Люди мають здатність інколи хворіти. А тому займаються самолікуванням або ж одразу біжать в аптеку. В часи мобільного інтернету, власних автомобілів, надійного поштового зв’язку знайти і отримати необхідні ліки переважно просто. Але 100 років назад за польської окупації Тернополя – це було справжнім випробуванням для хворих тернополян та членів їх сімей. Можливо й ви чули про ці часи? А тому про міські аптеки, ліки, фармацевтів розповість видання iternopolyanyn.com.
Аптеки в Тернополі
Як зазначає ресурс fp.com.ua, про історію аптечної справи Тернополя відомо не так багато, як хотілося б. Але на початку ХХ ст. місто вже було забезпечене аптеками. Чого не скажеш про попередні століття, коли різноманітні хвороби та епідемії косили тернополян, а лікарів та фармацевтів було мало. Детальніше про ці часи читайте тут і тут.
Взагалі до 1939 р. аптеки за польських часів існували лише як приватні підприємства. Тобто державних аптек не було. Вони виникли вже за радянських часів, коли більшовики привласнили собі все набуте попередніми власниками. Всі приватні аптеки, як і зараз магазини, мали взірцевий фасад, чисті та добре обладнані зали, кваліфікованих працівників. Державна служба перевіряла аптеки 1 раз на 3-5 років.
В 20-30 рр. в Тернополі вже існувало кільканадцять аптек. Про деякі з них є лише статистична згадка, а про інші деякі подробиці. Так аптеки існували на Старому Ринку – а це аптека Фрейденталя; далі на вул. Руській та на розі вул. Скарги (на сьогодні Опільського) та Качали; відома всім була аптека на вул. Третього мая (це сьогодні Сагайдачного). Дослідниця Тернополя Любомира Бойцун також на карті міста 1925 р. згадує ще аптеку Францоза, аптеку Гельмана, аптеку Красуського. А чи існували українські аптеки, можете запитати ви? Скористаємось тут згадкою Богдана Остап’юка, який, описуючи довоєнний Тернопіль, говорить про українську аптеку Білинського, що знаходилась на вул. Міцкевича (сучасна Шевченка).
Безумовно, найстарішою в Тернополі була аптека Фрейденталя (так вона називалася з XVIII ст.). Вона розташовувалась, як ми і зазначали, на вул. Старий Ринок, і сьогодні там знаходиться Тернопільський обласний комунальний лікувально-фізкультурний диспансер. В 20-30-х роках власником аптеки був магістр Петро Бекесевич. Він перейменував її і назвав «Під білим орлом». Ця аптека завдяки своєму фармацевтові славилася якісними ліками і тому сюди завжди йшли клієнти. Петро Бекесевич був уважним та співчутливим до кожного, а тому прдавав лише необхідні ліки за рецептом. Аптека мала свій стиль. Тут було встановлено погруддя видатних медичних світил стародавнього світу, а саме Гіппократа, Галена, Цицерона. Адже саме вони заснували медицину. Пам’ятаєте клятву Гіппократа, яку дають лікарі при отриманні диплому?
Говорячи про аптеку на вул. Руській, то це була аптека «Під Золотою короною» Мар’яна Крижановського – випускника фармацевтичного відділення філософського факультету Львівського університету 1886 р. Вже з початку XX ст. аптека видавала річник-календар «Здоровлє». Друкувався він у друкарні Йосипа Степка, а видавав його аптекар Мар’ян Крижановський, відомий у місті доброчинними справами. Тернополянка Ірина Максимів розповідала, що крім цієї аптеки на Руській була ще одна, що називалася «Аптика». Також була аптека на вулиці Перля (зараз цієї вулиці в центрі немає). І хоча це була єврейська аптека, але нею користувались всі бажаючі.
В приміщенні ратуші теж існувала аптека, а також галантерейний магазин і перукарня.
Також аптеки, крім привізних ліків, користувались місцевими лікарськими засобами. Зокрема, в просвітянській кам’яниці працювала кооператива «Подільська пасічна спілка». Спілка продавала віск аптекам та переробляла його на вощину, а також постачала своїм членам доброякісні бочки для зберігання меду, вулики та різне пасічниче обладнання.
