Війна – це подія, яка змінює все життя людини. Одразу на перше місце виходять питання безпеки, харчування, медичного забезпечення, опалення та безліч інших. Так було в Британії під час Другої світової війни, такий же досвід отримала Україна в 2022 р. А отже їх можна порівнювати і отримувати корисну інформацію. А тому детальніше про бомбардування, ціни на паливо та продукти харчування, евакуацію, суперечки, хто патріот, а хто ні, під час війни, вам розповість видання iternopolyanyn.
Як повідомляє видання Бабель, під час світової війни британці турбувались відключенням електрики, обмежень на пасажирські перевезення, продуктовими талонами, вбивством домашніх тварин через нестачу їжі, суперечками між різними верствами населення, скаргами на дії влади. Так було до початку німецьких бомбардувань. Після падіння перших бомб всі ці проблеми відійшли на другий план
Напередодні війни
Війну, в яку вступила Британія 3 вересня 1939 р., очікували давно. Більшість дипломатів і політиків країн Європи прагнули її уникнути або ж відсунути на невизначений термін. Але такі їх дії лише грали на руку німецькому диктатору Адольфу Гітлеру, який таким чином отримував можливість тиснути на сусідні країни проявляючи непомірні територіальні апетити. Так, було анексовано Чехію в 1938 р. Навіть після цього британський прем’єр-міністр Невілл Чемберлен мав змогу говорити: «Я привіз вам мир». Тобто, цей мир було отримано в результаті поділу демократичної країни. Далі більше. Гітлер на цьому не зупинився і продовжив висувати вимоги й до Польщі. А Італія, при підтримці Німеччини, розпочала вторгнення до Албанії.
Підготовка Британії до війни
Слід віддати належне британцям, вони почали готуватися до війни заздалегідь. І хоча на першому місці були армія, флот, озброєння, але значна увага приділялась і тилу. Зокрема, з 1928 р. британці вчилися як поводитися під час повітряних нальотів та газових атак. Важливу роль мав відігравати найбільший та перший в світі – лондонський метрополітен, який перетворився в бомбосховище.
Також британці вирішили відродити горезвісне міністерство інформації, яке значною мірою скомпрометувало себе в часи І-світової війни. Про що мова запитаєте ви? Справа в тому, що чиновники тоді обманювали населення і ліпили з німців недолюдків, які їли людей. А отже, така пропаганда мала асоціації з брехнею і не щирістю. З початком війни міністерство відновили. Підданим Георга VІ слід було пояснити причини війни і ситуацію на фронті. А тому тут було вирішено говорити правду.
Напередодні війни було сформовано «Національний комітет запобіжних заходів тварин», яким мав вирішити, що робити з тваринами, якщо почнеться війна. Дії, про які ми розповімо вам нижче, отримали назву британський холокост тварин.
Початок війни
1 вересня 1939 р. Гітлер вторгся до Польщі і так почалася Друга Світова війна. За два дні Британія оголосила війну Німеччині, але власні плани по військовій організації тилу були запущені одразу. Що це означає? Справа в тому, що британці розпочали підготовку до авіанальотів, а тому почалось вимкнення електрики, як засобу для світломаскування. Покарання були дуже суворими. Карали навіть за запалений в темряві сірник. Пізніше вони були лібералізовані.
Проблеми з освітленням скоро далися взнаки. До січня 1942 р. кожен п’ятий британець травмувався шукаючи в темряві дорогу чи якусь річ. Відповідно зросла кількість дорожньо-транспортних пригод. Зокрема, кількість загиблих в них, в порівнянні з тим же місяцем минулого року, зросла майже на 600 осіб (було 544; стало 1130). Услід за травмами та ДТП почала рости кількість пограбувань, крадіжок, шахрайства, убивств, згвалтувань. Отже, ставлення суспільства до відключення світла було переважно негативним.
Своєрідні проблеми очікували й тих, хто планував кудись їхати. Так, було зменшено кількість пасажирських потягів, вагони ресторани зникли, а на станціях було знято будь-які вказівники, щоб посилити дезорієнтованість німців, якщо вони спробують вторгнутися чи щоб таким чином ускладнити життя шпигунам. На початках це створило плутанину серед пасажирів та складнощі доїзду будь-куди.
Далі більше. Почалися проблеми з пальним. Бензин видавали лише військовим, а отже цивільні британці не могли нікуди доїхати. Уряд ж продовжував пояснювати британцям, що кожна їх поїздка не є такою важливою. Популярним було гасло: «Чи справді ваша подорож є необхідною?»
Важливою для британців стала проблема з продуктами. До війни Британія імпортувала майже 70% всіх продуктів, а тому коли почались військові дії виникла проблема з необхідністю годувати 50 млн. осіб. Вся справа в тому, що німецькі підводні човни з початку війни розпочали атаки на британські торговельні кораблі в тому числі й з продовольством. Запаси продовольства почали стрімко зменшуватись і уряду довелось створити Міністерство продовольства, яка розробило норми продуктів на одну людину. А тому вже в січні 1940 р. вся країна жила за продовольчими книжками. Щоб скористатись таким документом необхідно було спочатку зареєструватись в найближчому магазині, а вже далі можна було купувати. Щоправда з останнім були незручності. На магазин привозили продуктів лише певну кількість залежно від зареєстрованих покупців. І доступні там були лише м’ясо, сир, цукор та жири. Інших не було. А тому на них виросли ціни і вони протягом тривалого часу були в дефіциті. А отже, в часи війни магазини стали такими собі розподільчими пунктами, де можна було отримано дещо з необхідного, але не все.
