Нецензурну лексику Тернопільської області сміливо відносимо до унікальної. Щоб завоювати прихильність людей, варто згадати західноукраїнську лайку в інших частинах держави. Ви все правильно прочитали – саме вразити словниковим запасом, а не образити особистість. Далі на iternopolyanyn.
Всьому є час і місце
День без нецензурної лексики неофіційно відзначають 30 жовтня. Організатори нагадують, що лихослів’я у мові є неприпустимими у багатьох випадках. Все ж інколи ненормативна лексика вважають доречною.
На Тернопільщині найбільш негативно ставляться до лайки із згадкою про Бога або нечисту силу. Люди літнього віку розповідають, почувши слово «чорт» — починають хреститися. Кажуть, колись ненормативна лексика виявляла особу, яка відбувала кримінальне покарання, або не мала освіти.
Віталій Поточняк студент-медик з Тернопільської області. Ми запитали його думку щодо табуйованих слів, враховуючи майбутню стресову роботу.
«Нецензурна лексика? Чому би ні?! Кожна людина може висловлюватися в будь-якій формі, але багато залежить від оточення і ситуації, коли це слово було застосоване. Я думаю, що нецензурне слово може гарно описати, наприклад, найвищу форму здивування. Проте потрібно розуміти, що використання цих слів замість сполучників – теж дуже погано».
Часто людина знімає стрес, коли матюкається. У багатьох — це вид захисної реакції. Лаяться замість того, щоб пустити сльозу.
Слово – не горобець, чому б його не прикрасити
Мова жителів Тернопільщини відрізняється не лише діалектизмами, а й емоційно-забарвленою лексикою. Наводимо найбільш поширені лайливі слова.
Бажання позбутися людини:
- А щоб тобі добре було;
- А щоб ти здоровим був;
- А щоб ти скис;
- А щоб ти сказився;
- А бодай би тебе чорти вхопили;
- А щоб тебе колька сколола;
- Йди під три чорти;
- Най тебе шляк трафить;
- Най тебе качка копне;
- Най би ті всі зуби випали, крім одного, яким би тобі болів усе життя;
- Най в тебе в роті пір’ям поросте.
Характеристика людини: вишкребок (зневажена людина), курва (жінка з непристойною поведінкою), собача душа (груба у вчинках і висловлюваннях людина), непотріб, нездара, телепень, пришелепкуватий (не вистачає розуму).
Емоція здивування:
- Мати Василева;
- Де його чорти понесли;
- Чого шкіришся (про людину, яка сміється у недоречній для цього ситуації)
Культура мовлення
Лихослів’я завжди були і будуть у різних мовах, соціальних групах і культурах. Існують історичні факти, що за часів Русі-України була професія людини, що матюкається. В обов’язки входило кричати образливі слова під час битв, тим самим емоційно послаблювали ворога.
Філологи української мови вважають, лайку треба пропускати через серце. Вживання нецензурної лексики доречно супроводжувати із різними надемоційними психологічними моментами. Для підвищення запасу таких слів радять почитати Леся Подерев’янського, бо його стилістика гармоніює із лихослів’ями. Ненормативна лексика частіше вживається у розмовній мові, а не у літературній.
