Александр Малецький, хоч і не був українцем (поляк за походженням), але своїми здобутками у спорті прославив як Польщу, так і частково Україну. А все тому, що народився на Тернопільщині, пише iternopolyanyn.com.
Його участь в Олімпійських іграх 1928 року принесла бронзу й визнання, і водночас стала завершальним етапом у спортивній кар’єрі. Що ж трапилося?
Біографічні відомості про Александа Малецького
Саріуш Александер Антоні Влодзімеж Малецький з’явився на світ 4 вересня 1901 року в невеличкому селищі Зарубинці, що на Тернопільщині (тодішній частині Королівства Галичини й Володимирії, Збаразького повіту, Тернопільського воєводства). Його батьки, Владислав Адальбертус і Марія Евеліна Рудзевич, були поміщиками, проживали в достатку.
Александр Малецький здобув освіту в одній з найкращих приватних гімназій Львова ім. А. Міцкевича. Однак, в 6 класі, через загострення відносин між українцями й поляками, що переросло у війну, призупинив навчання і пішов добровольцем на фронт. Хлопцю було лише 17 років, а він вже став учасником історичної битви під Львовом. На цьому не завершилося.
Після отримання сертифіката зрілості повернувся у військову частину, що в Кракові. Перебував у добровольчих лавах полку уланів.
Після демобілізації здобував освіту в Краківській академії образотворчих мистецтв на факультеті живопису, але художником таки не став, і взагалі не пов’язав своє життя з мистецтвом. У 1928-му завершив навчання у школі резерву підхорунжих кавалерії.
Військова справа, ймовірно, подобалася чоловіку більше. Його останній курс кандидатів в командири лінійних ескадрилій закінчився у 1937 році. Тоді чоловікові було всього лише 36 років, а він вже мав чималий досвід і чин поручика запасу.
Спортивна кар’єра
Окрім військової справи, Александер Малецький захоплювався фехтуванням. Цим видом спорту розпочав займатися ще в студентській секції у 1922 році.
З кінця 21-го року ХХ століття разом зі своїми побратимами відновив роботу “Краківського фехтувального клубу АЗС”. До завершення спортивної кар’єри там і виступав. В історію польського спорту Александер Малецький увійшов як піонер з фехтування.
У 1924 році Александер Малецький вперше став чемпіоном з фехтування Польщі, вдруге – у 1928-му. Він досягнув успіху в турнірі з нагоди 15-річчя перемоги “Краківського фехтувального клубу АЗС”.
Майже завжди був першим, зокрема, і на міжнародній арені в складі польської збірної.
Александер Малецький – учасник Олімпійських ігор
Александер Малецький був учасником Олімпійських ігор двічі. У 1924 році фехтувальник не приніс перемогу Польщі, а от у 1928-му став олімпійським чемпіоном з фехтування в Амстердамі та бронзовим призером в командному вступі.
Поляки обійшли команди Англії та США, показали блискавичний результат. Щоправда, у двобої за перші місця вони таки поступилися Угорщині. Бронзова медаль – це перша олімпійська нагорода в історії фехтування Польщі.
На цьому спортивна кар’єра олімпійського призера Александра Малецького завершилася. Його рішення дотепер для багатьох здається дивним. Люди, ймовірно, ставлять запитання: “Що ж насправді повпливало на рішення молодого спортсмена піти з фехтування, після того, як той здобув славу на Олімпійських іграх?”.
А чи, може, його кінцевою метою була лише перемога на іграх? Відповіді не існує дотепер, а версій – чимало.
Завершення спортивної кар’єри та останні роки життя
Після блискучого виступу на Олімпійських іграх, Малецький прийняв рішення піти зі спорту та повернувся в родовий маєток під Збаражем, де разом з батьком займався господарською роботою.
У 1939 році з початком Другої світової війни, колишній спортсмен покинув рідний дім і пішов на фронт. Воював як лейтенант запасу Корпусу охорони кордону. Боровся з частинами вермахту.
А що ж було далі? Насправді – невідомо. Відомості про Александра Малецького закінчуються в 1939-му. Існує припущення, що він загинув під час перетину Угорського кордону.