Тернопіль і війна
Активна фаза реальної, а не «гібридної» війни розпочалась в Україні 24 лютого 2022 р. Російські ракети почали впали на Київ, Васильків, Вінницю, Одесу, Миколаїв. Країну, як і Тернопіль охопила контрольована паніка. В місті виникли довжелезні черги на шляхах, що відходили до Львова. Всі, хто відчував загрозу собі та своїм дітям розпочали евакуацію на захід країни, а також закордон. Загалом виїхало близько 7 млн. українців. За деякий час близько 3 млн. повернулося додому. Завдяки діям чиновників в місті було працевлаштовано велику кількість осіб. Найбільший попит зараз на водіїв та продавців.
Продукти харчування
Нестачі продуктів харчування не було, але українці вишикувались в черги і за ними. В перші дні складно було щось купити, бо більшість набирали побільше, а отже магазини не встигали викладати товари на полиці. А тому в ряді магазині Тернополя, як от «Калина», АТБ було введено обмеження на певні товари в одні руки. Як на сіль, туалетний папір, сірники, деякі види круп.
Майже 400 тонн продуктів було відправлено в Харків.
Міська влада заявила, що вони будуть моніторити ціни на харчі не допустять їх зростання.
В травні-червні виникла нестача палива, але її вдалося подолати після збільшення поставок палива із Заходу.
Інформаційна складова війни
Влада одразу взяла курс на інформаційну війну з ворогом. Дані про просування противника, його втрати, плани, поставки допомоги від союзників активно транслювались, а навпаки втрати українських солдатів приховувались. Зокрема, про втрати військових-тернополян можна було дізнатись лише прочитавши місцеві новини. Наразі загиблих українських героїв родом з Тернопільщини декілька десятків осіб. Також в мережі Інтернет є багато роликів, фото та історій в яких висміюються російські військові, лідери цієї країни та їх спроби завоювати нашу країну.
Бомбосховища та місця розміщення переселенців
Вже на початок березня Тернопільщина прийняла і розмістила понад 20 тис.переселенців з інших регіонів. Було розгорнуті наметові містечка.
В перші дні війни в школах міста, на підприємствах було розгорнуто бомбосховища. В цих же установах (школи №3, 4, 28, 29 та інші) розпочали роботу пункти прийому біженців. Зокрема, територія заводу «Опілля», що на вул. Текстильній приймала таких людей прямо із залізничного вокзалу. В ряді шкіл переселенці жили тривалий час. Лише в липні почалося їх розселення в гуртожитки. Підприємства, установи та організації міста (Міський центр фізичного здоров’я населення, училище побутових послуг, підприємство «Саюз» та десятки інших) активно включилися в організацію оборони Тернополя, почалося формування територіальної оборони, відбувався пошук «міток», шпигунів, дивилися за світломаскуванням, дотриманням комендантської години, в’їзду та виїзду за межі міста, відбувся збір коштів, продуктів для ЗСУ, пошиття форми, виготовлення «їжаків», пляшок із запалювальною сумішшю, плетіння сіток та багато іншого.
Волонтерська діяльність
Наразі в місті діють 15 волонтерських штабів, які забезпечують ЗСУ, переселенців, ТРО всім необхідним. Зокрема, Відділ забезпечення Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор”, Рада Протестантських церков Тернопілля, БФ «Світло Реформації», Логістичний центр “Арс”, Молодіжний центр Тернопіль, Благодійний фонд Тернопіль, Пласт-Тернопіль, ЗУНУ-ТРО, Gorgany, Тернопільський центр забезпечення мобілізованих при військовому комісаріаті, Міжнародний благодійний фонд “Дар життя”, Освітянський волонтерський штаб, Самоорганізовані, Катедра, Волонтерський центр, Волонтерський центр при ТНПУ ім.Гнатюка, Благодійний фонд «Shelter Ternopil», Фундація Відкритих Дверей, Волонтерська група “Рідний край”.
Медична сфера
Значні зміни відбулися в медичній сфері. В медичному університеті було відкрито курси для отримання навичок надання першої медичної допомоги. Багато роботи отримали працівники медичної сфери. Інколи за день поступає 160 хворих. Особливу в обласній лікарні. Інколи доводиться проводити по 70-80 операцій на день. Навіть вночі. Не всі пацієнти, це часто переселенці, мають змінний одяг, а тому його доводиться шукати, а також документи, медичні картки. Також в цій галузі довелось працевлаштувати понад 96 осіб медичного персоналу з інших регіонів.
Отже, у війнах є багато спільного, але й є відмінності. А що ви помітили спільного та відмінного в цих подіях?
