивне товариство поставило перед собою кілька напрямів діяльності. Після війни вони планували відновити організаційні секції, створити власний часопис, організувати дім товариства тощо. У воєнні роки філії значно занепали. Вони відновили свою діяльність лише з 2-гої половини ХХ століття. Через 6 років розпочалося масове заснування товариств на західноукраїнських землях. Після війни очільники “Соколу” планували поширювати ідеї сокільства у маси, налагодити зв’язки з іншими союзами товариства за кордоном тощо.

 Якщо підсумувати всі здобутки спортивної організації на Галичині, то можна зробити висновок, що їм таки вдалося відновити свою діяльність, хоч і не на повну потужність. Вони скерували свою політику не лише на відновлення старих філій, але й створення нових на теренах галицьких земель.

“Сокіл” у Тернополі

Ініціаторами “Сокола” у Тернополі була невеличка група місцевої інтелігенції. Відомо, що першим головою цього товариства був Сидір Голубович. У Тернополі ця організація була популярною. У її членстві перебували не лише представники міщан, члени важливих державних установ, але й звичайні робітники та мешканці міста. Сидір Голубович свого часу очолював не лише філію “Сокола”, але й “Просвіту”. Він брав активну участь у роботі цих українських організацій. 

Сидір Голубович

Сам чоловік належав до відомих галицьких державних  діячів, працював адвокатом і був послом австрійського парламенту. Тернопільська філія діяла у будинку “Міщанського братства” в Тернополі. У місті розвивали велосипедний спорт, фехтування, веслування, проводилися заняття з протипожежної підготовки. Вони формували новий тип патріота. 

Діяльність “Сокола” у 30-х роках ХХ століття

У 30-х роках ХХ століття діяльність “Соколу” значно занепала. Польська влада значно гальмувала розвиток спортивної організації і її поширення на українських землях. Через 5 років у організації відібрали найкращу площу у Львові. Це негативно позначилося на подальшій діяльності товариства і призвело до зменшення кількості членів. Учасників організації переслідували. 

Будинок “Міщанського братства” у Тернополі, де колись діяло спортивне товариство “Січ”

Того ж року організація “Сокіл” перетворилася на 3-ступеневу організацію. Окрім “Сокола- батька” діяли місцеві гнізда та повітові осередки. Ми вже з’ясували, що основним напрямом діяльності товариства було фізичне і патріотичне виховання. Вони й надалі, попри польський гніт, продовжували дотримуватися своїх установ. Велику увагу приділяли баскетболу, футболу, легкій атлетиці, боксу, з останніх навіть проводили спортивні змагання. Товариство проіснувало до 1939 року. Із радянською окупацією західних земель, “Сокіл” як українське спортивне патріотичне товариство було ліквідовано. 

.,.,.,.