28 Березня 2024

Як польський шляхтич з Підгайців Миколай Вольський алхімією займався

Related

Стребкові: подружжя професійних спортсменів

Їхні імена широко відомі у легкоатлетичному світі: він спеціалізується...

Тарас Радь: паралімпійський чемпіон з Тернополя

Зараз відомому паралімпійцю 23, коли він виборов своє перше...

Олександра Черевата: історія юної боксерки

Наснаги та завзяття цій спортсменці не позичати. Попри юний...

Василь Іванчук – гросмейстер з Тернопільщини

Український шахіст, гросмейстер, геній, володар багатьох титулів та нагород,...

Леонід Буряк: легендарний тренер і тернопільська “Нива”

Він став відомим завдяки футболу, встиг відзначитись в одеському...

Share

У стародавні часи широкого розвитку набула така наука як алхімія. Самі ж алхіміки щиро вірили в те, що можна отримати філософський камінь, який подарує його власнику вічну молодість, перетворити звичайний метал у дорогоцінне, коштовне каміння тощо. У погоні за бажаним, вони витрачали чимало коштів, часу і здоров’я, а дехто втрачав розум і божеволів, пише iternopolyanyn.com.

Попри те, що для багатьох ідеї алхіміків здавалися абсурдними, багато з них винайшли не, наприклад, “еліксир молодості”, а цінні хімічні речовини: твердий фарфор, рубінове скло, порох і багато іншого. Так, у XVI столітті польський шляхтич і державний діяч Речі Посполитої з Підгайців, у своєму маєтку в Кшепицях облаштував чималу алхімічну лабораторію, де разом із Міхалом Сендивогіусом проводив власні дослідження. 

Миколай Вольський – польський шляхтич, державний діяч Речі Посполитої

Меценатство та сприяння науці не було чимись винятковим для українських і польських магнатів. У XV – XVII століттях на українських теренах у повному обсязі було представлено комплекс усіх необхідних умов для розвитку соціокультурного феномену алхімії. Це дозволяє стверджувати про її можливість існування в тогочасному соціумі, однак остаточної відповіді на це питання ще досі немає.

Польський магнат Миколай Вольський був представником верстви населення, що перейнялася ідеями алхімії. Але свої задуми державний діяч реалізовував не на українських землях, а у власному польському маєтку.

Народився 1553 року в Підгайцях, що з 1534 року перебувало у володінні родинного гнізда Вольських, гербу Півкозич. Його батько, польський шляхтич Станіслав Вольський, обіймав посаду надворного коронного маршалка, був близьким до короля Сигізмунда ІІ Августа. Мати Барбара походила з шляхетського магнатського роду Тарновських, гербу Леліва. Її рід володів значними маєтностями в Галичині та Малопольщі. 

На 9 році життя юний польський шляхтич покинув рідний маєток і відправився до двору кайзера Фердинанда Габсбурга. Невдовзі виховувався у його сина, імператора Римської імперії Максиміліана ІІ, в австрійських містах Граці та Відні. А в 13-ть повернувся до Польщі через смерть батька. Перейняв чималий спадок. 

“Алхімік Сендзівой”, картина Яна Матейка. Вона символізує момент перетворення металу в золото. Кшепіцький староста Миколай Вольський і король Сигізмунд III Ваза схиляються над Міхалом Сендзівоєм, що стоїть на колінах. Джерело: фото wikipedia.org

У його власність перейшли містечко Підгайці, яке в 1605 продав Станіславу Гольському; Кшепицьке, Ольштинське і Рабштинське староства. Проте невдовзі був змушений знову покинути Польщу та продовжити свою освіту в Старому Світі. У 1600 році Сигізмунд ІІІ Ваза зробив Миколая Вольського надвірним коронним маршалком, а через 16 років здобув високий ранг Великого коронного маршалка. 

Продаж Підгайців був частково пов’язаний з алхімічною діяльністю польського шляхтича, але про це згодом.

Алхімія у житті коронного маршалка

При дворі нового короля Генріха ІІІ отримав чин королівського мечника (надвірний уряд, пов’язаний з обслуговуванням монарха). Близько 10 років проживав при дворі імператора Римської імперії Рудольфа ІІ Габсбурга. Саме тут вперше зацікавився алхімією. Миколай Вольський вірив в ідею та хороший результат розвитку науки, а тому й не жалів своїх коштів. 

Гравюра Пітера Брейгеля Старшого “Алхімік”, 1560-ті роки

Вже до Польщі повернувся з ідеями реалізації свого задуму, в 1586 році, після смерті ненависного польського короля Стефана Баторія. Оселився у замку в Кшепицях, який перетворив на свою резиденцію. 

У замку створив цілу алхімічну лабораторію, де спільно з алхіміком Міхалом Сендивогіусом вів активні роботи. Над чим насправді працював польський шляхтич і алхімік – достеменно невідомо, але якихось визначних результатів їх праця, вірогідно, не принесла. 

Шляхтич спокутує гріхи

Цікавим залишається питання, що ж насправді вплинуло на свідомість   п’ятидесятирічного Миколая Вольського, який, перебуваючи у Римі, намагався спокутувати свій тяжкий гріх, пов’язаний з чорною магією. Одні науковці стверджують, що наприкінці свого життя усвідомив про безбожність, але чи так це є насправді?

Вирішив побудувати монастир для монахів-камальдулів, яких покликав із собою до Польщі, та костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Саме тут закінчується історія маєтності Підгаєць та Козови як володінь Вольського. Він продав свій батьківський спадок шляхтичу Станіславу Гольському. 

Камальдульский монастир і церква в Білянах. Джерело: фото www.krakow.travel 

Костел таки побудував, у колишньому селі, тепер районі Кракова Белянах. Фінансував будівництво костелів, шпиталю для бідних, книгодрукарень тощо. 

Завдяки тривалій співпраці з алхіміком Міхалом Сендивогіусом, викупив декілька мануфактур, де й займався металургійною промисловістю. До кінця свого життя обіймав найвищу рангову посаду в Речі Посполитій – великого коронного маршалка. 

У Білянах, біля входу до монастиря, який збудував, навіки спочиває польський шляхтич Миколай Вольський. На його надгробку розмістили латиною слова про Страшний суд і страх прокляття замість імені. Його останньою волею стало поховання в білому камальдульському вбранні. 

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.