У вересні 1939 року Тернопіль захопили військові Червоної армії у зв’язку з домовленостями пакту Молотова-Ріббентропа. На той час місто було частиною Радянського Союзу. Радянізація супроводжувалася численними репресивними заходами Та вже у липні 1941 року ситуація різко змінилася і Тернопіль окупували німецькі нацисти. Вона тривала 33 з половиною місяців. Тернопіль входив до дистрикту «Галичина», пише iternopolyanyn.com.
Хто керував Тернополем?
Націонал-соціалістична німецька робітнича партія керувала Тернополем та іншою частиною Галичини. Українців до адміністрації не залучали. Серед окупантів важливу роль відігравала поліція, через яку і відбувалася комунікація між німецькою владою та українцями. Цими питаннями займався Український крайовий комітет, під керівництвом Костя Паньківського. Таємною поліцією загарбників було гестапо. В’язниці та керівництво гестапо перебувало у Тернополі, Станіславі, Львові та Дрогобичі, а згодом відкрили і в Коломиї, Сокалі та Чорткові. Метою гестапо було виявляти ворогів Третього рейху і карати їх.
Схожими справами займалася Служба безпеки. До неї входили айнзацгрупи ( оперативні групи) – спеціальні каральні загони. Окупанти, які зайняли українські міста, грабували будинки, вбивали нескорених, виселяли людей з їхніх помешкань. Відбирали коштовності та меблі. Від таких заходів страждали українці та поляки, а найбільше дісталося євреям через жорстку расову політику до них з боку нацистської Німеччини. Такі погроми були спонтанними і хаотичними.
Хто чинив опір окупантам?
Бандерівці-націоналісти від початку окупаційного періоду були єдиним формуванням, яке могло чинити опір нацистам. Тому українська нація стала для них – ворогом номер один. Німці усвідомили це після проголошення Акту відновлення української державності у червні 1941 року. Тож почали арешти лідерів проукраїнського руху – Степана Бандеру, Ярослава Стецька, Миколу Лебедя. Загалом Тернопіль грав стратегічну роль для німецької армії. Тож тут були зосереджені великі людські ресурси, а саме місто слугувало військовою фортецею.
Вже навесні 1944 року розпочалася кривава «битва за Тарнополь», яку німецькі окупанти перетворили у фортецю. Бої відбувалися за кожен дім і кожну вулицю. Криваві протистояння тривали половину місяця. Це була знакова подія Другої світової війни. Від Червоної армії на захист міста постало українське формування – дивізія «Галичина».
Врешті-решт у квітні 1944 року Тернопіль таки звільнили від німецьких окупантів. Це було завдяки 60-ої армії Першого Українського фронту. Внаслідок цієї військової операції зруйнували 85% Тернополя. Через це органи влади були розміщені у Чорткові.
Вже у серпні 1944 року керівництво Радянського Союзу перейменувало Тарнопіль у «Тернопіль». У 50-60 роках 20 століття архітектори Новиков і Панчук повністю відбували Тернопіль.
Зазначимо, що Тернопільська область була чи не першою областю , котра почала боротися за звільнення від окупантів.
