23 Травня 2022

“Нове життя”: історії переселенців, які знайшли прихисток на Чортківщині

Related

У Тернополі волонтери створюють унікальні «часниківні»

Тернопіль тільки прокидається, а Оксана Колісник уже домотує чергову...

Море за вікном, а хочеться додому: тернополянка розповіла як живеться переселенцям в Італії

Війна багатьох позбавила звичного життя, житла, рідних. Багато українських...

У Тернополі діти з усієї України створюють аудіо збірку поезій

Аудіо збірку українських віршів готують учасники волонтерського освітнього проєкту ...

Студенти-переселенці виготовляють окопні свічки для ЗСУ у Тернополі

Сьогодні в Україні працює чимало волонтерських груп, які спеціалізуються...

Share

Більше трьох тисяч громадянин України знайшли тимчасовий прихисток у місті Чортків, що на Тернопільщині. Велика частка з них становлять мешканці Харківської, Чернігівської та Київської областей. Чимало тих, хто зараз проживає в області втратили власні домівки, були свідками жорстокості російської армії та  пережили обстріли. Більше на iternopolyanyn.com.

Для того аби корінні мешканці  змогли познайомитися ближче з людьми, в яких війна забрала практично все, місцева рада започаткувала серію матеріалів “Нове життя”.

Історія переселенця з Харкова

 Перша частина була опублікована в травні у вигляді відеоролика, в якому 3 незнайомих один одному людей діляться своєю історією життя та тим, свідками чого вони стали. Спільним для всіх – є війна, через яку вони були змушені залишати все та шукати прихистку на Чортківщині. Міська рада Чорткова тільки започаткувала цей “проєкт” та випустила 2 сюжети, проте поки що залишається невідомим те, коли очікувати наступну серію матеріалів. 

У другій серії розповідається про переселенців, які зараз працюють у комунальному господарстві “Благоустрій” Чортківської міської ради. Це історія людей, котрі мали домівку, машину та друзів, але через повномасштабне вторгнення рашистів змушені були все залишити.  Одним із таких є мешканець Харкова пан Ігор. Чоловік для сюжету Суспільного розповів, що сам є уродженцем Чорткова, проте через сімейні обставини був змушений переїхати на схід України у 1999 році, де влаштувався на роботу. Займався будівництвом та ремонтною справою. 

Джерело: Суспільне

Коли російська армія вторглася на територію України й першим під обстріл попало місто Харків, Ігор разом із дружиною та дітьми переїхали до батька, який мешкає у Чорткові. Сусідня частина будинка, яка знаходилась з окружної частини до дороги, була зруйнована рашистами, про це розповів переселенець. Будинок чоловіка знаходиться більш до внутрішньої частини, тому пошкодити його не вдалося. Проте поряд із домівкою Ігоря знаходиться школа, на подвір’я якої влучив снаряд, від чого вилетіли вікна. У той час в місті ще перебувала сім’я. Чоловік розповів,  що проживав в такому районі Харкова, де навіть не було чути звук сирени, а одразу прилітав снаряд.

Спочатку Ігор із жінкою та дітьми переїхали до Дніпропетровська, на той час там ще було відносно тихо, окрім того що лунали повітряні тривоги. Звідти вони добралися до Чорткова. Освоїтися в місті було не важко, адже дитинство переселенця минуло саме тут. 

Історія переселенок з Ізюма

Пані Інна та Наталя приїхали із міста Ізюм Харківської області. В Чорткові їх прийняла родина та надала будинок. До  міста разом  приїхало три родини, яка складається  із 10 людей. В будинку всі проживають разом. Переїхати до Чорткова вирішили через те, що кілька років тому відпочиваючи тут пані Наталії дуже сподобалися місцеві жителі та архітектура. До війни Інна працювала на заводі, а Наталя- вихователькою в дитячому садочку. Жінки познайомились сидячи у бомбосховищі.

Джерело: Суспільне

Виїжаючи з рідного міста, переселенкам вдалося побачити увесь жах війни та багато техніки: гради, авіанальоти, відсутність води та газу. У Чорткові жінки зрозуміли, що довго вдома не зможуть всидіти та вирішили піти на толоку, де й дізнались у місцевого голови про вакансії. Зараз вони працюють  комунальному підприємстві “Благоустрій”, колектив, за словами Наталії, їх дуже добре прийняв. У рідному Ізюмі залишилися чоловіки переселенок, зв’язку із ними немає вже більше двох тижнів. 

Чортків вразив своїм колоритом та привітністю місцевих жителів, проте усім дуже хочеться повернутись до рідної домівки та допомогти у відбудові.