Містяни, в честь яких названі вулиці Тернополя

16. August 2021 Oleksandr Bulava

Вулиці міста носять імена багатьох відомих людей, серед яких є гетьмани, письменники, громадські діячі та інші видатні особисті, вклад яких в розвиток української державності та культури не залишився не поміченим. Повідомляє «Iternopolyanyn».

1. Бульвар Дмитра Вишневецького

1

Бульвар знаходиться в мікрорайоні Аляска. Свою назву отримав в честь князя Дмитра Байди-Вишневецького. Дмитро Байда-Вишневецький – видатний козацький ватажок.

В 1552 році після спорудження фортеці на острові Мала Хортеця козаки вибрали Вишневецького своїм гетьманом. Він об’єднав навколо себе козацьке військо і завдяки складним політичним крокам намагався організувати боротьбу проти нападів кримсько-татарських орд.

Дмитро Вишневецький вважав козацтво своєю головною силою, завдяки якій він намагався реалізувати політичні задуми. Історики вважають, що саме діяльність гетьмана спрямувала козацтво в правильне русло та дала йому поштовх до розвитку.

За часів Дмитра Вишневецького засновано Запоріжську Січ – головну козацьку фортецю. Козацтво було не лише військовою організацією, але й політичною структурою з міжнародними зв’язками. Воюючи проти татарських орд він отримав у ворогів прізвище «найвеличніший ворог Блискучої Порти».

2. Проспект Степана Бандери

2

Проспект Степана Бандери є центральною вулицею Тернополя, де знаходиться чимало важливих для міста будівель. Назвали проспект ім’ям відомого українського політичного діяча, який був засновником націоналістичного руху. Степан Бандера є уродженцем Івано-Франківської області. Все своє життя він присвятив боротьбі за незалежність України. Степан Бандера очолив український націоналістичний рух в 20 столітті.

Керівник націоналістичного руху спільно з Ярославом Стецьком виступив автором Акту відновлення української держави проголошеного 30 червня 1941 року, за що був ув’язнений та практично до кінця життя переслідувався радянською владою. Оцінка особистості Степана Бандери є досить неоднозначною. Зокрема, після розпаду Радянського Союзу його ім’я в багатьох українців асоціювалося з символом боротьби за незалежність країни.

Хоча, зовсім інше бачення постаті Степана Бандери в жителів Польщі та Росії. Вони навпаки звинувачують провідника націоналістичного руху в фашизмі та тероризмі, оскільки нібито за його вказівками відбулася ліквідація керівників інших націоналістичних рухів, які не погоджувалися з позицією Степана Бандери. Варто додати, що в честь нього названий і Центральний стадіон Тернополя.

3. Вулиця Михайла Драгоманова

3

Вулиця Михайла Драгоманова розташована на мікрорайоні «Дружба». Вкінці вулиці розпочинається парк «Топільче».
Михайло Драгоманов належав до роду Драгоманових. Уродженець Полтавщини був відомим істориком, філософом та літературознавцем. Саме Михайло Драгоманов вважається засновником українського соціалізму.

Він прагнув, щоб Україна стала провідною європейською державою. На думку Михайла Драгоманова, позбутися імперського гніту можливо було за підтримки народу. Однак, на той час українці ще не мали достатнього рівня культурного та соціального розвитку, а тому могли піти за лідером – патріотом, який створить громадівський соціалізм.

Михайло Драгоманов вважав, що в суспільстві неможливе існування приватної власності на будинки та землю, адже все майно слід передати в розпорядження сільських та робітничих громад. Після того як українця почали переслідувати за політичні погляди, він виїхав до Женеви, де не забував про рідну країну. Натомість створив осередок української політичної еміграції.

4. Вулиця Гетьмана Мазепи

4

Вулиця Гетьмана Івана Мазепи знаходиться в мікрорайоні «Дружба». Свою назву отримала в честь видатного українського гетьмана.

