31 Травня 2023

На Тернопільщині монахиня всиновила дев’ятьох дітей

Related

Дослідження Леонтія-Людомира Дмоховського у галузі онкології

Дослідженням патологічних явищ та пошуком їх лікування вчені займалися...

Владислав Сатке – метеоролог-самоук, дослідник клімату Тернополя

Історія розвитку метеорології Тернополя тісно пов'язана з польським природником...

Симон Візенталь: історія “мисливця на нацистів” з Бучача

Український дослідник Голокосту присвятив більшу частину свого життя  пошуку,...

Технічне обслуговування броньованих автомобілів Toyota

Броньований автомобіль гарантує пасажирам та водію безпечне пересування дорогами...

Share

Будинок сімейного типу в Чорткові створила монахиня Йосафата. Жінка взяла в сім’ю дітей, які залишилися без батьків. Таким чином сестра Йосафата прагне вилікувати дитячі душі від пережитого болю. Повідомляє «Iternopolyanyn» з посиланням на «Голос».

Хлопчика та дівчатка вже називають жінку мамою і діляться з нею своїми дитячими тривогами та радостями. Велика сім’я живе в будинку, який допомогла купити громада Української греко-католицької церкви.

В догляді за дітьми монахині допомагають кухарка та вчителька, яка готує з дітьми уроки. За словами вчительки пані Марії, загалом з маленькими учнями легко готувати уроки, однак як і всі діти вони деколи пустують та не хочуть вчитися.

В свою чергу сестра Йосафата поділилася чи легко їй самотужки виховувати таку кількість дітей. Коли вона тільки забрала своїх підопічних додому, одразу ж відчула наслідки інтернатського виховання. Дітей найбільше вразило те, що будинок круглий і тут немає кутів, щоб ставити в них в якості покарання.

За освітою жінка психолог, тому має свої методи виховання. Якщо дитина не слухається чи ображає своїх братів і сестер, монахиня Йосафата пропонує підопічному піти в кімнату і добре подумати, чому він так вчинив. Жінка не застосовує до дітей покарань, в кожному випадку намагається вирішити проблему спілкуванням.

Після інтернату діти не вміли висловлювати свою думку чи бажання, тому їхній опікун намагається навчити їх вирішувати щоденні питання та бути самостійними.

Виховання дітей-сиріт жінка називає своїм покликанням, адже про бажання допомагати людям зрозуміла ще в інститутські часи. Саме під час написання дипломної роботи сестра Йосафата спілкувалася з проблемними сім’ями, діти яких згодом потрапили до притулку. Жінка пообіцяла собі, що забере їх з притулку і дотрималася слова.

Про всіх своїх вихованців монахиня розповідає з великою любов’ю і саме ці почуття вона намагається привити дітям.

.,.,.,.