Іван Пулюй – видатний тернополянин, який відомий на весь світ своїми винаходами. Один з них – це рентгенівські промені. За їх допомогою вдається виявляти численні хвороби і загалом активно використовувати в медицині, фізиці та інших сферах. І хоча він не зміг захистити свій винахід і довести, що саме уродженець Тернопільщини є автором рентгенівської трубки, але тим не менше його вклад в цій сфері безперечний. Його винаходи зберігаються по численних музеях, а ім’я відоме в усьому світі. В той же час його життя, життя його родини, а також зроблених ним винаходів було непростим, трагічним, героїчним, а інколи й таємничим, а тому детально про це розповість iternopolyanyn.
Як повідомляє видання Локальна історія, Іван Пулюй був видатною постаттю своєї епохи.
Сім’я та освіта
Іван Пулюй народився в Гримайлові в сім’ї заможного селянина. Пізніше батько став бургомістром. Батьки бачили в синові служителя церкві, а тому дали хорошу освіту вдома, далі відправили в Тернопіль в німецькомовну гімназію, а звідти у Відень в духовну гімназію. Але він вже на той час не бачив себе духовною людиною і прагнув до практичної допомоги українцям в розвитку їх освіти, а тому створив таємне товариство української молоді «Громада». А навчаючись у Відні на останньому курсі семінарії почав відвідувати у Віденському університеті лекції з математики, фізики, астрономії, механіки і сказав близьким, що «навіть ангели не вмовили би його покинути експерименти та дослідження».
Наука і досягнення
Далі більше. Після закінчення навчання в 1872 р. Іван Павлович працює у фізичній лабораторії професора фон Лянґа. Потім викладає в закладах Рієца, Страсбурга, Відня, Праги. Стає ректором Празької політехніки, а через декілька років одночасно і деканом одного з її факультетів. Коли він читав лекції, то в аудиторіях не було вільного місця. Його запрошували як експерта з питань енергетики, державних справ (пропонували стати міністром освіти). Він був знайомий з Альбертом Ейнштейном. Автор теорії відносності гостював в українського вченого, відвідував його на роботі й навіть гостював в Івана Пулюя. Їхні діти теж приятелювали.
Іван Павлович отримав кілька нагород за свої винаходи, які були презентовані на Всесвітній виставці в Парижі в 1878, 1881 рр. За цей час він пише численні статті про катодні промені, тертя повітря від температури, електротехніки, Х-промені (рентгенівські промені). І хоча за їх винахід він не отримав Нобеля, але залишився відомим в науковому середовищі, як визначний дослідник. У 1896 р. Іван Пулюй отримав повне зображення людини (дитини) за допомогою рентгенівських променів високої якості. Пізніше це зображення було опубліковано в англійському журналі «The Photogram». Також він працював в галузі молекулярної фізики, електротехніки, промислової енергетики, займався проектуванням електростанцій. Він винайшов телетермометр, телефонну станцію із захистом проти сильного струму, а ще багато ламп. Серед них вакуумна, освітлювальна з нитками розжарювання, неонову і шахтарську. Зокрема, у 1916 р. Іван Пулюй передав Технічному музею Відня 47 своїх винаходів, експонатів. Серед них 7 катодних ламп.
Пулюй і українці
Багато працюючи в науковій сфері Іван Пулюй не забував про свою батьківщину. Перебуваючи у Відні, він створив програму видання українських праць релігійного та освітнього спрямування. Створив товариство «Праця», написав фізико-математичну та ботанічну термінології українською мовою. Займався перекладом. Зокрема, переклав підручник з геометрії для українських гімназій та книгу «Молитослов», що була видана 6 тис. тиражом. Половину тиражу відправив українським військовим в австрійській армії. Також Пулюй допомагав Пантелеймону Кулішу у перекладі Біблії українською. Після смерті останнього завершував роботу разом з Іваном Нечуєм-Левицьким. Іван Павлович закликав австрійську владу відкрити для українців університет у Львові і намагався поширити переклад Святого письма в царській Україні.
Нащадки Пулюя
В нього була велика сім’я. Одружившись у 1884 р. з Катериною-Йосифою-Марією Стозіцькою (Катаріною) вони виховали 6 дітей: 3 хлопчиків і 3-х дівчаток (Наталя, Ольга, Марія, Юрій, Павло та Олександр). Ще декілька дітей померли в дитинстві. Доньки стали вчителями. Павло став лікарем, а Юрій та Олександр навчалися на інженерів.
Олександр Пулюй і втрачена лампа
Найбільш активним був Олександр, а тому декілька слів про нього. Олександр після смерті батька в 1918 р. записався в УСС (українські січові стрільці), далі в часи Другої світової був у складі німецької контррозвідки. Він вважав, що поразка Росії, дасть шанс Україні. Після війни займався кіно, хотів зняти документальний фільм про батька. Але йому не вдалося. Причина? Лист від директора Технічного музею Відня. Там було сказано, що лампи Пулюя, які були передані на збереження музею в 1916 р. зникли!
Олександр зазначав своїх записах, що бачив їх в кабінеті директора після війни. Він також почав підозрювати у їх викрадені росіян, які до 1955 р. перебували в Австрії і у Відні в якості окупантів.
«Чорт знає, куди були продані лампи. Можливо, це зробили росіяни ще під час окупації?»
Пізніше вдалося знайти одну з ламп, але при перевірці виявилось, що вона фабричного виготовлення. В той же час пошуки експонатів тривають. Цим вже займається правнучка Івана Пулюя – Сабіна. Чому так важливо знайти саме ці лампи? Тому що це було б історично справедливо. Іван Пулюй власноруч виготовляв всі свої винаходи. А для одного з них навіть використав волосся дружини.
Отже, безперечно Іван Пулюй видатний український дослідник. Його ім’я носить Тернопільський технічний університет. Якби Україна мала свою державність в кінці ХІХ ст., то можливо вдалося б захисти винахід Івана Пулюя. Тим більше, що його конкурент, Вільгельм Конрад Рентґен наказав знищити власні наукові нотатки про відкриття. Можливо таким чином не хотів показувати свою нездатність детально пояснити процес роботи рентгенівського проміння. Можливо тут є інша таємниця. Як і таємниця з лампами. Де вони? В приватних колекціях чи російських музеях? Вважаємо, історія ще дасть відповідь на це питання. А ким для вас є Іван Пулюй?