Варто додати, що Іван Мазепа був відомим військовим та політичним діячем. Після того як його обрали гетьманом Іван Мазепа намагався утвердити інститут гетьманства в Україні. Саме за його правління відбувся значний економічний розвиток Лівобережної України. 

Політика гетьмана була спрямована на відновлення кордонів козацької держави у тому виді, в якому вони існували за часів Богдана Хмельницького. Іван Мазепа дбав не лише про соціально-економічний розвиток, але й про розвиток культури. Зокрема, в часи гетьманства відбулося піднесення освіти, науки та мистецтва.

Хоча, Іван Мазепа і дбав про підтримку православної церкви, намагаючись створити образ невдячного зрадника, Російська православна церква проголосила гетьману анафему. Понад два століття в церквах Російської імперії щорічно проголошували Івану Мазепі анафему.

І до сьогодні в Києво-Печерській Лаврі гетьмана піддають анафемі, адже російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату так і не зняли її.

5. Вулиця Лесі Українки

5

Вулиця Лесі Українки розташована в мікрорайоні «Східний». Таким чином в Тернополі вшанували пам’ять видатної української письменниці. В місті встановлена також і меморіальна дошка присвячена Лесі Українці.

Справжнім ім’ям Лесі Українки є Лариса Петрівна Косач. Вона знана не лише як письменниця, але й як перекладачка, фольклористка та культурна діячка. За ініціативи Лесі Українки створено літературний гурток «Плеяда»

Леся Українка входить до списку найвпливовіших жінок давньої та сучасної України. Вона зайняла почесне місце в історії української літератури, оскільки активно збагатила літературу новими мотивами, сприявши її виведенню на світовий рівень. Так, у своїй поезії Леся Українка вдало застосовувала оригінальні строфічні будови такі як верлібр, п’ятистоповий ямб. Також вона додала ритміки та метрики українській поезії.

В 1951 році могилі письменниці присвоєно статус пам’ятки історії національного значення. В лютому 2011 року Верховна Рада винесла постанову, якою визначила святкувати 140-річчя з дня народження Лесі Українки на загальнодержавному рівні.

6. Вулиця Івана Франка

6

На вулиці Івана Франка в Тернополі знаходиться чи не найбільше архітектурних пам’яток. Цікаво, що до 1948 року вулиця мала назву «Стрілецька Вища».

В історичних архівах збереглася інформація, що заселення вулиці розпочалося ще в 17 столітті. В ті часи вона доходила до Збаразького передмістя, що межувало з вулицею Збаразька. В 17 столітті на вулиці розташовувався дитячий садок та каса допомоги рядовим поліції.

В 1948 році вулиця отримала свою сучасну назву – її перейменували на честь відомого письменника, громадського діяча та науковця Івана Франка.

Відвідавши вулицю, ви зможете побачити чимало цікавих забудов. Так, до наших часів в досить хорошому стані збереглася вілла, де мешкали заможні тернополяни. Збудували будівлю ще в 1894 році. Колись тут проживав місцевий лікар Олександр Грабовський. Сьогодні в приміщенні вулиці знаходяться дитяча бібліотека та музей «Літературне Тернопілля».

Також на вулиці колись розміщувалася учительська бурса, яка виконувала роль гуртожитку для синів вчителів з повітів, які навчалися в закладах Тернополя. За бурсу дбали вчителі. До наших днів будівля збереглася практично в незмінному вигляді.

7. Вулиця В’ячеслава Чорновола

7

Однією з вулиць Тернополя є вулиця В’ячеслава Чорновола. Назвали її в честь політика. Вулиця простягається від Театрального майдану до вулиці Богдана Хмельницького.

На вулиці Чорновола розташована також пам’ятка садово-паркового мистецтва – сквер з однойменною назвою. Заклали парк ще в 1967 році на місці розвалин будинків. В 1977 році Тернопільська обласна рада присвоїла статус об’єкта природно заповідного фонду, що мав назву «Червоноармійський сквер». В 2015 році у зв’язку з декомунізацією його перейменували на «Сквер по вулиці В’ячелава Чорновола».

