У житті бережанської майстрині Віти Білоус-Перфецької витинанка з’явилася рік тому. І доволі спонтанно. Деталями очільниця декоративно-прикладного гуртка «Етномайстерня» Центру дитячої та юнацької творчості, що в Бережанах, поділилася журналісткою нашого сайту iternopolyanyn.
Так народилися «Стожари»
До Дня вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні Віта Білоус спільно зі своїми гуртківцями вирішили створити щось особливе. Увагу привернула робота львівської майстрині Дарії Альошкіної.
«Наш «Ангел-хоронитель» є двометровою копією її витинанки, – зауважує майстриня. – Працювали над ним майже два тижні, акуратно вирізаючи кожну деталь».
Творчий процес настільки захопив бережанців, що вирішили не зупинятися. Виник задум створити цілу плеяду двометрових панно-витинок, приурочених важливим для України темам.
Обрали сім історичних подій, бо в сузір’ї Плеяд, що в народі ще йменується Стожарами, саме сім головних та яскравих зірок. Так й народився мистецький проєкт «Стожари».
До його реалізації активно долучилися колеги й подруги Віти – керівниця зразкового молодіжного театру «Взори» Олена Різник, керівниця гуртка «Медіаграмотність» Соломія Мартинишин, заступниця з виховної роботи Бережанської ЗОШ №3 Ліліана Миханів. Спільно з десятьма учасницями «Етномайстерні» вони рік вершили зоряну плеяду.
Витинанки з філософським змістом
«Ангел-хоронитель», «Чорнобильська мадонна», «Бережанська берегиня», «Русалія», «Рутенія», «Слава», «Коляда»…
«На виготовлення кожного двометрового панно-витинанки йшло майже два тижні. З перервами. Найдовше працювали над «Рутенією». Більше двох неділь. День у день, – зауважує Віта й додає: – Це так здається, що вирізати легко. Насправді – важко, як і малювати. Важливо навчитися правильно тримати ніж та ставити руки. Інакше швидко втомишся й почнуть боліти спина, пальці, можуть навіть з’явитися мозолі. Оскільки в нас не було рулону паперу, то виникали й певні труднощі зі склеюванням кількох ватманів. Але все це ніщо в порівнянні з дивовижним результатом».
Створенню ескізів і кропіткій технічній роботі завжди передували …пошуки й скрупольозний збір інформації. Адже в кожній витинанці, наголошує, – суцвіття символів, легенд, давніх переказів та міфів, історичних фактів. Кожна містить цікавий сюжет, витіюватий орнамент, глибокий філософський підтекст, який зворохоблює уяву та будить бажання краще пізнавати своє минуле та культуру.
Так, «Бережанська берегиня» – з обличчям мотанки й в однострої Бережанщини.
«У її руках – птахи як символ батька й матері, а на рамі – старовинний бережанський узор, взятий з рушника моєї бабусі», – оповідає майстриня.
До рушників вона ставиться по-особливому. Певна: кожен – своєрідний літописець роду й обрядів. Так, на витинанці «Рутенія», приуроченій незалежності України, – узор рушника переказує історію народження хліба.
«У руках Рутенії, а так в епоху Відродження в іншомовній літературі часто називали Україну, – свіжоспечений хліб. На її голові – вінок з колосся. Долу – яблука, оскільки в серпні – Медовий та Яблучний Спаси. Вона йде пшеничним полем, у якому квітнуть маки. А на маках по боках – бджоли як символ працелюбності рутенів. Витинанка виконана на патріотичному синьо-жовтому тлі», – зазначає Віта.
До вибору кольору тла майстриня також підходила дуже уважно. Так, акцентує, «Чорнобильська мадонна» зображена на кольорі радіації – малиновому. У її серці – свіча пам’яті, що ніколи не згасне.
«Чорнобильська мадонна».
«Давньоукраїнська богиня «Слава» – на темно-червоному. Воно, наче своєрідне уособлення материнської хустки, якою дбайливо від ворога захищає-покриває українських воїнів, – пояснює. – На зеленому тлі – «Русалія». І не випадково, адже витинанка приурочена до Зелених свят, коли природа буяє барвами. Сніжно-біла «Коляда» – на блакитному тлі. У нас вона – уособлення богині, чию голівку вінчає сварга в язиках полум’я як символ світла. Презентація витинанки відбулася 22 грудня, коли найдовша ніч в році».
Саме «Коляда» й довершила сузір’я «Стожари». Зараз гуртківці спільно з наставницею працюють над витинанкою, присвяченою видатному поету й публіцисту Богдану Лепкому, що зростав на Бережанщині.
