7 Лютого 2023

На Тернопільщині монахиня всиновила дев’ятьох дітей

Related

Розвиток лижного спорту на Кременеччині у 30-70-х роках ХХ століття 

Кременець є одним із найдавніших міст Тернопільської області. Розташоване...

“Інваспорт”: школа фізичного виховання для людей з інвалідністю в Тернополі

Дітям та молоді з інвалідністю потрібне спілкування й соціалізація....

Каміла Іващук: українська мама “залізного чемпіона” з боксу Майка Тайсона

Ім'я Майка Тайсона до сьогодні залишається самим впізнаваним серед...

Історія планерної школи “Сокола Гура”, що діяла у Кременці в 30-ті роки ХХ століття

У 30-х роках минулого століття на Кременеччині набуло активного...

Share

Будинок сімейного типу в Чорткові створила монахиня Йосафата. Жінка взяла в сім’ю дітей, які залишилися без батьків. Таким чином сестра Йосафата прагне вилікувати дитячі душі від пережитого болю. Повідомляє «Iternopolyanyn» з посиланням на «Голос».

Хлопчика та дівчатка вже називають жінку мамою і діляться з нею своїми дитячими тривогами та радостями. Велика сім’я живе в будинку, який допомогла купити громада Української греко-католицької церкви.

В догляді за дітьми монахині допомагають кухарка та вчителька, яка готує з дітьми уроки. За словами вчительки пані Марії, загалом з маленькими учнями легко готувати уроки, однак як і всі діти вони деколи пустують та не хочуть вчитися.

В свою чергу сестра Йосафата поділилася чи легко їй самотужки виховувати таку кількість дітей. Коли вона тільки забрала своїх підопічних додому, одразу ж відчула наслідки інтернатського виховання. Дітей найбільше вразило те, що будинок круглий і тут немає кутів, щоб ставити в них в якості покарання.

За освітою жінка психолог, тому має свої методи виховання. Якщо дитина не слухається чи ображає своїх братів і сестер, монахиня Йосафата пропонує підопічному піти в кімнату і добре подумати, чому він так вчинив. Жінка не застосовує до дітей покарань, в кожному випадку намагається вирішити проблему спілкуванням.

Після інтернату діти не вміли висловлювати свою думку чи бажання, тому їхній опікун намагається навчити їх вирішувати щоденні питання та бути самостійними.

Виховання дітей-сиріт жінка називає своїм покликанням, адже про бажання допомагати людям зрозуміла ще в інститутські часи. Саме під час написання дипломної роботи сестра Йосафата спілкувалася з проблемними сім’ями, діти яких згодом потрапили до притулку. Жінка пообіцяла собі, що забере їх з притулку і дотрималася слова.

Про всіх своїх вихованців монахиня розповідає з великою любов’ю і саме ці почуття вона намагається привити дітям.

.,.,.,.