Цьогоріч минуло 37 років з дня великої трагедії в історії української держави – катастрофи на Чорнобильській АЕС. Чимало українців були направлені радянською владою для ліквідації наслідків аварії. Одним з них був тернополянин Сергій Анцібор. Повідомляє «iternopolyanyn» з посиланням на «Суспільне».
Поїхав на ЧАЕС добровольцем
В Чорнобильську зону мешканець Тернополя потрапив у віці 29 років. Сергій Анцібор перебував на атомній станції більше як рік – з 7 липня 1986 року до 31 липня 1987 року.
На момент вибуху на Чорнобильській АЕС чоловік працював у дорожньо-патрульній службі Тернополя. Сергій Анцібор добровільно погодився поїхати ліквідовувати наслідки через три місяці після трагедії.
За словами тернополянина, в Чорнобильську зону направляли тих, хто вже мав дітей. В нього на той час підростали двоє малюків.
Батальйон, в якому працював Сергій Анцібор, налічував 120 людей. Ліквідаторів поселили за 90 кілометрів від Чорнобильської зони. До обов’язків тернополянина та його колег входило патрулювання доріг в зоні ураження.
Кожного дня Сергій Анцібор їздив на патрулювання. Усі працювали без вихідних. Окрім патрулювання доріг батальйон займався евакуацією людей та перевезенням зараженої техніки. Коли в Чорнобилі збудували бетонний саркофаг, радіоактивну техніку збирали по місту та звозили в могильники.
Як вплинула на тернополянина радіація
Інформацію про масштаби катастрофи радянська влада намагалася всіляко приховати. Однак, тернополянин та його колеги бачили, що відбувалося насправді в Чорнобильській зоні. Керівництво запевняло патрульних, що доза радіації в 50 рентгенів є безпечною для здоров’я.
Сергію Анцібору та його колегам вдалося віднайти військові прилади для вимірювання радіації, які, щоправда, були слабенькими, проте показники на них зашкалювали. З засобів захисту керівництво видавало ліквідаторам лише звичайну польову форму, дозиметри та маски на обличчя. При цьому, щоб покурити, чоловіки знімали маски, їм ніхто не пояснював наскільки небезпечно вдихати радіоактивне повітря.
Кожного дня ліквідатори працювали у вкрай складних умовах. Оскільки людей катастрофічно не вистачало, доводилося погоджуватися на такі небезпечні умови. Робота в зоні ураження не пройшла безслідно для здоров’я патрульних з батальйону, багатьох з них вже немає в живих.
За словами ліквідатора, вплив радіації проявився не відразу. В кого з патрульних був слабший імунітет, одразу почалося нездужання та нудота. Через місяць після повернення додому практично всі ліквідатори відчули погіршення здоров’я: в когось почали псуватися зуби, в інших – погіршився слух, пропадав голос. Кальцій в кістках поступово перетворився на стронцій.
Для Сергія Анцібора поїздка в Чорнобильську зону також не пройшла без наслідків. Він отримав інвалідність другої групи. Після Чорнобиля тернополянин не міг знайти роботу в рідному місті, тому певний період працював дільничним у Білій Церкві. Лише через три роки він повернувся до райвідділку поліції в Тернополі.
