У ході зустрічі у Тернопільському музеї національно-визвольної боротьби прийшли до висновку, що деколонізувати місто таки необхідно. І протягом заходу вже зробили певні дії. Наприклад, голосування за «Громадський бюджет Тернополя», пише iternopolyanyn.com.
«ІНТБ» зазначає, що учасники зустрічі розповіли, що деколонізація стосується у першу чергу, матеріальних речей, а з усвідомленням всередині. Учасник дискусії Олег Вітвіцький зазначив, що була така ситуація, що формувалися списки батьків і їх рідних, які обов’язково повинні були проголосувати за певний номер у списку. Він вважає, що у таких речах криється корінь колоніального минулого.
Про що говорили?
У цілому організатори ствердили, що громадська ініціатива “Деколонізація України” об’єднує людей, які мають на меті звільнити Україну від залишків колоніальної спадщини і досягти історичної правди.
Інший учасник дискусії Володимир Салук висловив думку, що у повоєнні часи сюди перевозили поляків і надавали земельні ділянки. Таким чином, у населених пунктах створювали колонії. Вони будували тут свої костели та церкви, чимало яких зараз у поганому стані. На його думку, це колоніальний спадок.
Які об’єкти потребують деколонізації?

Протягом дискусії порушили питання таких тернопільських об’єктів, як літак на Східному і пам’ятник Пушкіну. За словами Володимира Салука, пам’ятник Пушкіну є пам’яткою монументального мистецтва місцевого значення, як і пам’ятник радянським-воїнам-визволителям. Він теж належить до пам’яток місцевого значенні і тому охороняється державою. Тому їх нелегко знести.
Організатори зустрічі вважають, що зважаючи на російсько-українську війну, в нашій країні не можуть бути спільні герої і символи, а існування імперських символів зміцнює міф про нібито спільну історію і “єдиний російський народ”.
Ще один учасник Володимир Бірчак зазначив, що зараз у Тернопільській області є міцний проросійський центр – Почаїв. Спікер Микола Бігус наголосив, що батьки легковажать і вмикають дітям російські мультфільми і загалом переважає російський контент. На його думку, це однозначно впливає на українську мову і це є дуже широким питанням. Хоча діє система освіти, але вона не доопрацьовує, як вважає Микола Бігус.
Додамо, що такі дискусійні панелі щодо деколонізації пройшли у Києві та Одесі. Організував проєкт «Деколонізація України» громадська організація «Молодіжний націоналістичний конгрес».
Нагадаємо, напередодні Український інститут національної пам’яті повідомив, що буде проводити низку круглих столів на тему “Деколонізація: віднайти своє під шаром російських імперських міфів”. Заходи пройдуть у 4 містах, таких як Дніпро, Харків, Київ та Одеса упродовж 19 листопада-16 грудня. Усі трансляції відбудуться на Ютуб-каналі Українського інституту національної пам’яті. Там вважають, що незважаючи на те, що Україна вже більшою мірою звільнилася від радянських символів, все одно чимало громадян ще й тримають у своїй свідомості окремі російські та імперські міфи і стереотипи. Це пов’язано з тим, що українські землі перебували у складі Росії більше часу, ніж у СРСР. З цієї причини на круглих столах будуть обговорювати, як змінювати світогляд і сприйняття української історії.