Варто додати, що В’ячеслав Чорновіл був очільником українського національно-визвольного руху в 80-90-х роках. Саме він виступив ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності України.

До смерті В’ячеслав Чорновіл очолював Народний рух України. Загинув політик 25 березня 1999 року. І до цього часу обставини його загибелі викликають чимало питань. В’ячеслав Чорновіл загинув в ДТП неподалік Борисполя. Багато українців вважають, що його прибрали як сильного конкурента на президентських виборах. Політик завжди виступав проти національної дискримінації українців.

8. Вулиця Родини Барвінських

8

Вулиця Родини Барвінських розташована біля центральної частини Тернополя. Свою назву отримала на честь відомої родини Барвінських. Представники сім’ї були священниками, громадськими діячами та вчителями. Вулиця розпочинається після вулиці Степана Качали та проходить до вулиці Богдана Хмельницького.

Слід зазначити, що Барвінських вважають одними з найстаріших польсько-українських родин. Рід бере свій початок з 11 століття. Вважається, що в Галичину Барвінські переселилися після походу військ Казимира ІІІ. До 17 століття представники роду переважно займалися військовою справою, а після 17 століття в основному займалися релігійною діяльністю – були священнослужителями.

Найбільш відомим у родині був Мартин Барвінський. Він обіймав посаду ректора Львівського університету протягом 1837-1838 років. Мав звання доктора теології та професора.

В честь сина Мартина Барвінського – Василя Барвінського названо музичну школу в Тернополі. Василь Барвінський був відомим композитором, піаністом та музично-громадським діячем. Його вважають одним з основоположників музичної освіти в Тернополі. Спочатку Василь Барвінський очолював Музичний інститут імені Миколи Лисенка, згодом – Львівську державну консерваторію.

9. Вулиця Леся Курбаса

9

Вулиця Леся Курбаса простягається від вулиці Володимира Великого до вулиці текстильної. Вулицю назвали в честь видатного українського режисера та актора Леся Курбаса.

Народився Лесь Курбас у місті Самбір Львівської області. Освіту здобував спочатку в Тернопільській гімназії, після цього в Львівському університеті.

В 1915 році Лесь Курбас став очолив у Тернополі перший стаціонарний український професійний театр під назвою «Тернопільські театральні вечорниці». Через рік талановитого актора запросили в Київ, де він з групою акторів початківців заснував Молодий театр. На сцені театру глядачі могли побачити постановки сучасної та класичної драматургії.

За позицію українського націоналіста Леся Курбаса звільнили з посади художнього керівника. Згодом актор постійно піддавався репресіям з боку радянської влади. В 1933 році його заарештували за участь в Українській військовій організації. 3 листопада 1937 року Леся Курбаса розстріляли. Варто додати, що на Тернопільщині в містечку Скалат знаходиться меморіальний музей-садиба Леся Курбаса.

10. Вулиця Михайла Паращука

10

Вулиця Михайла Паращука розташована в історичній частині Тернополя. Свою назву вулиця отримала в честь українського архітектора та скульптура Михайла Паращука. Вулиця починається від вулиці Руської та йде в напрямку до вулиці Живова. Ім’я скульптора присвоєно Тернопільському вищому професійному училищу №4.

Михайло Паращук є уродженцем села Варваринці Тернопільського району. З юного віку Михайло захоплювався скульптурою, зокрема допомагав оздоблювати церкви у Струсові та декорувати ратушу в Новому Сончі.

В основному Михайло Паращук працював в напрямках декоративної та монументальної скульптури. Саме митцю належить авторство відомо пам’ятника Адаму Міцкевичу в Львові. Також Михайло Паращук брав безпосередню участь в оздобленні  будівель Львова таких як Оперний театр, Університетська бібліотека та Промисловий музей.

Після Першої світової війни Михайло Паращук переїхав до Болгарії, де активно продовжував займатися мистецтвом. В столиці країни Софії українець виконував художнє оформлення Міністерства оборони, Військової академії, Бібліотеки Святого Кирила та Мефодія, Академії наук та інших.