Хата як музей: тернопільська майстриня перетворила своє житло на витвір мистецтва

21. April 2020 Oleksandr Bulava

Завдяки любові до вишивання Галина Жалнін з села Добрівляни Заліщицького району перетворила свою домівку на справжній музей, прикрашений рукотворними виробами. Повідомляє «Iternopolyanyn».

Кожен, хто потрапляє всередину будинку, відчуває себе, ніби відкрив скриню з українськими скарбами. Найбільшу кімнату свого будинку жінка відвела для улюбленого хобі. В просторій кімнаті міститься безліч вишитих рушників, сорочок, картин та подушок.

При цьому багато витворів пані Галини вирушили за океан та до Європи. Жителька Заліщицького району продовжує невтомно трудитися, придумуючи все нові варіанти вишивок.

Як Галині Жалнін вдалося стати талановитою вишивальницею

За словами Галини Петрівни, ще в дитинстві вона не могла відірвати погляд від захопливих вишиванок. І коли дівчинка підросла, її ще більше захопило мистецтво вишивання.

Матір жінки також була талановитою вишивальницею і до останніх років життя намагалася присвятити час улюбленому заняттю. Навіть коли їй було 90 років все просила дати голку з ниткою. Свою любов до вишивання мати передала і дочці. Тепер Галина Петрівна не уявляє свого життя без вишивки, якій присвячує час кожного дня. 

Тому, господиня перетворила свою домівку на справжній музей української вишивки. Нею прикрашені усі стіни та меблі. Майстриня розповіла, що вона навіть спить на вишитих подушках. Часто жінка відвідує районні та обласні фестивалі, де часто відвідувачі просять продати щось із вишитих виробів. Однак, пані Галина неохоче погоджується продати свою вишивку. Їй здається, ніби вона відриває від душі частинку себе.

вишиванка

Які вишивки найбільше полюбляє створювати майстриня

Серед виробів Галини Жалнін найбільше маленьких подушок – так званих ясиків. У домашній колекції майстрині їх більше сотні. Вироби вражають своїми узорами та гамою барвистих кольорів.

/На більшості ясиків зображені дитячі сюжети. Пані Галина більше 20 років свого життя присвятила роботі вихователем у дитячому садку. Тому й полюбляє вишивати різноманітних казкових героїв. Вишивання приносить жінці найбільшу насолоду.

Одними з головних скарбів Галини Петрівни є вишиті відомі твори Тараса Шевченка такі як: «Мені тринадцятий минало», «Заповіт», «Садок вишневий біля хати» та «Тече вода із-з гаю». Жителька Заліщицького району дуже любить твори Тараса Шевченка. Тому, ще тільки коли вона навчилася вишивати, в її колекції однією з перших з’явилася картина на твір «Кобзар».

Галина Жалнін є справжньою патріоткою своєю країни, тому в багатьох вишивках прослідковується національна тематика. Зокрема, вона вишила духовний гімн, зобразила на полотні вірші про Україну, а також традиційні національні символи. Однак, протягом останніх років майстриня зосередила свою увагу на вишиванні сорочок. Загалом її колекція налічує більше 20 дитячих та дорослих сорочок і блузок.

Галина Жолнін має троє дітей та п’ятеро внуків, тому має для кого створювати вишиті сорочки. Свою колекцію жінка постійно оновлює, адже мода на вишивку постійно міняється. Якщо раніше були популярні різнокольорові узори, зараз перевагу надають однотонним узорам. Галина Петрівна порівнює своє життя з барвистою вишиванкою.

Варто додати, що чимало її сорочок вирушило в Європу, Канаду та США в якості подарунків землякам.