Кременець- мальовниче місто Тернопільської області, що розкинулося серед найдавніших Кременецьких гір. Це місто де кипить, вирує та буяє невгамовне студентське життя. Колись Кременець був освітнім центром Волині. Сюди приїжджали навчатися студенти з усіх куточків нашої держави і не тільки. Серед низки навчальних закладів, представлених у цьому місті, почесне займає Кременецьке медичне училище імені Арсена Річинського (зараз Кременецький медичний фаховий коледж імені Арсена Річинського). Далі на iternopolyanyn.
Це не є найстарішим закладом Кременця й усієї Тернопільщини, проте вже більше 80 років видаває путівку в життя молодим, кваліфікованим спеціалістам, що продовжують працювати на ниві охорони здоров’я не лише нашої держави, але й на далекому зарубіжжі.
Фельдшерсько-акушерська школа
Кременецький медичний фаховий коледж до сьогодні залишається осередком підготовки кваліфікованих молодших спеціалістів у системі охорони здоров’я України з більш ніж вісімдесятилітньою історією. Бере початок ще з 1940 року. Тоді у Кременці було створено фельдшерсько- акушерську школу, що через деякий час реорганізували у медичне училище, а згодом – фаховий коледж.
Кременецький медичний фаховий коледж імені Арсена Річинського є вищим навчальним закладом другого рівня акредитації. Після окупації радянськими військами Тернопільської області, розпочалася активна реорганізація медицини краю. Вона перебувала не в найкращому становищі й потребувала змін, через те, що польська влада виділяла мізерні кошти на її розвиток. У повітах не вистачало працівників і медичних закладів. Більшість лікарів були погано підготовленими й потребували якісної освіти, зокрема підвищення своєї кваліфікації.
Радянська влада сприяла розбудові лікарень, поліклінік і закладів освіти з медичної підготовки. Мабуть медична реформа – це чи не найкраще, що вдалося здійснити на українських землях. Хоча і вона мала свої недоліки. Кваліфікованих медичних працівників у державі, зокрема на Тернопільщині не вистачало. Варто також зазначити, що у ті часи точилися важкі бої між радянською армією та німецько-фашистськими військами.
Ця гостра ситуація також сприяла у зацікавленості тогочасного уряду в розвитку медичної сфери. У 1940 році в Кременці було відкрито фельдшерсько-акушерську школу за потреби військових шпиталів армії СРСР. Це рішення також було ухвалено президією Тернопільського облвиконкому “Про організацію фельдшерсько-акушерської школи в Тернополі”.
Фельдшерсько-акушерську школу планували відкрити у обласному центрі – Тернополі. Та з деяких причин її не могли розмістити в цьому місті. Що цікаво, про набір у лави майбутніх медиків навіть сповістили до обласної газети “Вільне життя”. Через певні труднощі з розміщенням школи у Тернополі, було прийняте рішення, щодо її перенесення у місто Кременець. Беручи до уваги непрості часи, можна вважати, що навчальний заклад мав успіх. Там навчалося близько 240 учнів. Школа мала 2 навчальні відділення. Основне спрямування – медична підготовка майбутніх фельдшерів та акушерів. Учительський склад налічував 8 викладачів.
Здобувати освіту в ті часи було складно, враховуючи нестабільну політичну ситуацію у світі. Тому дуже скоро заклад тимчасово припинив свою діяльність. Після повернення Кременця у склад Української РСР ( місто перебувало в окупації німецькими військами) фельдшерсько-акушерська школа знову радо зустрічала своїх учнів. Вона працювала у будинку, що на вулиці Драгоманова, 4. А для учнів з інших регіонів створили щось схоже на гуртожиток. Термін навчання у цьому освітньому закладі складав 3 роки до 1949 року. Вже згодом його продовжили ще на 1 рік. Після закінчення шкоди всі учні отримували спеціальність фельдшер- акушер. Варто також зазначити, що навчання у схожих освітніх установах вважалося дуже престижним.
