29 Березня 2024

Де у Тернополі знаходились “ательє” та перші студії фотографій?

Related

Стребкові: подружжя професійних спортсменів

Їхні імена широко відомі у легкоатлетичному світі: він спеціалізується...

Тарас Радь: паралімпійський чемпіон з Тернополя

Зараз відомому паралімпійцю 23, коли він виборов своє перше...

Олександра Черевата: історія юної боксерки

Наснаги та завзяття цій спортсменці не позичати. Попри юний...

Василь Іванчук – гросмейстер з Тернопільщини

Український шахіст, гросмейстер, геній, володар багатьох титулів та нагород,...

Леонід Буряк: легендарний тренер і тернопільська “Нива”

Він став відомим завдяки футболу, встиг відзначитись в одеському...

Share

Сучасний світ важко уявити без фотографій. Щодня ми бачимо десятки, а то й тисячі світлин у соцмережах. Та мало хто знає, що мистецтво фотографувати з’явилося не так давно, а наприкінці ХІХ століття. Це дало можливість людям фіксувати певний момент у часі, пише iternopolyanyn.com.

Переглядаючи старі світлини пращурів виникає запитання: “Хто ж робив перші фотографії в Україні?”, “Чи існувало щось схоже на сучасні студії” та “Як загалом відбувався весь процес?”.

Якими були перші фотоательє?

У  Тернополі вже наприкінці ХІХ століття, з появою у світі та розвитком фотомистецтва, розпочали функціонувати перші фотоательє, або, як їх ще називали, – “фотографії кабінетові”. Їх сміливо можна вважати прототипами сучасних фотостудій. Вони знаходилися в добре освітлювальних приміщеннях, зазвичай там, де було багато вікон. Це сприяло гарній якості самих світлин, так як такої, яку ми маємо сьогодні техніку, колись не було. Однак була інша.

Професійні фотографи, наприклад, Альфред Сількевич, добре зналися на мистецтві фотографії й у своєму ательє мали різноманітні матеріали, декорації, обладнання, за допомогою яких створювали красу. 

Якщо ви думаєте, що колись фотографії були “сірими” та “одноманітними, то ви помиляєтеся. Найдавніший тернопільський фотограф Альфред Сількевич просто обожнював додавати різноманітні штучно створені деталі. Вони надавали певного “шарму”. 

Тоді ще на тлі декорацій робили автопортрети, сімейні чи шлюбні знімки, а вже на паспарту (картонну основу) наносили ініціали власника ательє, де були зроблені фото. Практикували “кабінетні пейзажі”. Також майстром зазначалося й те, де саме зберігатиметься кліше. Цікаво, що у тернопільських майстернях вони зберігалися у Відні. 

Фотоательє на Пасажі Адлера 

Фотоательє у культурному житті Тернополя відігравали помітне місце. В різний період вони функціонували у декількох основних місцях: на Пасажі Адлера, сучасній вулиці Сагайдачного та бульварі Т. Шевченка. Зроблені там знімки ставали своєрідним літописом з життя міста та його мешканців. 

Альфред Сількевич є одним із перших, найдавніших фотографів міста, що відкрив власне фотоательє на Пасажі Адлера. Його майстерня знаходилася на другому поверсі в сучасному триповерховому будинку, що тепер на вулиці Кульчицької, 4. Це у самому центрі Тернополя, неподалік Театральної площі. “Фотографія кабінетова” офіційно розпочала працювати в 1881-1882 роках.

Джерело: фото www.krzysbar.home.pl

Вже тоді почали з’являтися перші знімки на фоні штучно виготовлених декорацій. Такі фотографії користувалися неабиякою популярністю. У фотоательє Сількевича робили різного роду знімки – весільні, сімейні, автопортрети та інші. Готові роботи обов’язково наклеювалися на картонний папір білого кольору, знизу зазначалася інформація про майстерню та її власника. Переглядаючи фотографії, зроблені Альфредом Сількевичем, можна помітити саме таку особливість. 

Наприкінці 80-х років ХІХ століття фотомайстерня, що на Пасажі Адлера, зазнала змін. Невдовзі її придбав інший міський фотограф Брунон Калішевський, а Альфред Сількевич припинив свою діяльність і подальша його доля залишається невідомою.  

Джерело: фото www.tenews.org.ua 

Брунон Калішевський – це ще один із перших фотографів Тернополя. Його фотоательє розпочало працювати у 1895 році в середмісті, на сучасній вулиці Олени Кульчицької. У Пасажі Адлера, ймовірніше, старій майстерні Сількевича, розвивав справу. Там виконав тисячі замовлень. На його фотографіях дотепер закарбовані обличчя звичайних міщан ХІХ століття. Робив сімейні та портретні знімки. 

Джерело: фото www.tenews.org.ua 

На звороті паспарату розміщувалася світлина будинку, в якому знаходився салон. Тут і напис польською, схожий як у Альфреда Сількевича. 

Вільгельм, Вольф і Леопольд Ляуби – не менш визначні постаті у розвитку фотомистецтва в Тернополі. Про їх життя знаходимо не так багато відомостей. У новітніх будівлях Пасажу Адлера саме Вільгельм був власником фотосалону. Роботи усіх трьох майстрів вирізнялися витонченістю і смаком. Це як сімейні світлини, так і знімки архітектури чи важливих подій, наприклад, місто у період Першої Світової війни. 

Інші студії Тернополя

Наприкінці 80-х років, приблизно у той самий час, коли в Тернополі запрацювало фотоательє Брунона Калішевського, з’явилося ще одне – Юдіти Голендера. Але про власника, як і його майстерню, відомостей не збереглося. 

Щодо першої половини ХХ століття, то у Тернополі добре відомими були фотосалони Людвіка Мюллера й Івана Ярмолюка на бульварі Т. Шевченка та вулицях Руській і 3-го квітня. 

Вулиця 3-го квітня

Загалом, у міжвоєнний період у місті працювало чимало салонів. Це вже згадані ательє Альфреда Сількевича, Юдіти Голлендер, “Аделя”, “Доріс”, “Русалка” та інші. 

Фотостудія “Аделя” існувала й у Львові. Ймовірно, у Тернополі це була одна з його філій. Зрештою, могли й існувати інші ательє і салони, про які нам доведеться ще довідатися. 

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.