Ігор Федоришин – в минулому учасник Афганської війни, а зараз – священик греко-католицької церкви у селі Високе, яке розміщується неподалік Монастирська що на Тернопільщині. Попри свою основну діяльність, отець Ігор допомагає переселенцям з Харківщини у рідному селі. Далі на iternopolyanyn.
Участь Ігоря Федоришина в Афганській війні
Ігор Федоришин уродженець села Ягільниця Тернопільської області. Освіту до 4 класу здобував у місцевій середній школі, а після того, як батько отримав квартиру від цукрового заводу, сім’я переїхала до Чорткова. Улюбленою справою в дитинстві був спорт та важка атлетика, з якої Ігор відвідував спеціальну секцію. Про те, що чоловік в майбутньому стане священиком, йому нашіптував якийсь внутрішній голос, але цього юнак не сприйняв в серйоз, а згодом взагалі забув.
Коли хлопець навчався у 9 класі, він познайомився з однолітками із села Росохач Чортківського району. Цей населений пункт знаменитий тим, що колись тут розміщувався Осередок Руху опору Радянській владі у часи Другої Світової війни, про це інформує Україна Молода. Саме цей період вважається переломним у житті Ігоря, адже світогляд молодого хлопця під впливом друзів змінився. Так, він вперше дізнався про УПА, криївки та побачив справжній тризуб на петлюрівських грошах. Вдруге внутрішній голос звернувся до Ігоря коли той перебував у 10 класі. Він розповів йому, що хлопець потрапить на війну в Афганістан а звідти вийде священником. Так Федоришин почав себе тренувати та готувати до служби у військах.
Коли хлопця доправили до аеропорту у Кабулі, його вразило те що він побачив: у небі царив хаос, солдати метушилися та бігали хто в чому одягнений. Коли відбувся розподіл, то Федоришин потрапив в окремий взвод розвідки 1–го батальйону 181–го мотострілецького полку, повідомляється на ресурсі. А основним завданням було супроводження колон та їх захист. Так, під час одного із таких супроводів чоловік потрапив під свій перший обстріл. Війна в Афганістані була страшною, Ігорю довелося побачити обгорілі трупи, кров та розкидані шматки тіл. Чоловік відслужив капеланом у миротворчій місії в Косово. Перебуваючи у зонах бойових дій, отримав поранення та звання Народного героя України.Зараз Федоришину 54 роки і він знову став свідком жахливих наслідків війни, проте вже в Україні.
Як допомагає Ігор Федоришин переселенцям?
Через обстріли російською армією Харківщини та облоги міста Ізюм, чимало родин покинули домівки та знайшли прихисток на Тернопільщині. Декілька родин приїхало до отця Ігоря, яких священник гуртує та запрошує на молитву до храму, про це повідомляє Нова Тернопільська газета. Через дорожньо-транспортну пригоду, яка трапилася зі священиком у 2017 році, чоловік не може перебувати на передовій, проте також намагається допомагати армії. За час російсько-української війни у селі, в якому мешкає Федоришин зупинялось близько 70 переселенців. Задля того, аби хоч якось розрадити на відволіктися від пережитого, чоловік організував для переселенців поїздку в Карпати.
У перші дні війни, за словами чоловіка до нього зателефонували налякані брати-близнюки з Ізюму, для яких чоловік організував фінансові збори, адже один із них стрибнув у воду й зламав шию. Вони разом із родичами прибули до села, в якому проживає Федоришин, а їх бабуся та дідусь з будинку вибратися так і не змогли. Того ж дня туди влучила ворожа ракета, а будинок став братською могилою. І таких історій багато, деякі переселенці діляться тим, що пережили у своїх рідних містах із отцем. За словами Ігоря, він здогадувався що ця війна неминуча, проте не уявляв, що вона буде настільки жорстокою.
