Наша держава має густу річкову систему. Значна кількість повноводних і широких річок України дозволяють проводити туристичні походи на надувних човнах різних класів, здійснювати так званий “водний туризм”. На Тернопільщині він зародився разом зі становленням спортивної організації “Пласт” у 20-30 роках ХХ століття. Ще тоді водні прогулянки зуміли посісти важливе місце у спортивному вихованню молоді. Далі на iternopolyanyn.
Що таке водний туризм?
Водний туризм – це ще один різновид звичного нам туризму, однак із своїми особливостями. Він передбачає подолання маршруту водною поверхнею. Розгалужена річкова система України та кілька річок, що на півдні Тернопільської області, дозволяють розвивати цей вид туризму. Його поділяють на підвиди. Та не на всіх річках можна займатися одночасно декількома видами водних походів.
Існують сплави по річках, рафтинг (швидкісний сплав гірською річкою через пороги на рафті), каякінг (плавання у вузьких човнах, що звуться каяками), вітрильний туризм ( проходження по водній поверхні на вітрильних катамаранах), дайвінг та багато інших.
Водний туризм це не лише корисно, але й дуже весело та цікаво. Для подолання водної поверхні існують різноманітні плавальні засоби. Це і катамарани, плоти, каяки, каное, водні лижі тощо. Водний туризм в Україні розвивається. З кожним роком він залучає у свої лави все більше шанувальників активного відпочинку. На Тернопільщині проходять внутрішній водні туристичні маршрути.
Найбільша річка, що протікає на півдні області, Дністро має хороші перспективи у розвитку водного туризму в регіоні. Такі висновки можемо зробити передусім з цікавого минулого спортивної організації “Пласт” та її водних прогулянок цією річкою.
“Пласт” і перші водні прогулянки Дністром
У Галичині ще здавна люди помітили густу річкову систему. На Заході України протікає чи не найбільше річок, придатних для проведення водних туристичних походів. Саме це стало ключовим у становленні нового виду туризму в регіоні. Становлення і розвиток водного туризму в Східній Галичині пов’язаний передусім з популярною українською молодіжною та дитячо-юнацькою організацією “Пласт”. Скаутська організація розпочала розвивати водний туризм ще у 20-30-х роках ХХ століття. Спочатку його називали водними прогулками або мандрівками.
На Тернопільщині кружок “Пласту” вперше було створено ще у 1912 році. Він діяв при українській державній гімназії Франца-Йосипа І. З кожним роком сюди вступало все більше і більше членів. Це сприяло створенню пластових осередків і у інших містах Тернопілля: Збаражі, Бучачі, Чорткові, Борщеві тощо. “Пласт” – це передусім спортивна організація.
Тому австрійська влада ставилася з прихильністю до неї і підтримувала її діяльність. Скаутська організація за мету ставила фізичне і духовне виховання молоді. Що цікаво, пластові осередки на Заході України не співпрацювали між собою та не мали централізованої влади. Тому на початку існування організації кожен діяв з власних упереджень.
У 20-х роках ХХ століття польська влада не надавала великого значення цій організації. “Пласт” відновився у вигляді гуртків і діяв при українських школах. У цей час пластуни впроваджують новий напрям вишколу – водні мандрівки на річках Тернопільщини. Це сучасний водний туризм. Приємним бонусом були табори. Саме там проводилася чи не найбільша виховна робота з вихованцями. Серед природи, у густих лісах пластуни здійснювали фізичне та патріотичне виховання.
Впровадження водного спорту в пластову діяльність було важливим кроком. Молодь завжди тяжіла до водних розваг, а з їх створенням, такі прогулянки стали основою спортивного виховання пластунів.
“Пласт”
На Тернопільщині здійснювати водні прогулки можна далеко не скрізь. Лише у південній частині області, де протікає повноводне Дністро, цей вид туризму колись активно розвивався. Перший сплав у області було проведено ще у 1927 році в Заліщиках. Члени пластового куреня під керівництвом Я. Гладкого здійснили його на Дністрі, найбільшій річці, що протікає Тернопіллям. Це було початком становлення у Галичині водних прогулок і таборів. Саме у цьому місці започаткували традицію проведення водного туризму.
Мандрівка по мальовничому Дністру дала можливість пластунам вивчити особливості та можливості проведення водного вишколу, а також відпочинку для членів організації. Дністро стало популярною річкою у Галичині для влаштування розваг на воді “Пластом” і не тільки.
Водні табори на Чортківщині
У 1928 році в селищі Монастирок (у сучасному Чортківському районі) було створено перший крайовий водний табір спортивної організації “Пласт”. Курінь “Чорноморців”, що був заснований у Львові, декілька разів організував на Тернопільщині водні табори для всіх членів “Пласту”. Тоді ж було проведено й перший такий серед пластунок. Молодь з радістю долучалася до проведення таборів і водних прогулянок на Дністрі. Вони зуміли досягти у цій справ певних успіхів, проте вже з 30-х років ХХ століття “Пласт” був вимушений працювати у підпіллі, адже польська влада заборонила його діяльність.
У селищі Монастирок, що на Чортківщині, спортивна організація “Пласт” свого часу організовувала так звані водні табори. У них приділялася значна увага фізичному розвитку й підготовці молоді. Пластунам прививали необхідні знання та навички з водного туризму. Заняття відповідали меті навчання.
У водних таборах навчали плавати. Влаштовували заняття з веслування, шкіперування та інше. Пластуни не лише розважалися, але й опановували важливі знання з в’язання вузлів для спортивного туризму. Це важливо, адже потреба у таких вузлах виникає тоді, коли є необхідність зав’язати петлю навколо опори, зв’язати два кінця мотузки, щоб не заважали. Програма “Пласту” передбачала опанування близько 30 технік в’язання вузлів. Серед них були й обов’язкові техніки, які повинні були опанувати усі без винятку.
Молодь також навчали техніці рятування потерпілих у воді, надання першої домедичної допомоги тощо. Ну і звісно, що популяризували водні прогулянки Дністром. Та не тільки цю річку розглядали для проведення водного туризму, хоч і відомо лише за походи Дністром. Маршрути були дещо обмеженими. Охоплювали басейн Дністра.
Найдовші мандрівки річковою системою України через Тернопільщину
У 1928 році членами 5 стрийського куреня було здійснено водну мандрівку тривалістю 10 днів. Маршрут розпочався з річки Стрий, а завершився поблизу Заліщиків, на Дністрі. Схожу, проте дещо ускладнену мандрівку, того ж року здійснив стрийський курінь під керівництвом П. Савчинського.
Їх мандрівка розпочалася зі Стрию і проходила Дністром до Заліщиків. Проте вони були змушені повертатися пішки, проходячи Чортків, Копичинці, Теребовлю та Підгайці до самого Стрия. Такі водні мандрівки потребували неабиякого вміння й фізичної витривалості. Не кожен пластун міг витримати такі навантаження.
Занепад водних прогулянок
Після занепаду “Пласту” водні прогулянки припинилися. Важким було їх становище у роки Другої Світової війни та у Радянський період. Діяльність спортивної організації розповсюдилася за кордоном. Пластуни організували гуртки у Німеччині, Франції, Австралії, Канаді, Аргентині та багато інших країнах. Важке становище водного туризму спостерігалося у Радянському Союзі на території Заходу України. В історичному контексті розвитку цього виду туризму і його становленню на наших землям, ми повинні завдячувати спортивній організації “Пласт”. Сьогодні це національна скаутська організація в Україні. Вона продовжує розвивати розпочате своїми попередниками.
