4 Грудня 2022

У Тернополі можна дізнатися методи старого письма

Related

Талановитий митець ХХ століття Юліан Панькевич і Тернопільщина

З кожним роком українська культурна спадщина лише наповнюється. Роботи...

Станіслав Дністрянський: автор проєкту Конституції ЗУНР і талановитий правознавець

Станіслав Дністрянський  - видатний український вчений правник і автор...

Гаврило Чернихівський – знаний історик і літературознавець Кременеччини

Літературознавство в Україні як чітко окреслена наукова дисципліна в...

Богдан Гевко та його розробки у машинобудівній галузі

Україна є країною з високим рівнем розвитку науки. Це,...

Share

Тернопільський обласний краєзнавчий музей представив виставку «Таємниці давнього письма». Тут можна побачити зошити, чорнильниці, стародруки, пера, сторічні шкільні фото, дошки, пісківницю. Про це розповіла старший науковий співробітник відділу фондів Галина Васильцо виданню «Терен»

 Далі на iternopolyanyn.

Що експонується

Вона розповіла., що у музеї міститься унікальна чорнильниця, вагою три кілограми квадратної форми. Через її важкість, вона не могла впасти, відповідно чорнило ніколи не розливалося. Це була власність видатного українського майстра різьби по дереву і художника Степана Яковича Батюка з Чортківщини. Чорнильниці виробляли з різних матеріалів, таких як фаянс, камінь, кераміка, полімер, метал. Вони були різних форм і розмірів.

1

Фото – Bez Taby

Галина Васильцо зазначає, що до найвідоміших чорнильниць належали види «непроливайко» і «невиливайко», назва яких походить від воронки в гирлі чорнильниці, в яку поміщали чорнило.  При перевертанні чорнильниці, наповнювач не виливався. У народі їх називали «учнівськими», бо раніше їх ставили через одну парту, а не на кожну. Школярі, які не мали на своїй парті чорнильниці, вимушені були багато раз повертатися і користуватися чорнилом однокласників для написання текстів. 

Серед експонатів і 2 дерев’яних пера, гусяче перо, пісківниця. За допомогою пісківниці чорнило висушували. Її значення було як промокального паперу, оскільки туди поміщали осушений річковий пісок, яким після того посипали по свіжо-списаному паперу, саме таким способом чорнило висушували. На виставці є грифельна дошка, яку створили з чорного сланцю і помістили у дерев’яну рамку. Раніше по ній писали грифельним олівцем. Це було досить зручно, оскільки олівець можна було стерти і знову по ній писати. 

На виставці представлений також напівкруглий пресований папір з ручкою. До нього додавали промокальний папір, який використовували для сушіння чорнила у зошитах. Експонуються зошити, у яких писали чорним чорнилом. Найстаріший – належав школярці шостого класу з німецької мови Ядвізі Стейнеровій. Цьому зошиту вже більше ста років. 

У краєзнавчому музеї можна побачити не лише цю експозицію, а й також  експонати постійних виставок про історію української мови, які розташовані на третьому і четвертому поверхах. Зокрема, йдеться про муляж друкарського верстата, створений і вдосконалений Романом Федорівим. У ті часи книжки випускали від 6 місяців і до 2-3 років. Для спрощення механізму, Федорів винайшов спосіб друкувати водночас 2 чорнилами. Ще Роману належить розробка алфавіту.

.,.,.,.