В Петриківському обласному геріатричному пансіонаті найстарішій мешканці виповнилося 100 років. За своє життя Ірина Курова пережила чимало потрясінь, серед яких: дві світові війни, смерть чоловіка та двох дітей і важка хвороба. Однак, всупереч усім незгодам жінка не втратила оптимізму і віри в життя та в поважному віці продовжує мріяти. Повідомляє «Iternopolyanyn» з посиланням на «Тернополяни».
Найбільша мрія дожити до перемоги
В березні Ірина Курова відсвяткувала столітній ювілей. Родом жінка з Чернівецької області, однак останні двадцять років її домом став геріатричний пансіонат.
З жахом Ірина Курова згадує Другу світову війну. На війні юна дівчина збирала трупи. За день в одну яму складали шість тіл. Війна застала Ірину та її сім’ю в рідному селі Кадубівці Чернівецької області.
Попри досить поважний вік, жінка має чудову пам’ять, історії з війни вона пам’ятає до найменших дрібниць. Ірина Курова має чудове почуття гумору і вважає, що саме оптимізм допоміг їй пережити найстрашніші сторінки життя.
Пані Ірина вже давно проживає у пансіонаті й хоч страждає на важку хворобу та потребує стороннього догляду не дозволяє занадто допомагати собі. Ще до недавнього часу жінку працювала на підсобному господарстві пансіонату і допомагала у догляді немічних мешканців закладу.
Працівники пансіонату з теплотою відгукуються про пані Ірину. За їхніми словами, працелюбна жінка ще декілька років тому ходила на поле сапати, також вона чистила картоплю, долучалася до прибирання в столовій. Ірина Курова давно втратила одне око і тим не менше доглядала інших немічних жителів геріатричного пансіонату, які прикуті до ліжка.
Зараз довгожителька незряча, однак нікому не дозволяє собі допомагати. Вона самостійно ходить по кімнаті та коридорі.
Ірина Курова поділилася секретом свого довголіття. Себе вона порівнює з рибкою, яка пливе у морі, кожний день підіймаючись на гору – на поверхню. На думку жінки, кожен живе стільки, скільки йому назначив Бог.
В пані Ірини залишається нездійсненною ще одна велика мрія – дочекатися перемоги України і смерті ката українського народу, який затіяв кровопролитну війну.
Свідоцтво про народження на столітній ювілей
Жителька села Шибалин Бережанського району Ганна Костецька також відсвяткувала свій столітній ювілей. І лише в цей святковий день вона вперше змогла отримати свідоцтво про народження.
Жінка народилася в 1921 році. На той час видавалися лише церковні свідоцтва про народження. Родичі в архівах відшукали дані про народження Ганни й за сприяння начальника районного відділу РАЦ та обласного управління бабусі таки видали свідоцтво про народження.
З молодих років Ганни Костецької збереглися лише декілька родинних світлин, на одній з них жінка одягнена у форму пілота.
Колись ворожка нагадала Ганні Костецькій, що вона проживе лише 73 роки. Жінка дуже боялася так рано померти. Однак, передбачення ворожки виявилися неправдивими й в родинному теплому колі ювілярка зустріла свій 100-й день народження.