Аптекарські магазини-дрогерії
В Тернополі крім аптек, про які ми сказали вище, існували й, так звані, аптекарські магазини-дрогерії (сьогодні це магазини, де самостійно можна купити непродовольчі товари повсякденного вжитку), де продавали різні готові ліки, косметику на вагу і навіть кислоту для заправки борщу. Такі ж речі ми й зараз можемо купувати в ряді магазинів і не ходити в аптеки.
Що купували в аптеках
Купувати ліки в аптеках могли лише заможні люди, адже, щоб отримати ліки, необхідно було, щоб їх виписав лікар, прийом до якого коштував 20-30 злотих. А, наприклад, будівельник за день заробляв 2 злотих. Вартість виготовлення ліків за рецептом теж коштувала недешево (називалася ця послуга «такса лаборум»). А тому тернополяни активно використовували різноманітні трави чи зверталися до знахарів, травниць. Трави збирали самі або ж купували в аптеках. Дослідник Тернополя Ярослав Гулько розповідав, що його бабуся мала 80 різних трав на горищі. «Болить живіт – ось тобі відвар з ромашки». Коли якось перелякався, то відвели його до знахарки, і вона викачувала яйце на животі.
Для заможніших тернополян ліки продавали за рецептами. Популярністю користувався аспірин, який називався Aspirin. Він був не у вигляді таблеток, а як порошок. Також мали поширення ліки, які «лікували» хронічні хвороби «всерйоз і надовго». Тобто це сучасні панацеї від усього. В рекламних оголошеннях до них вказувалось, що вони виготовлені «за рецептами східної медицини» або ж їх особисто виготовляє «відомий лікар». Такі ліки продавалися і пересилалися поштою.
В аптеці Бекесевича купували дитяче мило та льодяники, що своєю формою нагадували соснову шишку і мали білу присипку. Їх любили діти (всі діти люблять солодощі чи не так) і вони допомагали від кашлю.
Відгук про помічні ліки
Як тоді, так і сьогодні людей діставав ревматизм і подагра. А тому помічним був засіб лондонського доктора Trayser’a. Віленська газета Kurjer Wilenski опублікував позитивний відгук тернополянки Катерини Прохаска про вживання цього засобу. Панянка була така задоволена результатом після вживання Trayser, що вже почувається краще. Може ходити самостійно. А тому в знак вдячності лікареві надсилає йому свою світлину і теплі слова за ліки.
Отже, бачимо, що в ті часи існували якісні ліки і вдячні тернополяни були раді подякувати лікарям і навіть надсилали свої фото на згадку.
Що залишила Польща у спадок УРСР
Радянська окупація українських земель, які до цього окупувала Польща, розпочалася 17 вересня. У спадок Польща залишила радянській владі на Тернопільщині 66 аптек і 31 аптечний кіоск (1939). У центрі воєводства – Тернополі було 6 аптек (1 при лікарні). Також місто знаходилось так далеко від столиці, що тут не можна було купити ні хірургічних інструментів, ні оптики. Щоб це придбати, слід було їхати у Львів. Також воєводство на 1939 р. нараховувало 9 лікарень, 5 з яких – приватні, загалом на 686 ліжко-місць. Що було дуже мало для майже 1 млн. населення Тернопільщини в ті часи. За радянської влади кількість лікувальних закладів стрімко зросла. Але це вже інша історія. І про неї читайте тут.
Загалом, оцінюючи історію аптекарської справи в Тернополі та Тернопольщині, цікавим є те, що ліки як тоді, так і зараз були дорогими. Не кожен міг їх собі дозволити. А тому відвідували аптеки переважно заможні люди. А звичайні тернополяни, як і сотні років назад, йшли до знахарів, травників, користувались власними запасами трав, які збирали за містом. А як ви зараз лікуєтесь? Біжите в аптеку чи все ж самолікування за допомогою трав та фізичних вправ?
