«Мій дідусь був польським переселенцем» — що надихнуло онучку написати повість?

16. December 2020 Solomia Pankiv

У центральній районній бібліотеці м. Бучач презентували книгу Тетяни Іваніцької. Письменниця створила видання завдяки спогадам дідуся про переселення поляків, пише "iternopolyanyn.com".

фото

Спогади дідуся увіковічнила онучка

Тетяна Іваніцька – письменниця і лікарка-інтерн психіатриня родом із м. Бучач на Тернопільщині. Тепер вона живе і працює у м. Тернопіль. Тетяна написала художню повість «Мій дідусь був польським переселенцем». Молоду письменницю нагородили премією літературного конкурсу від видавництва «Смолоскип» у липні 2020 року. Тоді їй присудили заохочувальну премію.

Гості презентації висловлювали свої думки щодо переселення, обговорювали актуальність у 2020 році. Люди відзначили, що в Україні тепер теж є проблеми, про які треба говорити. Однак не можна забувати нашої історії, щоб нічого не повторилося знову. Обговорили і трагедію Голокосту, розстріл у Бабиному Яру, депортацію кримських татар, Волинь тощо. У той же день показали буклет про село Кописно і тематичні листівки з цитатами з видання «Мій дідусь був польським переселенцем».

Леся Іванівна Машталір стала модераторкою презентації, завітала головиня Бучацької районної державної адміністрації Олена Кравчук, а також діячі культури Віктор Гребеньовський і Руслан Крупа.

Тетяна Іваніцька повідомила, що книгу можна придбати у м. Бучач у книгарні поблизу ратуші.

фото

Тема була табуйованою

Письменниця має журналістський фах і тому поєднала у сюжеті елементи професійного репортажу. Авторка описала історію про те, як молода сім’я шукає загублене рідне село Кописно. Воно розташоване на території Надсяння. Також додала сюжетну лінію про депортацію родини Копалецьких. Люди постраждали через переселення українців і поляків у 1946 році. На презентації Тетяна Іваніцька зазначила, що дві історії є зовсім незалежними одна від одної та водночас переплітаються. Прокоментувала, що намагалася обережно передати факти очевидців операції «Вісла».

Влада бажала встановити політичні кордони, але ціною етнічною — життям людей. Через угоду між урядами Польщі та СРСР, переселили 482 тисячі українців і 788 тисяч поляків. Проте точних цифр досі невідомо. Найбільше постраждали мешканці Лемківщини, Підляшшя і Надсяння. Саме люди з Надсяння згадуються у виданні Тетяни Іваніцької. Загалом 220 тисяч осіб. Владі не вдалося повністю вирішити «українське питання», але скалічити людські долі у них вийшло. Це стало головною темою для обговорення на презентації видання у Бучачі. Сенат Польщі 3 серпня 1990 року підписав резолюцію. Завдяки документу влада засудила операцію «Вісла». Проте не всім постраждалим українцям виплатили матеріальні збитки. Тетяна Іваніцька переконана, багато питань залишаються відкритими. Нам, сучасним поколінням, слід розвивати тенденцію до пам’яті про історію нації.

Тетяна Іваніцька часто пише у соцмережах, щоб люди надсилали реальні історії своїх предків. Адже у багатьох жителей Тернопільщини є сімейні спогади про період польсько-українського переселення.