Відкриття медсестринського відділення
У 1951 році фельдшерсько-акушерська школа зазнає змін. Згідно наказу МОЗ України РСР було відкрито нове медсестринське відділення. Здобути медсестринський фах можна було всього за 2 роки. Поступово навчальний заклад розширювався та удосконалювався.
У ті роки, згідно архівних документів навчального корпусу, фельдшерсько-акушерська школа вже налічувала 6 лабораторій та 6 навчальних класів. Будинок складався з 3 поверхів. У його стінах розмістили велику читацьку бібліотеку з потрібною літературою, зал зібрань, учительську кімнату та ще багато інших потрібних приміщень.
Реорганізація фельдшерсько-акушерської школи у медичне училище
Від 1954 року і до сьогодні фельдшерсько-акушерська школа відома як медичне училище ( зараз фаховий медичний коледж). Це зумовило й зміни у навчальному процесі. Тепер освітня установа здійснювала підготовку з середньою спеціальною освітою за окремими напрямами. Можна було здобути медичний фах за спеціальністю фельдшер, акушерка або медсестра. У 1969 році медичному училищу віддали у розпорядження чимале приміщення, де колись знаходився районний комітет більшовицької влади. У цій будівлі організували кабінет адміністрації медичного училища. Також обладнали необхідним кабінети з педіатрії, терапії, військово-медичної підготовки тощо. У освітньому процесі було задіяно вже 2 навчальних корпуси.
Активна розбудова Кременецького медичного університету зумовила будівництво гуртожитку, так як навчатися сюди приїжджали з усіх куточків радянської України. У 1985 році завершилося будівництво гуртожитку на 450 місць. У його стінах відкрили також спортивний комплекс.
Через 4 роки в приміщенні гуртожитку обладнали кілька навчальних блоків. Тоді ж було відкрито перший музей навчального медичного закладу. У 1996 році на базі медичного училища у Кременці створили курси з підвищення кваліфікації молодших спеціалістів. Вони включали у собі 24 спеціальності.
Зв’язок Арсена Річинського з Кременецьким медичним училищем
Сьогодні колишнє медичне училище носить почесне ім’я відомого українського діяча, філософа та висококваліфікованого лікаря з Кременеччини Арсена Річинського. З ним пов’язаний новий етап у житті навчальної медичної установи. У стінах училища неодноразово влаштовували так звані Річинський читання. У 1999 році училищу присвоїли почесне ім’я Арсена Річинського, яке він з гордістю продовжує носити до сьогодні. І попри те, що Арсен Річинський не був аж ніяк пов’язаний із цим навчальним закладом, про нього тут усі знають і пам’ятають. Кращі з студентів навіть мають змогу отримати спеціальну іменну стипендію Арсена Річинського. Це було запроваджене ще у 2004 році.
При навчальному закладі діє також музей присвячений пам’яті відомого українського лікаря. У 2008 році його дещо оновили й розширили. Заснували музей ще у 2004 році. Задля його відкриття була здійснена чимало науково-пошукова робота. У приміщенні зібрали найцікавіші експонати, що представлені документами, фотознімками й деякими книгами.
Деякі випускники цього навчального закладу є відомими лікарями не лише на українській, але й закордонній ниві. Багато з них працювали й продовжують працювати у лікувально-профілактичних закладах нашої області та загалом усієї України. Скільки насправді життів було врятовано працею медичних випускників Кременецького медичного училища імені Арсена Річинського. Їх не злічити. Сучасний фаховий коледж продовжує надавати учням якісну лікарську освіту.
Перші директори школи – росіяни
Дивним є те, до першим директором була росіянка К. Я. Ларкіна. Її із Росії спеціально направили до України очолювати фельдшерсько-акушерську школу. Опісля Ларкіної школу очолювали також росіяни. Чому в українському містечку Кременець навчальним закладом не керував хтось із місцевих мешканців або українців залишається невідомо. У перші повоєнні роки директори почергово змінювати один одного. Розпочати знову працювати у ті роки було складно.
