Повість “Ти зробив усе, що міг” тернополянка Леся Орляк присвятила своєму сину, який загинув у 2015 році на сході України, де змалювала реальні події того часу. Вперше у Тернополі презентація цієї книги відбулася 23 травня 2022 року в приміщенні музею національно-визвольної боротьби. Більш детально про подію у нашому матеріалі на сайті iternopolyanyn.com.
Книга, яку мати присвятила сину-захиснику
Тернополянин Олександр Орляк загинув у віці 24 років поблизу Дебальцево Донецької області у 2015 році. Рідні бійця дуже важко переживали це горе. Леся Орляк, мати загиблого бійця, присвятила книгу сину та всім, хто боронячи рідну землю загинув. Книга вийшла друком у тернопільському видавництві “Джура” напередодні дня народження загиблого сина.
До її створення жінку спонукала одна із телефонних розмов з сином, коли той перебував на війні, повідомляє Нова Тернопільська газета. Тоді Сашко запитав у мами про її вклад задля перемоги країни і це, власне, спонукало жінку задуматися над цими словами. Втрату сина Леся переживала дуже важко, і аби це не тримати все в собі, вирішила відтворити це на папері. Усі переживання, думки та події, які відчувала Леся та Україна в ті часи склали основу повісті“Ти зробив усе, що міг”.
Олександр Орляк змалечку був патріотом своєї країни, цікавився історією УПА та боротьби України за волю. Боронити рідну землю пішов із третьою хвилею мобілізації, адже Олександр був військовозобовязаним. Там він виконував обов’язки головного сержанта, згодом дослужився до командира протитанкового взводу 128- піхотної бригади, повідомляє Вікіпедія.
Загинув боєць справжнім Героєм, а останні його слова “Я зробив усе, що міг” стали назвою повісті Лесі та набули символістського значення. Останній бій для Олександра та кількох його побратимів став останнім. Тоді 128-ма- піхотна бригада потрапили в оточення, а обронятися не було чим. Незважаючи на обстріли та танк, хлопець свідомо ринувся до намету у якому знаходилися протитанкові гранати задля того, аби врятувати побратимів. Проте повертаючись назад танк вистрілив в спину бійцю.
Про що йдеться у повісті?
За словами Лесі Орляк, книга була написана не для того, аби заявити про себе, а перш на все для самої Лесі, як пам’ятка та нагадування про Олександра. Книга, у якій вміщуються достовірні історичні факти та історії бійців, можна буде передати нащадкам як спогад. У ній правдиво висвітлені тогочасні події, такі як анексія Криму, а битва за Дебальцево стала найтрагічнішим епізодом не тільки в історії, але й житті кожного українця. У тій бригаді, що боронила Дебальцево служив і Олександр Орляк.
У сюжеті немає нічого вигаданого, це розповідь, крик зболеної душі матері, яка втратила сина у такій страшній події, яка зветься війною. В основу книги лягли події, які відбулися із сім’єю Орляк тісно переплітаючись з тогочасними реаліями. Вперше Україна побачила цю художньо-документальну повість у 2017 році.
Невеликий період у повісті, відвела письменниця розповіді про життя сина Сашка. Окрім того на сторінках можна помітити розповідь й про інших бійців з Тернополя, що боронили рідну землю на Сході. Це, зокрема Святослав Ветлинський, Михайло Стасів та інші. Так, як Леся писала про реальні події, вигаданих персонажів у книзі немає, усі історії з життя та персоналії є реальними і саме це повстає трагічним елементом в оповіді письменниці.
