21 Березня 2023

У тернопільському музеї зберігаються загадкові прикраси

Related

Як вибрати бензиновий генератор

Сучасні люди чудово знають, що при постійних відключеннях електрики,...

Історії війни: волонтер з Тернополя на передовій захищає Україну від окупантів

Українське законодавство передбачає можливість багатодітним батькам отримати звільнення від...

Початок українського спорту в Галичині

Зазвичай, згадуючи український народ в ХІХ та на початку...

Share

 

У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї розповіли про унікальні персні, які є у їхньому арсеналі. Кожен  з них відображає вподобання свого століття. Також вони зберігають секрети, які досліджують науковці, пише iternopolyanyn.com.

Про що йдеться?

У музеї роблять невеликий екскурс в історію. Вони розповідають, що перстні у слов’ян з’явилися , приблизно у Х столітті, тоді як поширилися з ХІ-го століття. У сприйнятті багатьох народів перстень спочатку грав роль оберегу і як шлюбний атрибут. Його переважно одягали на праву руку. За часів Київської Русі перстень був найрозповсюдженішим елементом прикрас. Зважаючи на розкопок курганів, на руських землях  перстні зазвичай носили жінки але іноді діти і чоловіки.

Зазвичай перстні виготовляли з бронзи чи свинцево-олов’янистих сплавів, із срібла трохи рідше, із золота – дуже рідко. На території Русі поширювалися ще й скляні перстні. Їх виготовляли не лише в столиці, а й у городищі Бозок, що на Зборівщині. Давньоруські металеві перстні за технологією і формою створення ділять на спіралеподібні, кругло-дротяні і пластинчасті (орнаментовані колами з точкою в центрі, лініями), плетені, мереживні, виті, широкі в середині, з вставками із скла, печатки, щитково-серединні (овальної, круглої, прямокутної або ромбічної форми).

Чим вони цінні?

Фото - Тернопільський обласний краєзнавчий музей
Фото – Тернопільський обласний краєзнавчий музей

У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею зберігається багато перстнів того часу. Серед різноманітних артефактів найбільше перстнів є саме давньоруських бронзових, мідних перснів. Вони оздоблюються геометричним або рослинним орнаментом з декором, а ще є кістяні та скляні перстні. Таку групу доповнюють перстні пізнішого періоду, йдеться про Середньовіччя і ХХ століття.

У музеї також зазначають, що наприкінці 80-х років 20 століття біля селища  Крутилів під час розкопок Ірини Русанової унікальні та неповторні перстні. Це були срібні, бронзові та мідні  перстні. Знайшли і скляні та кістяні прикраси, які були оздоблені квітковим хрестом у подвійному колі, а ще з геометричними орнаментами, насічками, щиткоподібними формами. Вартим увагу є перстень пізнішого періоду з гравіруванням на внутрішньому боці слова «ПОДАРОКЪ». 

Протягом археологічної розвідки коштовною знахідкою став бронзовий перстень, оздоблений у формі колоса пшениці. На ньому були дві паралельні випуклі лінії, орнаментовані геометричним узором, таким як ромби, ламані лінії та трикутники. До такого красиву дизайну прикрас додавалися різнокольорові скляні вставки із дорогоцінного каміння і скла.

Зазначимо, що попри таку довготривалу історію,  такі стародавні перстні не позбулися своєї цінності і до сьогодні є дуже популярними у колі поціновувачів вінтажу.

Нагадаємо,  16 жовтня у обласному художньому музеї розпочалася графічна виставка «Ніл Хасевич – художник і воїн УПА». Експонати дістали з архівів музею. Як повідомили у музеї, виставку організували до Дня захисників і захисниць України. Велику роль у творчому доробку Хасевича грають портрети військових, агітаційні листівки і плакати. Йому належить випуск “Бофонів” – це грошові знаки бойового фонду Української Повстанської Армії. Також Ніл створював проєкти печаток, бойових прапорів, бланків для Армії Нескорених.

.,.,.,.