У Тернопільській області вшанували пам’ять Героїв бою під Крутами, зокрема Левка Лукасевича. Пам’ятну дошку на його честь відкрили на фасаді школи у селі Мшанець, щo на Зборівщині. Далі на iternopolyanyn.
Ким були родичі героя?
Левко Лукасевич був студентом-революціонером, сім’я якого проживала у Мшанці Теребовлянської громади. Місцеві і не здогадувалися, що тоді в їхньому селі жив майбутній герой.
Староста Мшанця Теребовлянської громади Ольга Сороцька розповіла «Тернопіль 1», що дідусь Левка працював у селі парохом 37 років. Він був також одним із забудовників місцевої церкви. Після довготривалих досліджень виявили, що Левко не проживав у селі, втім гостював тут із батьком. Лукасевич був одним із тих, хто вижив у бою під Крутами.
Кандидат історичних наук і доцент кафедри журналістики ТНПУ ім. Гнатюка Петро Гуцал розповів, що Левко Лукасевич був одним шістнадцятирічним гімназистом з-поміж 600 вояків. Він був сином відомого лікаря і уродженця Тернопілля, який зростав у Мшанці Євмена Лукасевича.
Де проживав Левко?
Фото – ТОДА
За словами Петра Гуцала, молодий вік не завадив хлопцю відстоювати країну під Крутами. Після цих подій, він переїхав у Чехію. Він перебував у діаспорі спочатку в Женеві, потім – у Празі, де здобув освіту і жив там до кінця життя. Помер у 1982 році.
Відомо, що участь у заході з нагоди вшанування взяли курсанти, представники духовенства, влади і жителі села. Відкривали дошку урочисто під патріотичні пісні та вірші. Вшанували хвилиною мовчання і тих, хто загинув під Крутами, і тих, хто загинув на Донбасі, захищаючи Україну.
Заступник голови Тернопільської ОДА Віктор Устенко ствердив, що потрібно розвінчувати міфи щодо української історії і популяризувати власних героїв. А саме тих- хто присвятив своє життя боротьбі за Україну, в якій ми зараз проживаємо.
Зараз планують відкрити пам’ятник ще одному герою із Тернопілля- Миколі Лизогубу, який теж брав участь у бою під Крутами. Втім, він там і загинув.
Додамо, що бій під Крутами відбувся 29 січня 1918. Майже триста гімназистів, офіцерів і просто патріотів боролися проти кількатисячної радянської армії. У Крутах на залізничній платформі за 130 кілометрів від столиці на той час було більше 500 українських студентів, юнаків, вояків. В їхньому озброєнні – 16 кулеметів і одна гармата. Більшовиків було чимало тисяч, вони мали бронепоїзд і артилерію. Під керівництвом генерала Михайла Муравйова, вони повинні були доїхати до Києва. Сам бій під Крутами відбувався більше п’яти годин. Молоді хлопці відбили атаки ворога, але заплатили за це високу ціну – Переважно це були студенти без військових навичок чи бойового досвіду. Бій під Крутами став важливою частиною української історії, хоча в радянський час ці події дуже перекручували, тож з’явилося чимало міфів. Убитими, пораненими чи зниклими безвісти вважається 250-300 вояків.
