19 Березня 2024

Культурні та громадські установи Тернопілля в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Related

Стребкові: подружжя професійних спортсменів

Їхні імена широко відомі у легкоатлетичному світі: він спеціалізується...

Тарас Радь: паралімпійський чемпіон з Тернополя

Зараз відомому паралімпійцю 23, коли він виборов своє перше...

Олександра Черевата: історія юної боксерки

Наснаги та завзяття цій спортсменці не позичати. Попри юний...

Василь Іванчук – гросмейстер з Тернопільщини

Український шахіст, гросмейстер, геній, володар багатьох титулів та нагород,...

Леонід Буряк: легендарний тренер і тернопільська “Нива”

Він став відомим завдяки футболу, встиг відзначитись в одеському...

Share

В другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на території Тернопільщини виникла, сформувалась та існувала низка наукових, громадських, культурно-освітніх, молодіжних, спортивних, студентських та інших установ, організацій, товариств, спілок тощо, які відрізнялись між собою сферою діяльності, структурою, правовою специфікою утворення та функціонування. Ці українські культурно-освітні інституції відіграли важливу роль в піднесенні національної свідомості українців Галичини, Волині у формуванні національного державо- та правотворення. Детальніше про їх розвиток розповість видання iternopolyanyn.com.

Австрійське законодавство про товариства

Як зазначає видання te.20minut і дослідник Церковник С.І. в середині ХІХ ст. Австрійська імперія вступила в затяжну кризу, яка через 70 років завершилася її розпадом. А в 40-х рр. стояло питання виживання монархії і династії. В 1848-1849 рр. в країні тривала революція, яка похитнула монархію. Але тоді вона вистояла, хоча й змушена була змінюватись. Такими змінами стали законодавчі акти в сфері політики та соціальних відносин.

26 листопада 1852 р. було прийнято «Закон про товариства», який дозволив створювати товариства для різних видів діяльності. Зокрема, параграф 2 дозволяв створювати товариства для публічних і загальносуспільних цілей, як, наприклад, сприяння наукам і художнім промислам; а також створення філій товариств. Завдяки цьому закону на території Тернопільщини, зокрема, почалось зародження кооперативного руху.

За законом від 15 листопада 1867 р., який мав назву «Закон про об’єднання та збори» всі товариства поділялись на політичні та неполітичні. Відмінність тут була така, що членами політичних не могли бути іноземці, жінки та малолітні. Також політичні товариства не могли створювати філії в провінціях, зокрема на Тернопільщині, а от неполітичні могли це робити.

Також в законі зазначалося, що для створення товариства необхідно було занести письмову заяву і статут в намісництво. Статут мав вказати мету та джерела фінансування товариства. Якщо в статуті не було нічого кримінального, то товариство отримувало дозвіл. Останнє мало провести збори і повідомити про це владу за 24 години до їх проведення. А влада відряджала на таке зібрання свого представника, що мав за всім спостерігати.

Стан справ на Тернопільщині, який зумовив створення товариств

Умови для створення товариств в ХІХ ст. на території повітів, що пізніше увійдуть до складу Тернопільського воєводства чи області, був кепський. Австрійська влада розглядала територію Галичини, а отже й Тернопільщину, як аграрний придаток до імперії, а тому нещадно експлуатувала його населення. Поляки теж вважали цю територію частиною майбутньої польської держави (в ХІХ та на початку ХХ ст.). Пізніше, коли виникла польська держава 20-30-х рр., то ставлення до українців Тернопільщини ще більше погіршилось. А тому ця територія слабо розвивалася. Залізниці лише почали будуватися, населення переважно займалося сільським господарством, торгівля була в зародковому стані, рівень урбанізації, а отже розвитку міст на Тернопільщині був низьким. Низькі заробітки й надлишок робочої сили теж не сприяли матеріальному благополуччю населення краю. Все перелічене викликало занепокоєння в української інтелігенції, а тому вона розпочала широку просвітницьку програму населення. Зокрема, її поле для діяльності були сфери освіти, підприємництва, політики.

Свято “Просвіти” в селі Романівка Теребовлянського повіту Тернопільського воєводства. Фото з сайту Локальна історія

Поляки і небезпека для них зі сторони українських громадський організацій

Після окупації Тернопільщини польською армією тут запровадили польське законодавство. Також воно торкнулося наукових, громадських та культурно-просвітніх товариств та спілок. Страх поляків перед українським національним рухом змусив їх створити законодавство про громадські організації, які могли становити загрозу польській державі.

