4 Грудня 2022

На Тернопільщині розміщується музей УПА

Related

Талановитий митець ХХ століття Юліан Панькевич і Тернопільщина

З кожним роком українська культурна спадщина лише наповнюється. Роботи...

Станіслав Дністрянський: автор проєкту Конституції ЗУНР і талановитий правознавець

Станіслав Дністрянський  - видатний український вчений правник і автор...

Гаврило Чернихівський – знаний історик і літературознавець Кременеччини

Літературознавство в Україні як чітко окреслена наукова дисципліна в...

Богдан Гевко та його розробки у машинобудівній галузі

Україна є країною з високим рівнем розвитку науки. Це,...

Share

Бишків- невеличке село, що знаходиться на Тернопільщині. Мало хто знає, але колись воно було центром визвольної боротьби за незалежність держави, де знаходилась штаб-квартира політичного діяча Романа Шухевича, пише iternopolyanyn.com.

Чим знаменитий музей та його місце розміщення?

За історичними відомостями, у 1956 році в цьому селищі, відбулась Конференція ОУНР. На ній було вирішено перейти від повстанської тактики боротьби до підпільної, основою якої стала політично-пропагандистська діяльність. До кінця 1950-х років в навколишніх лісах тривали запеклі бої між повстанською та Червоною армією. Тоді героїчно загинуло багато видатних постатей, зокрема це були: член крайового проводу ОУН і УПА Арсенич Михайло, Кінґа, командир Творковський, командир сотні «Чорноморці» Сич, Зенон Голубок, Токар, Арон, член крайового проводу ОУН — УПА Степовий, обласний а згодом крайовий провідник Арпад, Вогун. Багато полягло командирів й уродженців села Бишки, зокрема це: Іван Костів, колишній війт села, Ілля Урбанський, Гриць Безкоровайний, Степан Безкоровайний, Теодор Гірняк, Василь Івашків, Мирон Федечко, Іван Антоляк, Микола Левицький, Василь Ґоляш та інші, що були в лавах УПА в різних теренах Бережанського повіту. Бишки під час Другої Світової війни стали столицею воюючої України.

У 2017 році на Тернопільщині, в цьому ж селі,  відкрили тематичний музей  ім. Якова Бусела, де за часів Другої Світової війни діяла штаб-квартира УПА. Його облаштували прямісінько в будинку Лихолат, в якому працював підпільний тайник. Відомо, що в цьому будинку колись перебували генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич з крайовим провідом, керівник Служби безпеки УПА Микола Арсенич, керівник бойової референтури Дмитро Грицай і члени ОУН Ярослав Старух, Ярослав Бусел. Будівля має велике історичне значення, адже в ній колись  відбулися важливі події: спілкування між історичними постатями , приймалися рішення, від яких залежало майбутнє  та організовувалась національно-визвольна боротьба українців за незалежність.  

В музеї знаходяться особисті речі Романа Шухевича та інших воїнів повстанської армії;  зброя, одяг тощо. Молодь селища встановила пам’ятні знаки. Музей унікальний тим, що кожен хто там побуває, зможе відчути всю атмосферу повстанської армії; послухати цікаві історії й розповіді від мешканців, а також усвідомити те, що на цьому місці відбувалися значимі події, які мали значний вплив на формування незалежної держави.

Як мешканці селища вшановують пам’ять воїнів УПА?

Мешканці селища переконані, що пам’ятати про загиблих  героїв потрібно не лише на словах. Тому у 2017 році,  до 75-річчя створення УПА в селі  влаштували святкування. Два дня проходили різноманітні заходи: наукові конференції, тематичний концерт, виставки та реконструкції боїв. До заходу долучилася й Марія Трилевська- дочка Романа Шухевича. У 2021 році, до 79-річчя створення УПА, відбувся патріотичний фестиваль й був проведений  захід духовно-патріотичної пісні “Бишківська звитяга”. Його організаторами стали  Тернопільський обласний методичний центр народної творчості, Козівська селищна рада та команда Івана Чайківського “За майбутнє”. 

У 2019 році в музей було передано літературу, яка належала сім’ї Гайдук. Дмитро Гайдук був воїном УПА та уроженцем села Бишків, який у 1950-х роках емігрував до  Америки. Через відкриття музею, було вирішено передати усю літературну спадщину сім’ї, зокрема це важливі та рідкісні видання книг, “Вісник” та “Літопис УПА”. На Тернопільщину було передано загалом 123 примірника.

.,.,.,.