Який символ першої у Тернополі етно-вечірки?

8. December 2020 Solomia Pankiv

Перша етно-вечірка “Hustka” відбулася у Тернополі. Свято організували до Всесвітнього Дня української хустки, який припадає на 7 грудня. Хустка стала символом вечірки. Далі на iternopolyanyn.

Особливий шарм і потужна енергетика

1

Організувала етно-вечірку Іванна Сивак. Гості дивилися на дефіле у колоритних вишитих костюмах і незвичайних інтерпретаціях хустин. Деякі діти носили намітки — жіночий убір, який закриває голову, шию і частину підборіддя. Влаштували танцювальне дійство, на подіум моделі виходили у етнічному одязі. Кожен образ підібрали згідно із давніми традиціями всіх областей України. Для демонстрації нарядів запросили дітей з багатодітних тернопільських сімей.

На початку заходу презентували короткометражну стрічку «Хустка». У сюжеті розповідається про жіночий український головний убір, деталі виникнення, особливості оформлення, приховані символи. Гостям сподобалося спостерігати за тим, як можна виразити патріотизм і цінувати традиції.

Кожен із запрошених мав змогу взяти участь у створенні оригінальної хустки. Для цього використовували акрилові фарби.

Крім Іванни Сивак, до організації долучилася співвласниця етногалереї «Спадок», Ірина Демкура, ГО «Ділові Українські Жінки в Тернопільській області».

Пишатися тим, що ми — українці

1

Всесвітній День української хустки відзначають 7 грудня з 2019 року.  Останнім часом хустина стала трендом серед модниць по всьому світу. Все циклічно, тому з'явилася тенденція до носіння давніх головних уборів. Голлівудські знаменитості теж обирають хустину до свого гардеробу.

Українки у давнину обов'язково носили хустки та намітки. Деякі обирали обруси — ще один вид головного убору. Заміжні жінки повинні були їх одягати, а незаміжні — за бажанням або взимку. Ще на свята дівчата одягали вінки або заплітали яскраві стрічки у волосся. У теплу пору року одягали головний убір з ситця, полотна, з вишивкою чи мережкою. У холодну пору — з вовни.

Якщо жінка з'являлася на людях без хустки, це свідчило про те, що вона переносить хвороби, неурожай.

Хустина демонструвала соціальний стан. Забезпечені жінки носили здебільшого шовкові та шерстяні головні убори. Часто могли обирати інші матеріали. Головне, щоб були натуральними. Чим більше хустин у гардеробі — тим багатший чоловік. За часів Австро-Угорської імперії на Тернопільщині, потрібно було працювати 10 днів заради покупки однієї хустини. Найцінніші речі передавали дівчатам у спадок.

Незаміжні дівчата одягали білі, різнокольорові хустки, старші жінки обирали темні кольори, а вдови — чорний. Її завжди вважали оберегом.

Коли хлопець збирався на війну, дівчина давала йому з собою хустину. Цим знаком показувала, що дочекається його. Коли хлопець планував одружитися на дівчині, то дарував їй дорогу хустину. Саме цим головним убором покривали голову нареченої на весіллі. Коровай теж заносили на хустині, а подавали гостям шматки на невеликих шматках, подібних на хустину.

Коли дитина хворіла, її замотували у мамину хустину. Коли малюка зурочили, його витирали частиною старої хустки.

1