В січні 1933 року було видано декрет «Закон про товариства». Його зміст був спрямований на тотальний контроль усіх сфер суспільного розвитку. Громадське об’єднання не могло зареєструватися, якщо не мало майна. Товариства мали регулярно звітувати про свої дії. Не можна було створювати товариства, які б несли загрозу державі. Під цю категорію потрапили поширенні на Тернопільщині товариства, які ставили за мету розвиток фізичного виховання («Сокіл», «Січ», «Пласт»), у діяльності яких польська влада бачила політичні мотиви.

Буівництво будівлі “Просвіти” в селі Липівці Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства. Фото з сайту Локальна історія

Громадські товариства Тернопільщини

З часу надання дозволу на створення товариств на території Австрійської імперії і до початку Другої світової війни було створено десятки різноманітних організацій. Ми відзначимо лише деякі з них.

Значну роль відігравали жіночі організації. З 60-х-80-х рр. ХІХ ст.. в Тернополі почали утворюватися жіночі товариства. Вони гуртувалися при церквах. Так дружина професора Барвінського та сестри отця Навроцького розпочали організовувати жінок і так виникла організація «Сестрицтво». Належали до цього товариства інтелігенція та міщанки. Допомагали бідним та вбогим. Організовували також церковні хори або, як їх називали, «хор солов’їв». Співала тут і Соломія Крушельницька. В Тернополі «жінки виступають не тільки в церковному товаристві, але теж на вечорах чи вечорницях у національних одягах і беруть участь в організуванні бенкетів. Одним із таких бенкетів, де офіційно виступили жінки, був бенкет в домі купця Стахевича… Було приявних понад 60 осіб. Цей бенкет зробив велике враження й заохотив його організаторів, між ними й наших жінок, до дальшої суспільної праці».

Такий рух був дуже важливим для Тернополя, адже до цього міщани та інтелігенція дотримувались пропольського спрямування і відвідували лише католицькі храми. Скажемо більше, за словами Антонія Кордуба, навіть в родинах священиків говорили польською. Пізніше це товариство перетворилось в Марійську дружину.

Важливе місце для опікунсько-виховного життя на Тернопільщині мало Марійське товариство пань. В 1905 р. воно створило Товариства вакаційних осель, а кошти витрачали на оплату навчання молоді в бурсах, інститутах, вакаційних оселях, на обіди учнів в «дешевих кухнях», а після війни на «захоронки», охорону могил січовиків, допомогу ветеранам та пораненим. Й на допомогу над сиротами й бідними. В межах Марійського товариства були створенні його відгалуження, як Марійське товариство учениць, Марійське товариство для української шкільної молоді, яке об’єднало Марійські дружини, Марійські «кружки» (гуртки) та Марійські союзи навчальних закладів краю, Українське крайове товариство охорони дітей та опіки над молоддю. Але це вже відбулося в 1918 р.

Товариство “Захоронка” Львів

Також в кінці ХІХ ст. почалось зародження «Союзу українок». Його статут затвердили лише 1917 р. З часом воно стає найбільшою організацією Галичини. Свою діяльність товариство поширювало і на Тернопільське воєводство.

Члени товариства “Просвіта” село Янчин Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства. Фото з сайту Локальна історія

Завдяки «Просвіті» на Тернопільщині почав поширюватися корпоративний рух. Починає з’являтися загальна та господарська культура. Сама «Просвіта» багато зробила для відкриття українських шкіл, кафедр української історії в Львівському університеті та рівноправності української мови. Зокрема, така боротьба тривалий час відбувалася в Бережанах в місцевій гімназії.

На початку ХХ ст. господарськими питаннями на Галичині почало займатися товариство «Сільський господар». В цей час тут нараховувалось близько 1000 різних фінансових закладів, охоплюючи ощадні каси, позичкові товариства, кредитні кооперативи тощо. А разом усіх товариств: господарських, освітніх, політичних – було близько 7000. В них перебувало 500 тис. осіб. Зокрема лише на Чортківщині до 1911 р. діяло 225 кредитних і господарських товариств.

Товариство “Захоронка” Львів

“Захоронка”

Діяло в Тернополі й товариство «Захоронка», яке опікувалось сиротами. Завдяки йому в місті з’явився перший дитсадок. Це там, де будинок господарського суду на Острозького. Міщанкам допомагали черниці, яких запросив отець Володимир Громницький. Керували товариством пані Мантльова, Бобовська, Бриковичева, Пататоффова, Гарбандова, Фішерова, Горовіцова і Лисова.

Існували також ініціативи для покращення ведення домашнього господарства. Щочетверга вони організовували чаювання, грали в бридж.  В листопаді відбулася виставка на тему: «Як пані робить свій стіл».

Отже, початок створенню товариств було покладено за австрійських часів і продовжено за польських. 

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.