29 Березня 2024

Унікальний експонат Тернопільського краєзнавчого музею

Related

Стребкові: подружжя професійних спортсменів

Їхні імена широко відомі у легкоатлетичному світі: він спеціалізується...

Тарас Радь: паралімпійський чемпіон з Тернополя

Зараз відомому паралімпійцю 23, коли він виборов своє перше...

Олександра Черевата: історія юної боксерки

Наснаги та завзяття цій спортсменці не позичати. Попри юний...

Василь Іванчук – гросмейстер з Тернопільщини

Український шахіст, гросмейстер, геній, володар багатьох титулів та нагород,...

Леонід Буряк: легендарний тренер і тернопільська “Нива”

Він став відомим завдяки футболу, встиг відзначитись в одеському...

Share

Унікальним виробом Тернопільського краєзнавчого музею є експонат вироблений з оленячого рогу датований часом Київської доби. Його відносять до спонтанного прояву доброти. Далі на iternopolyanyn.

Підвіска часів Київської Русі має символ, що виглядає як серце. На ній орнамент «позитивні емоції» та «щастя», створений 17 просвердленими отворами.  Число «17» нумерологічно покликане бути зосередженим на духовні аспекти життя.

Послання залишене на виробі із рогу оленя датоване X–XIII ст. та перебуває у відділі стародавньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Археологічну знахідку було передано музею Анатолієм Івановичем Пивоварчуком із с. Борщівка Борсуківської сільської громади ще у 1992 році.

Історичне обгрунтування появи експонату

Політичні погляди мислителів Київської Русі виклали теорії, де за мету було взято суспільне примирення та всезагальна злагода. Не дивно, що до нашого часу дійшов такий «добрий» експонат. Ще у Ізборнику Святослава, було викладено позицію створювати взаємостосунки людини принципом любові та милостині. Ця позиція наявна і у інших пам‘ятках Київської Русі, але висвітлена в них хаотично.

Принципами доброти й милостині було поставлено основну мету упорядкувати всі сфери та рівні соціальних відносин. Це був засіб гармонізації, що заснувати події суспільного та особистого життя. Цей принцип Київської Русі враховував не лише соціальні відносини, але і соціальну структуру суспільства в цілому.

З іншого боку, за часів Київської з’явилися перші магічні атрибути. Можливо, цей виріб з оленячого рогу несе в собі не тільки миле послання, але і сакральне значення. Кожен знак на одязі, прикрасах, речах господарства, зброї наших предків був зроблений з певною метою. За неї могло слугувати будь-що – захист від сил зла та нечисті, оберіг будинку, допомога в дорозі чи приманювання багатства та кохання.

Зараз майже у кожної сучасної людини наявний свій оберіг, або річ з якою щастить. До наших днів дійшла така річ від предка з Київської Русі. Як для нас оберегом часто стає прикраса, так і цей виріб колись постійно носився з собою. Давні символи, що використовувались нашими предками, сьогодні знаходять новий сенс і обрамлення у сучасності.

Ювелірне мистецтво Київської Русі

Такими елементарними підвісками, як цей виріб з оленячого року, ювелірне мистецтво Київської Русі не закінчувалось. У IX-X століттях художнє мистецтво, як і створення прикрас базувались на міському рівні. Кожне місто виділяло окрему техніку, стилістику, алгоритм виконання ювелірного виробу. Тогочасні прикраси виділяються різноманітністю, багатогранністю форм. В більшості, вони ковані або пластинчасті, об’ємні. Серед прикрас користувались попитом браслети, намиста з металевими намистинами, підвіски всіляких форм, переплетені ланцюжки, діадеми, шарнірні прикраси з багатьма ярусами. Щоб створити кожну тогочасну прикрасу були потрібні як дороговартісні матеріали, так і високий рівень майстерності.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.